Право/ 5. Кримінальне право і кримінологія

Щемелініна Ю.В.

Запорізький національний університет

Співучасть у злочинах зі спеціальним суб’єктом

Відповідно до ст. 26 Кримінального кодексу України (далі - КК) співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину [1]. Отже, для наявності співучасті у злочині має брати участь щонайменше два суб’єкта злочину, тобто фізичних осудних осіб у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Вчинення злочину об’єднаними зусиллями двох чи більше осіб — за співучасті — завжди свідчить про підвищену суспільну небезпечність учиненого, оскільки співучасть завжди полегшує вчинення злочину або його приховування, створює можливість багаторазової злочинної діяльності (множинність злочинів). Як правило, вона поєднується із заподіянням значної чи тяжкої (особливо тяжкої) шкоди охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам або ж створює можливість заподіяння такої шкоди. Злочинці при цьому діють більш зухвало й рішуче, у них з’являється ілюзія безкарності, можливості уникнути відповідальності [2, 206].

Дослідженню проблем співучасті у злочинах зі спеціальним суб’єктом присвячені праці таких вчених як, Б.В. Волженкін «Деякі проблеми співучасті у злочинах, скоєних спеціальним суб’єктом» [3], С.С. Аветисян «Деякі проблеми співучасті зі спеціальним складом: теорія і практика правового регулювання» [4], В.В. Устименко «Спеціальний суб’єкт злочину» [5] та інші.

Чинний КК виокремлює спеціального суб’єкта злочину (ч. 2 ст. 18), під яким розуміється фізична, осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності, що вчинила злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа [1]. І при цьому разом із вказаними загальними ознаками має спеціальні (додаткові) ознаки, як-то: а) службова особа (у злочинах у сфері службової діяльності); б) військовослужбовець (у злочинах проти порядку несення військової служби); в) громадянин України (при державній зраді) та ін. [2, 230]. В. В. Устименко під спеціальним суб’єктом злочину розумів особу, яка поряд із осудністю та віком, з якого настає кримінальна відповідальність, має й інші додаткові юридичні ознаки, передбачені у кримінальному законі або прямо з нього випливають та обмежують коло осіб, котрі можуть нести відповідальність за цим законом, і тим самим визначають правильне його застосування [5].

У теорії кримінального права України існує правило, що виконавцем такого злочину може бути лише спеціальний суб’єкт [6, 315], неспеціальний (загальний) суб’єкт злочину несе відповідальність як організатор, підбурювач або пособник такого злочину [7, 152]. Причому допускається, що спеціальний суб’єкт може виконувати об’єктивну сторону такого злочину шляхом використання загального суб’єкта (опосередковане виконання злочину). Дії загального суб’єкта, який виконав частину або всю об’єктивну сторону кваліфікується як пособництво відповідного злочину. Самостійно загальний суб’єкт не може нести відповідальність за злочин зі спеціальним суб’єктом.

Серед науковців сформувалися два підходи щодо цього питання. Представники першого підходу визначають співучасть у злочині спеціального суб’єкта та особи, яка не має спеціальних ознак, спів виконавством та пропонують кваліфікувати дії осіб, які безпосередньо вчиняли злочин, за відповідною частиною Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за злочин зі спеціальним суб’єктом, без посилань на Загальну частину КК. Прихильники другого підходу заперечують визнання такої співучасті співвиконавством та пропонують кваліфікувати дії особи, яка не має спеціальних ознак, за відповідною статтею Особливої частини КК та за ст.27 Загальної частини КК як організатора, підбурювача або пособника [8, 84].

Жоден з наведених підходів не отримав одностайної підтримки у кримінально-правовій науці України.

Однак позиція другого підходу підтримана у постанові Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 року. У п.3 цієї постанови зазначено: «виконавцем (співвиконавцем) злочину, відповідальність за який передбачена ст.365 Кримінального Кодексу України, може бути лише службова особа. Організатором, підбурювачем, пособниками перевищення влади або службових повноважень можуть визнаватись як службові особи, так і не службові особи. Дії таких співучасників потрібно кваліфікувати за відповідними частинами ст.ст. 27 та 365 КК» [9].

