Экономические науки/ 2.Внешнеэкономическая деятельность

К.е.н. Шеремет Т.Г., Стефанова К.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Галузева структура ВВП країн ЄС

 

Економіка ЄС, відповідно до теорії про секторальну стадійність економіки, може бути віднесена до постіндустріального суспільства. В структурі економіки даної групи країн значна частка припадає на третинний та вторинний сектори (табл. 1)

Таблиця 1

Галузева структура ВВП країн ЄС

Показники

Роки

2004

2005

2006

2007

2008

Сукупний ВВП країн ЄС, млрд.євро, у т.ч. вироблений:

20600

21600

22300

23500

24700

у первинному секторі економіки (сільське, лісове господарство, мисливство, рибальство), %

 

2,2

 

2,2

 

1,9

 

1,8

 

1,8

у вторинному секторі (промисловість,будівництво),%

26,2

26,2

26,2

26,5

26,7

у третинному секторі (сфера послуг), %

71,6

71,6

71,9

71,7

71,5

 

Згідно з даними таблиці 1, спостерігається тенденція до стійкого зростання сукупного ВВП країн ЄС. Протягом 2004-2008рр. сукупний ВВП збільшився в цілому на 19,9% або на 4100 млрд. євро.

Як видно з таблиці 1, на частку первинного сектора у сукупному ВВП країн ЄС припадає лише 2%.  Більша частина ВВП країн ЄС створюється у  третинному секторі економіки – близько 71,7%; на частку вторинного сектора  припадає (в середньому)  26,4%. Тобто, країни-члени ЄС належать до групи розвинених країн, оскільки більша частка у сукупному ВВП припадає на  сферу послуг.

Особливістю первинного сектора економіки є забезпеченість країн ЄС власними сільгосппродуктами до 95% (5% імпорту складають продукти тропічного сільського господарства). У тваринництві переважає м'ясо-молочне скотарство, високими темпами розвивається свинарство й птахівництво. Велика роль належить рибальству, яке розвивається в Іспанії та Данії. Рослинництво в основному орієнтується на обслуговування потреб провідної сільськогосподарської галузі – тваринництва. Проте зернові вирощують також і для продовольчих цілей. Найважливіші зернові культури – ячмінь, пшениця та кукурудза. Найвища питома вага у вирощуванні зернових припадає на Францію - 30%. Близько половини світових врожаїв таких культур, як оливки (Італія, Іспанія), картопля (Великобританія, Німеччина, Франція), цукровий буряк (Італія, Франція, Німеччина), виноград (Франція, Італія) - збирається у країнах ЄС.

Промисловість країн-членів ЄС, яку відносять до вторинного сектора економіки, характеризується видобутком та переробкою великих покладів залізної руди (Швеція, Франція) та кам'яного вугілля (Німеччина, Великобританія). Починаючи з 19 ст.  важка промисловість субрегіону розвивалася на базі власних ресурсів, які зараз майже вичерпані. Тому для розвитку сучасного промислового комплексу використовується переважно імпортна сировина.

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) є базою для функціонування практично всіх галузей важкої промисловості. Зараз спостерігається скорочення частки вугілля ( близько 20%) і перехід на нафту і природний газ, частка яких в паливно  – енергетичному балансі складає близько 45 %. ПЕК виробляє 23% електроенергії світу. Галузі паливної та енергетичної промисловості розміщуються нерівномірно - так, електроенергетика слабо розвинена в Ірландії, Іспанії, Греції, Португалії. Структура ПЕК постійно змінюється - зростає роль атомної енергетики, знижується - нафтопереробної промисловості.

Легка промисловість належить до кризових галузей. Майже всі країни ЄС сьогодні на 50% споживають імпортний одяг (з країн, що розвиваються). Головна причина: втрата ринків збуту внаслідок швидкого зростання легкої промисловості у країнах Азії, Латинської Америки та Північної Африки. Старі текстильні райони у Великобританії, Франції, Італії продовжують працювати, але їх значення помітно знизилося [2].

Говорячи про розвиток третинного сектору економіки в країнах ЄС, необхідно зазначити, що транспортні магістралі країн – членів ЄС становлять єдину регіональну транспортну систему. Тут дуже висока густота руху, велика роль міжнародних і транзитних перевезень. Найважливіші види транспорту для міжнародних перевезень - авіаційний (з найбільшими центрами у Франкфурті-на-Майні, Лондоні, Парижі); морський, що розвивається завдяки численним портам [1].

Європейський регіон - найбільший у світі центр міжнародного туризму. Прибутки від туризму найвищі (на одного жителя) в Австрії, а за кількістю туристів попереду Італія та Іспанія (по 40-42 млн щорічно). Для обслуговування туристів в країнах ЄС працює біля 6 млн чоловік. Найулюбленіші місця відвідувань - Альпи та Середземномор'я. Тут обладнано численні бази, пансіонати, готелі тощо. У багатьох країнах сезонна зайнятість у системі обслуговування туристів частково допомагає вирішувати проблему безробіття, відроджує традиційні промисли [2].

Таким чином, можна зробити висновки:

1.            Згідно з аналізом галузевої структури ВВП країн ЄС, частка сфери послуг у ВВП складає близько 71,7%, у той час як на промисловість припадає 26,4% від сукупного ВВП країн, а первинний сектор складає лише 2%.

2.            Особливістю сільського господарства країн ЄС є забезпеченість власними сільськогосподарськими продуктами на 95%. Для галузевої структури промисловості країн ЄС  характерна висока питома вага обробних галузей. В третинному секторі провідна роль належить транспорту та туризму.

Література:

1. http://eu.prostir.ua/news/233451.html

2.http://epp.eurostat.ec.europa.eu