Носенко Е. Л., Лисенко О. В.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара,

факультет психології, Україна

ПОЗИТИВНІ ЦІННОСТІ ЯК ОПОСЕРЕДКОВУЮЧИЙ ФАКТОР ЗАДОВОЛЕННЯ ЖИТТЯМ

Актуальність дослідження зв’язку задоволення життям із рівнем сформованості позитивних цінностей особистості набуває ширшого визнання на сучасному етапі розвитку психологічної науки, характерною ознакою якого є визначення ролі психологічного ресурсу особистості [4] у забезпеченні її суб’єктивного благополуччя попри нестабільність соціально - економічного розвитку у багатьох країнах світу і України в тому числі; непередбачуваність природних катаклізмів здебільше техногенного, як стверджують походження, і інші несприятливі зовнішні чинники. Тим більшої цінності набувають, зокрема, дослідження у галузі позитивної психології (Н. Парк, С. Петерсон,

М. Селігман), які свідчать про те, що людина має змогу свідомо регулювати рівень власного суб’єктивного задоволення життям, якщо усвідомить доцільність дотримування у житті позитивних чеснот [5], під впливом яких в неї формуються так звані «сильні» сторони характеру: оптимізм, надія, вдячність, вибачливість, доброзичливість, відкритість досвіду та ін. [6; 9] .

Новітні дослідження такої властивості як вибачливість, наприклад показали, що наявність її статистичного зв’язку із задоволенням життям опосередковане задоволенням собою як суб’єктом життєдіяльності. Можливість проявляти вибачливість виникає повсякденно майже у кожної людини, що відкриває невичерпний резерв психологічних ресурсів відчування задоволеності собою [6; 8]. Є цікаві дані, що впевненість людини у власній ефективності теж сприяє переживанню задоволеності собою а, отже і задоволенням життям у цілому [1].

Новітні дослідження вигоряння педагогів показали, що педагоги завдяки впевненості у власній професійній компетентності успішно запобігають вигорянню саме завдяки можливості переживати задоволення собою як суб’єктом професійної діяльності [2]. Аналіз стану досліджень у даній галузі свідчить про те, що ця проблема нині недостатньо розроблена. Можна сказати, що на даний час немає цілісного уявлення про роль позитивних цінностей особистості у задоволенні життям, тому дана проблематика є досить актуальною, що й обумовлює тему даної роботи.

Мета дослідження полягає в тому, щоб дослідити роль позитивних цінностей особистості у задоволенні життям.

Об’єктом цього дослідження було визначено задоволення/ незадоволення життям.

Предмет дослідження − роль позитивних цінностей особистості у задоволенні життям.

Постановка проблеми

Отже, у даному дослідженні було обґрунтовано концептуальну гіпотезу і отримані дані щодо її емпіричного підтвердження, згідно якої прагнення людини до дотримування позитивних цінностей у житті забезпечує у будь - якому віці невичерпний психологічний ресурс для переживання задоволення собою і життям у цілому, незалежно від зовнішніх ( матеріальних) чинників.

Для перевірки цієї концептуальної гіпотези було застосовано новітню методику «Цінності у дії» (К. Петерсона і М. Селігмана) і перевірено емпірично на репрезентативній різновіковій вибірці досліджуваних емпіричні гіпотези стосовно того, що чим вищім є рівень сформованості позитивних цінностей і відповідних їм властивостей характеру, тим вищім є задоволення життям особистості.

Відправним положенням даного дослідження є уявлення про те, що позитивні цінності особистості набувають певного рівня сформованості у різні вікові періоди, є результатом досвіду самої особистості, її ставлення до себе як суб’єкту життєдіяльності, до оточуючих як партнерів по співпраці і спілкуванню, до світу у цілому, який відкривається допитливій людині не тільки у своїх негативних аспектах, а й у аспектах його довершеності і нерукотворності краси, задоволення від сприйняття і володіння якою доступно кожній людині.

Для перевірки гіпотези була обрана методологія квазіекспериментального дослідження. У дослідженні взяли участь 67 осіб – представники різних професій з вищою освітою, віком від 22 до 70 років, що проживають на території Дніпропетровської області, з них 34 особи чоловічої статі та 33 особи жіночої статі. За результатами виконання тесту «Шкали задоволеності життям» (Е. Дінера) було сформовано дві нееквівалентні групи з різними рівнями задоволення життям (36 осіб, що мали рівень нижче 21 балу, та 31 особа – вище 21 балу). У вибірці було виокремлено два вікових діапазони, від 22 до 35 років і від 36 до 70 років у відповідності з віковими нормами представленими у класичному варіанті методики К. Ріфф «Шкали психологічного благополуччя» [3].

