Стрілець О.М.

БДФА

м.Чернівці

Науковий керівник:

Заєць К.Д.

ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ЯК АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Вступ. Трудова міграція населення нині охоплює весь світ: як його розвинуту частину, так і відсталу периферію. Вона є однією з об’єктивних підстав становлення цілісної світо господарської системи. Водночас проблема вільної міграції є найнебезпечнішою для уряду як у політичному так і в соціальному аспекті.

Трудова міграція є багатовекторним та не завжди прямолінійним процесом. Внутрішня міграція в цілому є неминучою і необхідною для кожної країни. Наявність зовнішньої міграції населення свідчить про неврегульованість внутрішньо регіональної та міжрегіональної міграції.

Мета. В даній роботі визначаються характерні риси міграційних процесів в цілому, а також особливості таких явищ в окремому регіоні.

Результати дослідження. Міграція – це переміщення людей з однієї країни в іншу. Вона включає два основні взаємопов’язані процеси: еміграційний (виїзд населення з однієї країни в іншу) та імміграційний (в’їзд населення до приймаючої країни).

В залежності від цілей та причин виділяють такі типи міграції:

1. добровільна і вимушена;

2. трудова, соціальна, культурна, національна, релігійна;

3. тимчасова та постійна;

4. індивідуальна та сімейна [1, с.298].

Міграція робочої сили зумовлена чинниками внутрішнього

економічного розвитку кожної окремої країни і зовнішніми чинниками: станом міжнародної економіки в цілому та економічними зв’язками між країнами. Виділяють такі основні причини міграції:

· різниця в рівні доходів;

· пошук кращих соціальних умов;

· нестабільна ситуація та негативні перспективи в країнах еміграції;

· релігійні, національні,політичні чи інші переслідування;

· потреба в самореалізації особистості [1, с.314].

На сьогоднішній день сформувалось багато напрямків трудової міграції, основні з яких є міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих країн; міграція в межах промислово розвинутих країн; міграція робочої сили між країнами, що розвиваються; міграція наукових працівників та кваліфікованих фахівців з промислово розвинутих країн до країн, що розвиваються та міграція робочої сили в межах колишнього СРСР [2, с.32].

Наслідки міграції робочої сили досить різноманітні. Вони проявляються як у країнах, що експортують робочу силу, так і в країнах, що її імпортують, приносячи певні вигоди та втрати обом сторонам. Основні наслідки імміграції:

1. обмежується зростання заробітної плати в тих секторах економіки, де ця зарплата доволі низька і на яку реально претендують іммігранти;

2. збільшення соціальних виплат фінансовою системою держави після натуралізації іммігрантів;

3. іноземні робітники в цілому зменшують ціну труда як виробничого фактору,що призводить до зростання конкурентоспроможності економіки;

4. іммігранти створюють додатковий попит на різноманітні товари, значна частина яких вивозиться до країн іммігрантів. В результаті в країні зростають обсяги виробництва [2, с.34].

Для країн еміграції основні наслідки відтоку трудових ресурсів такі:

1. від’їзд кваліфікованої робочої сили та науково-технічних кадрів перешкоджає технічному розвитку власної економіки, а інколи навіть функціонуванню високотехнологічних підприємств;

2. виникнення демографічних диспропорцій та загроза стабільному розвитку пенсійній системі країни;

3. емігранти не сплачують податки в своїх країнах та відмежовуються від формування пенсійного фонду;

4. збільшення тіньового сектору у сфері надання послуг, пов’язаних з відправкою людей за кордон [1,с.325]

Після визначення сутності та загальних принципів і напрямків трудової міграції розглянемо рівень міграції населення Херсонської області.

Для дослідження даного питання використовуються такі показники, як: сальдо міграції (різниця між кількістю прибулих на дану територію та кількості вибулих за її межі), внутрішньорегіональна міграція (міграція населення, яка відбувається в межах одного регіону), міжрегіональна міграція (міграція населення з одного регіону в інший у межах України), міждержавна міграція (вибуття населення за межі України або прибуття до України з інших країн) [3].

У січні – жовтні 2009 року в Херсонській області спостерігався досить динамічний процес міграції (табл.1).

За всіма напрямками міграції кількість прибулих осіб склала 549575, кількість вибулих – 539807 осіб, що на 1,7% менше за кількість прибулих. Внутрішньорегіональна міграція за січень-жовтень 2009 року становила 12440 прибулих осіб та 13385 вибулих осіб, що становить на 7,6% більше за кількість прибулих. Щодо міжрегіональної міграції, то вона виявилась збалансованою у 2009 році – кількість прибулих та вибулих осіб становила відповідно 510101 особу. Ситуація з міждержавною міграцією в Херсонській області дещо краща – у січні-жовтні 2009р. кількість прибулих осіб склала 495, кількість вибулих – 396 осіб, що на 20% менше за кількість прибулих.

Таблиця 1

Основні напрямки міграції населення Херсонщини за січень – жовтень 2009 року.[3]

	Осіб
	Число прибулих	Число вибулих	Сальдо міграції	Відносне відхилення,%
Всі напрямки міграції по Україні	549575	539807	9768	1,7
Внутрішньорегіональна міграція	12440	13385	-945	7,6
Міжрегіональна міграція	510101	510101	х	х
Міждержавна міграція	495	396	99	20,0
у тому числі:
Країни СНД	311	210	101	х
Інші країни	184	186	-2	х

Проаналізовані дані свідчать про те, що у січні-жовтні 2009 року міграція населення Херсонщини знаходиться у динамічному стані. Переважна кількість емігрантів, за словами районної та обласної міськрад Херсонщини – це населення, що проживає в районах та селищах. Вони емігрують в міста, де є можливість отримувати більший дохід.

Висновок. Глобалізація на ринку праці відбувається повільніше, ніж на фінансових та товарних ринках. В Україні еміграція на тимчасовий виїзд робочої сили за кордон є постійним процесом з переважно негативними наслідками. Проте зовнішня міграція по різному торкається окремих регіонів.

В Херсонській області за різних причин переважає внутрішньо регіональна та міжрегіональна міграція. Продовження та поглиблення кризових явищ в економіці України та у регіонах можуть призвести до посилення зовнішньої міграції та втрати частини трудового потенціалу. Для збалансування процесів міграції в Херсонській області необхідне розроблення та впровадження інвестиційних програм розвитку Херсонщини.

Література:

1. Дахно І.І., Бовтрук Ю.А. Міжнародна економіка. – Київ: КНЕУ, 2003. – 498с.

2. Пархомчук Д., Трудовая миграция населения // Инвестгазета. – 2008. - №23. – с.30-36

3. ukrstat.gov.ua

4. Стеценко С.Г. Демографічна статистика з основами демографії. – Київ: Вища школа, 2005. – 415с.

5. Якобінчук В.,Регулювання внутрішньої трудової міграції // Праця і зарплата. – 2008. - №16. – с.6-7