Экономические науки / 10.Экономика предприятия

 

К.т.н. Штефан Н.М., Сафтюк Ж.І.

Національний гірничий університет

Критерії обґрунтування фінансових рішень щодо управління прибутком підприємства

 

В умовах ринкової економіки прибуток на рівні підприємства виступає як безпосередня мета виробництва, що зумовлено притаманною капіталу тенденцією до самозростання. Прибуток називають об’єктивною економічною категорією товарно-грошових відносин, важливим фінансовим синтетичним показником діяльності підприємства, а також джерелом фінансових ресурсів підприємства, які відіграють вирішальну роль у фінансовому забезпеченні підприємницької діяльності. Також прибуток відносять до складового елементу ринкових відносин, що займає особливе місце в створенні ринку засобів виробництва, предметів народного споживання, цінних паперів. Прибуток відіграє важливу роль у ліквідації бюджетного дефіциту, стабілізації господарства,  здоланні кризових явищ тощо.

В економічній науковій думці у різні часи формувалися різні погляди на прибуток. Законодавство України чітко формулює його визначення.

Господарський кодекс України визначає: «Підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений ... для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності ... Прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності».

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. При цьому визначається як доходи збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників), а як витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Цими нормативними положеннями визначається роль і місце прибутку в економіці підприємства.

Прибуток підприємства являє собою єдину форму його власних нагромаджень.

Управління прибутком є важливою частиною економіки господарюючого суб'єкта. Управління прибутком передбачає насамперед реалізацію обґрунтованого впливу на факторні показники формування прибутку суб’єкта господарювання – доходів та витрат.

Тому управління прибутком – це:

­        управління витратами;

­        управління доходами;

­        управління розподілом прибутку.

Модель управління прибутком практично здійснюється у вигляді процедури прийняття, підтримання та виконання управлінських фінансових рішень під час реалізації функцій планування та управління.

Ринкові відносини потребують від суб'єктів підприємництва грамотної оцінки фінансового стану підприємства, фінансової ситуації у народному господарстві країни у цілому. Інакше вони не зможуть прийняти правильних управлінських рішень у цій сфері і їхні шанси на успіх у конкурентній боротьбі залишатимуться мінімальними.

Серед основних фінансових індикаторів, що можуть використовуватися і використовуються на середніх та великих підприємствах для обґрунтування фінансових рішень щодо управління прибутком, можна виділити такі:

Ø   Економічна вартість додана – EVA (Economic Value Added):

EVA = (ROA - WACC) . TA = EAIT – WACC . CE,                  (1)

де  ROA – рентабельність активів;

WACC – середньозважена вартість капіталу;

ТА – сукупні активи;

EAIT – прибуток підприємства після сплати процентів і податку на прибуток (операційний прибуток);

СЕ – сукупний капітал.

Пропонований показник дає змогу оцінити рівень ефективності фінансового менеджменту з позицій трансформації прибутку підприємства в його ринкову вартість. Єдина вимога до ефективного використання пропонованого показника – адекватна оцінка середньозваженої вартості капіталу (WACC) підприємства.

Ø   Ринкова вартість додана – MVA (Market Value Added):

МVA = ТMVCE = MVe + MVdCE,                                 (2)

де  ТMV – сукупна ринкова вартість;

MVe – ринкова капіталізація;

MVd – ринкова вартість зобов’язань;

СЕ – сукупний капітал.

Наведений вище показник відображає порядок формування ринкової премії, яка відповідає ефективності організації фінансового менеджменту взагалі та управління прибутком зокрема.

Ø   Грошова вартість додана – CVA (Cash Value Added):

CVA = (FCF + Interests) – WACC . CE,                                 (3)

де  FCF – грошовий потік до фінансування – Free Cash Flow;

WACC – середньозважена вартість капіталу підприємства;

Interests – процентні платежі підприємства за зобов’язаннями;

СЕ – сукупний капітал підприємства.

Як зазначалося раніше, управління прибутком нерозривно пов’язане з іншими напрямами фінансового менеджменту, і насамперед з управлінням грошовими потоками. Такий зв’язок визначає об’єктивну необхідність узгодження управлінських рішень щодо грошових потоків та формування і використання прибутку.

Розвиток ринкових відносин в економіці України потребує нових підходів до управління формуванням і розподілом прибутку. Тому й саме визначення прибутку зазнає певних змін.

І.А. Бланк вважає, що прибуток це втілений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупним доходом і сукупними витратами у процесі здійснення цієї діяльності [3, с.17].

Якщо в результаті господарської діяльності збільшуються активи підприємства не за рахунок кредиторської заборгованості, то має місце приріст капіталу, або, іншими словами, прибуток.

Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. Він сигналізує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва і реалізації, диверсифікації видів продукції, оптимізації цінової політики. Він є визначальним критерієм ефективності господарювання.

 

Література:

1.     Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року в редакції від 05.08.2009р. №436-15.

2.     Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. в редакції від 01.11.2009р.

3.     Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Ольга, Ника-центр,2004. –656с.

4.     Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ. М.: ДИС, 2004. 400 с.