Для з’ясування характеру зв’язку задоволення життям з позитивними цінностями особистості використано психодіагностичні засоби: опитувальник «Цінності у дії» (К. Петерсон, M. Селігман, 2004 перекладений на українську мову і адаптований у Дніпропетровському національному університеті

ім. Олеся Гончара Е. Л. Носенко та Л. І. Байсарою [6]. Для визначення рівня задоволення життям використано опитувальник Е. Дінера «Шкали задоволеності життям», адаптований Д. О. Леонтьєвим та Є. Н. Осіним [7]. Для визначення рівня психологічного благополуччя використано опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф, адаптований у Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара

О. М. Знанецькою [3].

Обробка результатів дослідження проведена за допомогою математико-статистичних методів: оцінка міжгрупових розбіжностей за критеріями

φ*– кутового перетворення Фішера, t - критерієм Стьюдента, кореляційний аналіз здійснений за допомогою r – лінійного критерію Пірсона. Для обробки результатів дослідження було застосовано математико - статистичні пакети Microsoft Excel та STATISTICA 6.0.

Результати та їх обговорення

Між досліджуваними нееквівалентними групами за показниками «Задоволення життям», встановлено статистично значущий зв'язок за допомогою r - коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона між задоволенням життям і «сильними» рисами: надія, оптимізм (0,43***) при р0,001; при р0,01 ентузіазм (0,34**) та духовність (0,32**), із позитивною цінністю «Трансцендентність» (0,34**); усвідомленням перспективи (0,25*) при р0,05, наполегливість (0,28*), доброзичливість (0,28*), любов (0,21*), вдячність (0,25*) та із позитивними цінностями «Сміливість» (0,3*) та «Гуманність» (0,27*) при р0,05.

Визначено, що у групі з високим рівнем задоволення життям переважають показники, які мають статистично значущий кореляційний зв'язок між «Загальним показником психологічного благополуччя» та позитивними цінностями особистості такими як: «Мудрість» (0,55***), «Сміливість» (0,59***), «Гуманність» (0,6***) та «Трансцендентність» (0,55***) при р0,001. За позитивною цінністю «Справедливість» (0,34*) виявлено статистично значущий кореляційний зв’язок при р0,05. За позитивною цінністю «Поміркованість» (0,25) не виявлено статистично значущого кореляційного

зв 'язку. У групі з більш низьким рівнем задоволення життям виявлено лише кореляційний зв'язок між «Загальним показником психологічного благополуччя» та позитивною цінністю «Гуманність» (0,44*) при р0,05.

Статистично значущий кореляційний зв'язок позитивних цінностей із загальним показником психологічного благополуччя присутній майже за всіма цінностями (чотири з шести), окрім «Справедливості» та «Поміркованості» у молодшій віковій категорії (22-35 років) та «Поміркованості» у більш зрілій віковій категорії (36-70 років). Найвищий кореляційний зв'язок спостерігається за позитивною цінністю «Гуманність» (0,63*** проти 0,59***) у обох вікових категоріях.

Виявлено статистично значущі розбіжності за допомогою t - критерію Стьюдента за показниками «сильних» рис між групами з різними рівнями задоволення життям, а саме: при р0,01 за «сильними» рисами доброзичливість (3,2**), вдячність (3,3**), надія, оптимізм (3,0**), духовність (3,0**); при р0,05 за «сильними» рисами ентузіазм (2,5*), та любов (2,3*), які вказують на той факт, що дані «сильні» риси більше розвинені у представників групи із більш високим рівнем задоволення життям ніж у представників групи з більш низьким рівнем задоволення життям. Також спостерігається тенденція до встановлення статистично значущих розбіжностей на рівні 0,05 за «сильною» рисою - усвідомлення перспективи (1,9). Встановлено достовірні розбіжності між показниками позитивних цінностей груп із різними рівнями задоволення життям за цінністю «Трансцендентність» на рівні р0,01 (3,1**), та «Гуманність» на рівні р0,01 (2, 8**).

Встановлено статистично значущі розбіжності за допомогою φ* - кутового критерію Фішера між різними віковими категоріями за «сильними» рисами особистості: ентузіазм (3,23**), доброзичливість (2,85**), об’єктивність (2,84**), духовність (2,85**) та позитивною цінністю «Сміливість» (2,85**) на рівні р0,01; за «сильними» рисами любов до пізнання (2*), допитливість (2,33*), відкритість новому досвіду (2,55*), наполегливість (1,78*), любов (1,66*), громадянськість (1,9*), скромність (1,81*), почуття гумору (1,67*) та позитивними цінностями «Мудрість» (1,78*), «Гуманність» (1,9*), «Справедливість» (1,95*), «Поміркованість» (1,69*), «Трансцендентність» (1,73*) на рівні р0,05. Всі представлені позитивні цінності та їх «сильні» риси значно вищі у більш зрілої вікової категорії, а це означає, що з віком позитивні цінності досягають найбільшої вираженості у особистості.

