Магаляс А.І., Арич М.І.

Науковий керівник – Дикан М.І.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ В

УМОВАХ КРИЗИ

Питання податків турбують всіх, оскільки сучасні підприємства буквально гинуть під податковим тягарем. Специфіка даної теми полягає в тому, що податок на прибуток сплачується за рахунок прибутку – кінцевого результату діяльності підприємств, а іншими словами від рівня податку на прибуток залежить скільки чистого прибутку отримає підприємство. Досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що об’єктом оподаткування здебільшого є прибуток підприємств. Податок на прибуток належить до тих податків, з допомогою яких активно реалізується регулююча функція щодо виробництва. Сучасні тенденції розвитку підприємств негативно впливають на діяльність самих підприємств, адже більшість із них функціонують на межі банкрутства і отримання прибутку є нерегулярним, що призводить до недоотримання державним бюджетом податкових надходжень.

Вивчення оподаткування прибутку підприємств і рівнем їх регулювання займалося багато науковців. На сучасному ж етапі розвитку податкової системи, дослідженням оподаткування підприємств займаються дослідники - Бадида М., Батищев В., Шпота М., Терещенко С.І., Максимов С.А., Пришва Н., які визначають роль цього виду податків у формуванні дохідної частини державного бюджету.

Як показує міжнародний досвід США в умовах кризи слід стимулювати підприємства шляхом зниження податків на прибуток. Щодо України, то такий спосіб підтримання національних підприємств лише починає запроваджуватися. Досвід України у створенні системи оподаткування прибутку (доходу) свідчить про брак чіткої державної концепції податкової політики.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об’єкта оподаткування. Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період [2, 107-119].

Згідно Звіту Державної податкової адміністрації України про виконання заходів Цільового плану Україна-НАТО в 2008 році, активно реалізовувався проект “Модернізація державної податкової служби України”, де одним із основних завдань саме і є забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, а отже – і повноти надходження до бюджету податків та зборів. В межах проекту, який планувалося реалізувати, передбачають: зниження ставки оподаткування податком на прибуток з 25 до 20 відсотків – за умови реінвестування прибутку; запровадження пільг з податку на прибуток для підприємств від здійснення діяльності з енергозбереження; стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадження інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють кваліфіковане інвестування інноваційного спрямування; зниження ставки оподаткування дивідендів з 15 до 5 відсотків. Звичайно, що прийняття цього Цільового проекту буде однією із перших сходинок на шляху до формування досконалої системи оподаткування [3].

Якщо проаналізувати доходи Державного бюджету України протягом 2003 – 2008 років, то можемо скласти таку таблицю (Таблиця 1):

Табл.1

Динаміка надходжень податку на прибуток підприємств

за 2003-2008 рр.

Рік	Податок на прибуток підприємств, тис.грн	Загальні надходження, тис.грн	Відношення, %	Приріст (зменшення), %
2008 рік	45 940 300,00	185 853 000,00	24,72	+6,54
2007 рік	26 891 400,00	147 888 145,70	18,18	+0,75
2006 рік	25 363 600,00	133 521 700,00	17,43	-4,66
2005 рік	23 272 200,00	105 330 200,00	22,09	-0,69
2004 рік	16 025 300,00	70 337 700,00	22,78	-0,98
2003 рік	13 086 878,66	55 076 699,44	23,76	-

З таблиці видно, що протягом 2003 – 2008 років частка доходу з оподаткування прибутку підприємств до загальної суми доходів не перебільшувала 24,72 %. Протягом 5 років, що аналізувалися значення доходів підприємств у загальній сумі надходжень має неабияке значення, оскільки саме ці надходження формують бюджет України майже на 15 – 25 %, саме тому системі оподаткуванню надають першочергового значення [4].

Розвиток системи оподаткування України відбувається в умовах нестабільної економічної і політичної ситуації, відповідно утримання високої ставки податку на прибуток є фактично стимулом до тінізації. Саме тому отримати більший об’єм податкових надходжень можна не за рахунок збільшення бази оподаткування, а за рахунок збільшення кола платників. Тому пропонується встановлення єдиної ставки податку для всіх платників податку на прибуток. Згідно із чинним законодавством існують пільги у сфері оподаткування прибутку для окремих підприємств Уккраїни. Зокрема, повністю звільняються від оподаткування: підприємства, які продають на митній тереторії України продукти дитячого харчування власного виробництва, які спрямовані на збільшення виробництва і зменшення роздрібних цін; підприємства, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів; підприємства, що отримали прибуток за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній основі для виведення енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації. Також встановленні піліги у вигляді заниженого відсотка для окремих підприємств. Так, за оподаткування страхової діяльності застосовуються такі ставки: 3% валового доходу (крім доходу від страхування й перестрахування життя); 6% валового доходу за дострокового розторгнення договору про страхування життя. Така нерівномірність оподаткування викликає незадоволення платників податків, оскільки це фактично розмежування підприємств на такі, що сплачують податки вповному обсязі, ті, що мають пільги при сплаті податків, і ті, які взагалі не сплачують податків. Раціонально у таких умовах встановити єдину раціонально обгрунтовану ставку податку, яка б:

1. Задовільняла потреби платників податків, тобто була єдиною;

2. Не впливала б на ціну продукції чи наданих послуг;

3. Забезпечила надходження до Державного бюджету [1].

А податковий досвід України, підказує головний принцип оподаткування : “Неможна різати курку, яка несе золоті яйця”, тобто якою б великою не була необхідність держави в фінансових коштах на покриття витрат, податки не повинні підривати зацікавленість платників в господарській діяльності, особливо в таких складний період як економічна і фінансова криза. Отже, можна зробити висновок, що на сучасному етапі розвитку податкової системи, фіскальна функція податку на прибуток підприємств відходить на другорядний план. Цю функцію взяли на себе непрямі податки ( ПДВ та акцизний збір ), які є найбільшими джерелами надходжень до бюджету країни. Саме тому, в такій ситуації податкові на прибуток відводиться роль регулятора економічних відносин.

Список використаних джерел:

1. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”/ www.lawukraine.com

2. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін..;Кер.кол. авт. і наук.ред.проф. А.М. Поддєрьогін. – 7-ме вид., без змін. – К.: КНЕУ, 2008. – 552 с.

3. http://www.sta.gov.ua/tax/-kontrol/uk/index - Державна податкова адміністрація України

4. http://www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України