к.ф.-м.н., доц. Ільніцький Ю.С., асист. Іванченко Г.В., спеціаліст Дубовенко І.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

КОМЕРЦІЙНА ЛОГІСТИКА ЯК СКЛАДОВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Термін “логістика”, відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні широкого розповсюдження. Основна причина цього полягає в тому, що логістика почала використовуватися в економіці. Теоретичні положення і конкретні рекомендації логістики активно впроваджуються в практичну діяльність фірм і компаній у багатьох країнах. У прикладній сфері зворотна віддача виявляється у відчутному економічному ефекті, такому як скорочення витрат і часу в сферах виробництва і обігу.

Особливу увагу за ринкових умов господарювання привертає до себе комерційна логістика; ця область діяльності набуває в Україні все більшого практичного значення.

Комерційну логістику необхідно розглядати в 2-х аспектах: управлінському і технологічному. Вдосконалення процесів планування і контролю, організація управління постачанням, просування потоку товарів і забезпечення збуту відносяться до організаційного управління; удосконалення технологій транспортних перевезень, складського господарства, інформаційного забезпечення, а також оптимізація витрат на ефективне функціонування кожної з цих служб – до технологічного аспекту.

У 60–і роки ХХ ст. логістика визначалась як “непізнаний материк економіки”, але вже у 80-х роках ситуація змінилась: господарське управління поставило вимогу освоєння і застосування методів фізичного розподілу, зокрема комерційної логістики. Ряд фахівців і дослідників вважають, що комерційна логістика – це все, що ми називали раніше економікою, плануванням і організацією МТП (або забезпечення). Проте більшість авторів пов’язують це поняття з рухом матеріалопотоків і потоків інформації, фінансів і сервісних послуг.

Комерційна логістика хоч і є підсистемою в загальній логістичній системі, сама інтегрує декілька функціональних областей, зокрема: закупівельну або заготівельну (постачальну), транспортну та розподільчу (збутову).

Закупівельна логістика – це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення суб’єктів підприємництва матеріальними ресурсами. Основною метою закупівельної логістики в країнах з ринковою економікою є задоволення потреб виробництва в матеріальних ресурсах з максимально можливою економічною ефективністю. Закупівельна логістика вирішує задачі як на макро-, так і на мікрорівні. Як елемент макросистеми, служба МТЗ встановлює господарські зв’язки з постачальниками, узгоджуючи техніко-технологічні, економічні і методологічні питання, що зв’язані з поставкою товарів. А служба постачання, як підрозділ підприємства, фірми, повинна органічно вписуватися в мікрологістичну систему, забезпечуючу проходження матеріалопотоку в ланцюгу постачання–виробництво–збут. Основу економічної ефективності закупівельної логістики складають пошук і закупівля необхідних матеріальних ресурсів потрібної якості за мінімальними цінами.

Логістика розподілу, чи збутова логістика – це невід’ємна частина загальної логістичної системи, яка забезпечує найбільш ефективну організацію розподілу виробленої продукції і охоплює весь ланцюг ринкової системи розподілу: маркетинг, транспортування, складування та ін. Визначити розподільчу логістику можна також так: це комплекс взаємозв’язаних функцій, що реалізуються в процесі ринкового розподілу матеріального потоку між різними споживачами, тобто в процесі продажу. Основна мета логістичної системи розподілу – доставити товар в потрібне місце і в потрібний час.

Приймаючи за основу торгівельної логістики фізичне переміщення товарів у сфері комерційного посередництва, спеціалісти мають враховувати всю можливу різноманітність каналів товароруху. Безпосередньо в торгівлі виділяються два види каналів товароруху: гуртовий і роздрібний.

Поряд з каналами товароруху однією з основних ознак класифікації форм організації торгівельної логістики є галузева спеціалізація комерційного посередництва. Для двох основних секторів економіки (виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання) можна назвати і свої моделі організації торгівельної логістики. В секторі виробництва засобів виробництва – це МТЗ і збут, а в секторі виробництва предметів споживання, який розуміється у вузькому трактуванні – як торгівля товарами народного споживання – модель роздрібної реалізації.

Загалом, концепція комерційної логістики передбачає такі її основні напрями:

- формування господарських зв'язків;

- визначення потреби в об'ємах і напрямах перевезень продукції;

- визначення послідовності проходження продукції через пункти складування;

- оперативне регулювання поставок та перевезень;

- формування і управління залишками товарів;

- розвиток складського господарства;

- надання комерційних і транспортно-експедиційних послуг.

Таким чином, комерційна логістика виступає як певна виробнича інфраструктура економіки. Вона базується на чіткій взаємодії попиту, поставок, виробництва, транспортування та розподілу продукції і починається з первинних джерел сировини або вироблення напівфабрикатів, продовжується в обігу матеріалів і напівфабрикатів у рамках виробничого процесу підприємства та завершується доставкою готової продукції споживачу для досягнення економічних цілей підприємця.

Впровадження концепції комерційної логістики на підприємстві може дати такі реальні результати:

- скорочення кількості продажу, "втраченого" за відсутності запасів необхідних товарів завдяки більш точному розміщенню їх запасів і контролю за ними, чим досягається подвійна вигода: збільшується обсяг продажу і підвищується рівень обслуговування споживача;

- створюється логістична система, яка спроможна швидко реагувати на ринкові зміни і здатна забезпечити скорочення "циклу обслуговування споживачів" через скорочення запасів у них;

- ефективні в застосуванні методи "фізичного розподілу", що дають істотну економію витрат;

- вдало спроектована логістична система сприяє зміцненню зв'язків постачальника зі споживачем;

- впровадження ефективної логістичної системи дає можливість підприємству більш успішно і прибутково конкурувати на окремих ринках.

Як свідчить досвід, логістику (в тому числі і комерційну) на сучасному етапі слід розглядати як ключовий елемент конкурентної ринкової стратегії підприємства, як ключову первинну діяльність із забезпечення конкурентних переваг.

Література:

1. Гой І.В. Логістика у системі стратегічного управління підприємства // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2006. - №4,Т.1. - с.102-105.

2. Козак І.М. Управління виробничо-комерційною діяльністю підприємств на засаді логістики // Проблеми науки. - 2006. - №5. - с.27-34.

3. Міщук І.П. Логістика торговельного підприємства: зміст, напрямки, проблеми // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - 2007. - №14 (594). - с.461-467.