Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К.е.н. Богацька Н.М., студентка Боб Ю.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ

В сучасних умовах господарювання показник рентабельності актуальний для великих підприємств, переважно виробничого характеру. Для малого бізнесу його важко визначати, а тому він не є актуальним. Проблема полягає в тому, що ресурси підприємства обмеженні, а отже, виникає питання, як понісши найменші витрати, отримати найбільший прибуток.

Методологічною основою проведеного дослідження є роботи таких провідних вітчизняних вчених - економістів як Короткевич О.В., Тітов М.В., Шарова А., Мазаракі А.А. та інших. Вивчення їх дало можливість узагальнити теоретичні та методичні основи резервів підвищення ефективності господарсько - фінансової діяльності в сучасних умовах.

Метою статті є виявлення ефективних шляхів підвищення рентабельності підприємства. Основною задачею є дослідження сутності рентабельності, виявлення факторів, що впливають на цей показник та доцільність її визначення на сьогодні.

На сучасному етапі ефективність діяльності підприємств характеризується відносною дохідністю чи прибутковістю, яка визначається показником рентабельності – тобто співвідношенням прибутку з понесеними витратами. Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до зниження рентабельності підприємства.

За даними фінансової звітності підприємств за 2008 рік [1] рівень рентабельності  їх операційної діяльності (відношення фінансового результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності) склав 3,0%, що відповідає показнику рентабельності за відповідний період минулого року.
Серед видів економічної діяльності найвищий рівень рентабельності мають підприємства, що займаються фінансовою діяльністю (73,0%), а також підприємства торгівлі, з ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (19,6%), в тому числі підприємства торгівлі автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт (26,8 відсотку).
Рентабельність промислових підприємств області є нижчою проти середньо обласного показника на 0,8 в.п і становить 2,2%. Слід відмітити, що проти відповідного періоду минулого року рентабельність промислових підприємств знизилась на 0,5 в.п. Найбільш рентабельними є підприємства хімічного виробництва (7,7%), з виробництва готових металевих виробів (7,7%), а також підприємства добувної промисловості (5,0 відсотку). [3]

Значно нижчою є рівень рентабельності будівельних підприємств (1,8%), підприємств готельного та ресторанного бізнесу (1,5%), суб’єктів господарювання, які займаються діяльністю транспорту та зв’язку (1,3 %).

Підприємства, що пов’язані  з таким видом діяльності, як операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям за 2008 рік отримали збиток від операційної діяльності і як наслідок – рівень рентабельності їх операційної діяльності є негативним мінус 8,8 відсотку. [2]

Рентабельність підприємства напряму залежить від його прибутку. Для одержання максимального прибутку підприємство повинне найбільше повно використовувати ресурси, щознаходяться в його розпорядженні. Збільшення випуску знижує витрати на одиницю продукції, тобто витрати на її виготовлення в розрахунку на одиницю продукції знижуються, а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибутку від реалізації продукції. Ну а крім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вже саме по собі дає додатковий прибуток. [4] Таким чином, при збільшенні випуску і, відповідно, реалізації рентабельної продукції збільшується прибуток у розрахунку на одиницю продукції, а також збільшується кількість реалізованої продукції, кожна додаткова одиниця якої збільшує загальну суму прибутку. Унаслідок цього, збільшення рентабельної продукції, що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст обсягу прибутку.

Виходячи з даних опрацьованих мною літературних джерел можна зробити висновок, що чим швидше обертається капітал, тим більша рентабельність. Щоб підвищити показник рентабельності, потрібно скоротити всі витратні статті, а саме: зменшити транспортні витрати; налагодити систему збуту; підвищити продуктивність праці; підприємству необхідно скоротити витрати на виробництво та реалізацію продукції. Необхідність поліпшення ефективності управління, підвищення прибутковості праці, ефективності виробництва, конкурентоспроможності підприємства вимагає проведення реструктуризації підприємства. Реструктуризація в широкому розумінні передбачає комплексність змін, а не зміну тільки однієї сфери функціонування; є постійним інструментом управління, а не реалізації одноразової цілі; може охоплювати майнові перетворення вона може бути спрямована на зміну; підлягає модифікації та коригуванню в ході реалізації. Вона може бути спрямована на зміну майна, структури виробничої програми, структури залученого капіталу, активів, доходів та витрат, структури персоналу, інформації або інших структур.

Список літератури:

1. Міністерство фінансів України //www.minfin.gov.ua/

2. Головнеуправління статистики у Вінницькій області //www.vous.vin.ua/

3. Короткевич О.В. Рентабельність господарської діяльності підприємств: структура, рівень, динаміка. // Економіка підприємства, 2008.

4. Тітов М.В. Моделювання ефективності використання активів підприємства на основі методології розвязання зворотних задач. // Актуальні проблеми економіки №11, 2006.