Б.В.Волженкін зауважує, що необхідним є врахування особливостей деяких спеціальних суб’єктів. Так, значні складнощі викликає питання кваліфікації співучасті при вчиненні злочину, передбаченого ст.117 КК – вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини. Очевидно, що не лише співвиконавства, а й співучасті у цьому злочині бути не може [3]. Але, А.О. Оньша пропонує доповнити ст.117 КК України частиною другою, яка б передбачала відповідальність за сприяння в убивстві матір’ю своєю новонародженої дитини [10]. Аветисян С.С. визнає одержання неправомірної вигоди є злочином із спеціальним складом, оскільки в його складі не тільки суб’єкт, а й інші елементи мають спеціальний характер і зазначає, що скоєння такого злочину групою осіб (за попередньою змовою або без такої) є співучастю у вигляді співвиконавства, коли кожний з учасників групи (спеціальний суб’єкт) бере участь у виконанні об’єктивної сторони складу злочину [4].

Однак на думку, Ф.Г. Бурчака, недоцільно в окремих розділах Особливої частини КК України створювати норми щодо співучасті. Також він вважає, що пропозиції щодо доповнення тієї чи іншої норми із спеціальним суб’єктом частинами, в яких би роз’яснювались особливості співучасті із ним загального суб’єкта є невдалими. Ф.Г. Бурчак пропонує внесення загальної норми у розділ «Співучасть у злочині», адже норми даного розділу є універсальними для даного закону. Бурчак вважає логічним доповнення до ст.29 КК України частиною 6, в якій слід закріпити загальне правило щодо співучасті у злочинах зі спеціальним суб’єктом [11, 95]. На нашу думку, пропозиція Ф.Г. Бурчака є цілком доцільною, адже її закріплення значно спростило б кваліфікацію злочинів, що містять співучасть зі спеціальним суб’єктом.

Підсумовуючи все вище наведене можна зробити висновок, що виконавцем (співвиконавцем) злочину зі спеціальним суб’єктом може бути тільки спеціальний суб’єкт. Співучасть осіб, що є загальними суб’єктами, у злочинах зі спеціальним суб’єктом можлива, але при цьому дії таких осіб кваліфікуються як організаторство, підбурювання чи пособництво у тому злочин, виконавцем якого є спеціальний суб’єкт.

Література:

1. Кримінальний кодекс України – Х.: Одіссея, 2013. – 232 с.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник/ [Ю. В.Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.]; за ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2010. – 456 с.

3. Волженкин Б.В. Некоторые проблемы в соучастии в преступлении, совершенном специальным субъектом // Уголовное право. – №1. – С. 12

4. Аветисян С.С. Соучастие в преступлениях со специальным составом: теория и практика правового регулирования: Автореф. дис. … д. ю. н. – М., 2005. – 39 с.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1186048.

5. Устименко В.В. Специальный субъект преступления: монография/ В.В. Устименко. – Харьков: Изд-во при Харьк. гос. ун-те ИО«Вища школа», 1989. –104 с.

6. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник/ В.О. Навроцький. – К: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.

7. Устименко В.В. Квалификация преступлений со специальным субъектом/ Устименко В.В. – К: УМК ВО, 1988. – 350 с.

8. Зінов’єва І, Тацій В.Я. Деякі питання співучасті у злочинах проти встановлення порядку несення військової служби // Підсумкова конференція слухачів, курсантів і студентів Академії внутрішніх військ МВС України. – 2013. С. 84-86

9. Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень: Постанова Пленуму Верховного Суду від 26 грудня 2003 р. № 15 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-03

10. Оньша А.О. Щодо питання співучасті про вчинення привілейованих умисних вбивств // Питання боротьби зі злочинністю. Збірник наук. Праць. – Вип. 17 / Ред. кол.: В.І. Борисов та ін. – Х: Кроссороуд, 2009. – С. 298

11. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы / Ф.Г. Бурчак. – К: Вища школа, 1986. – С. 94-95.