Висновки

У даному дослідженні встановлено найбільш значущі тісні зв’язки позитивних цінностей «Трансцендентність», «Гуманність», «Сміливість» із задоволенням життям, тобто ці позитивні цінності мають досить визначну роль у задоволенні життям особистості. Досить тісний зв’язок із «Загальним психологічним благополуччям» мають п’ять з шести цінностей, крім «Поміркованості», на нашу думку такий результат є показником низького розвитку таких «сильних» рис особистості як стриманість, скромність, обачливість, здатність до саморегуляції. Низький рівень даної позитивної цінності веде до неврівноваженості та скоєння помилок у житті особистості, оскільки саморегуляція є поведінковим чинником особистості.

Встановлено, що особистості які задоволені своїм життям мають більш сформовані позитивні цінності «Трансцендентність» та «Гуманність». Визначено, що базова цінність «Гуманність» є ядром особистісних рис та обумовлює прояв суб'єктом так званої "підтримуючої поведінки", задає логіку недвозначного прийняття загальнолюдських моральних норм і цінностей як своїх індивідуальних орієнтирів у життєдіяльності є початком одухотворених цінностей які складають основу позитивної цінності «Трансцендентність».

Новизна дослідження полягає у встановленні того факту, що з віком позитивні цінності особистості набувають більшої вираженості, саме тому всі позитивні цінності більш розвинені у досить зрілої вікової категорії (36-70 років):

· цінність «Мудрість» та її сильні риси (любов до пізнання, допитливість, відкритість досвіду);

· цінність «Сміливість» та її сильні риси (наполегливість, ентузіазм);

· цінність «Гуманність» та її сильні риси (доброзичливість та любов);

· цінність «Справедливість» та її сильні риси (об’єктивність, громадянськість);

· цінність «Поміркованість» та її сильна риса (скромність);

· цінність «Трансцендентність» та її сильні риси (почуття гумору та духовність).

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у більш детальному дослідженні позитивних цінностей «Гуманність» та «Поміркованість» у руслі заявленої тематики.

Література

1. Грисенко Н. В. Впевненість у собі як властивість особистості /

Н. В. Грисенко // Матеріали ІІ Міжнар. конф. «Освіта та наука без меж – 2005» - Дніпропетровськ - Бєлгород, 19-27 грудня 2005 р. – с. 32-34.

2. Грисенко Н. В. Роль позитивних цінностей і властивостей особистості у попередженні емоційного вигоряння педагога : моногр. / Н. В. Грисенко,

Е. Л. Носенко. – Д. : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2012. – 164 с.

3. Знанецька О. М. Методика дослідження феномену психологічного благополуччя: опис, адаптація, застосування // Вісник Дніпропетр. ун-ту. Сер. Педагогіка і психологія. Д., 2006. Вип. 9.

4. Леонтьев Д. А. Новые ориентиры понимания личности в психологии:

от необходимого к возможному // Вопросы психологии, 2011, №1. - С. 3-27.

5. Носенко Е. Л., Аршава І. Ф. Сучасні напрями зарубіжної психології: Психологія особистості. Підручник. – Д.: Дніпропетровський національний університет. - 2009.

6. Носенко Е. Л., Грисенко Н. В. Новий підхід до дослідження «цінностей у дії»: переваги, досвід, застосування для вивчення чинників емоційного вигорання педагога / Е. Л. Носенко, Н. В. Грисенко // Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України // Проблеми сучасної психології. - 2010. Випуск 10.

7. Осин Е. Н. Апробация русскоязычных версий двух шкал экспресс-диагностики субъективного благополучия / Е. Н. Осин, Д. А. Леонтьев // Материалы ІІІ Всероссийского социологического конгресса [Электронный ресурс]. – М.: Институт социологии РАН, Российское общество социологов, 2008. – Режим доступа: www.isras.ru/abstract_bank/1210190841.pdf.

8. Селигман М. П. Новая позитивная психология: Научный взгляд на счастье и смысл жизни/ Перев. с англ. – М.: Издательство « София», 2006. - 368 с.

9. Fredrikson B. L. The role of positive emotions in the positive psychology: Thebroaden-an-build theory of positive emotions / B. L. Fredrikson // American Psichologist. – 2005. – № 56. – P. 218-226.