К.е.н.
Шевчук О.Д., Наконечна
О.П.
ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ
РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ
Теоретичний розгляд питань про розрахунки
з оплати праці має актуальне значення, оскільки оплата праці є досить важливою
ланкою системи соціально-трудових відносин і найскладнішою у вирішенні
соціально-економічною проблемою. З одного боку вона є основним (і часто єдиним)
джерелом грошових доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту
членів їхніх сімей, з іншого – суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним
засобом мотивації працівників до досягнення головної мети діяльності
підприємства. Оплата праці входить до складу національного доходу країни,
виступає об’єктом державного регулювання [1].
Тому, аспекти організації оплати праці й
усіх розрахунків, пов’язаних з нею є основою соціально-трудових відносин
найманих працівників, роботодавців і держави, що впливають на ефективність
управління трудовими ресурсами.
У процесі становлення соціально-ринкової
економіки в Україні все більшого розвитку набуває аудиторська діяльність.
З’являються нові види аудиту – аудит ефективності, адміністративної діяльності,
кадровий аудит. Підприємства починають замовляти не тільки послуги з проведення
обов’язкового аудиту, але й перевірок окремих видів діяльності, типів операцій,
стану розрахунків тощо.
Аудит розрахунків з оплати праці – це
дуже трудомістке і відповідальне завдання з надання впевненості, бо поєднує в
собі елементи фінансового аудиту й аудиту на відповідність, що пов’язано з необхідністю
дотримання трудового та податкового законодавства при формуванні фінансової
інформації про розрахунки з оплати праці та інші виплати працівникам.
Сучасний стан розвитку
соціально-економічних відносин з оплати праці,
висуває оcобливі вимоги до
формування мети, завдань, об’єктів аудиту та оцінки наданої інформації про
розрахунки за виплатами працівникам, що
має враховувати інтереси усіх сторін цих відносин – роботодавця, працівника і
держави. Зважаючи на вказані обставини та доведену важливість
обліково-аналітичної категорії «оплата праці», доцільно запровадити разом з
виконанням загального аудиту фінансової звітності здійснення обов’язкового
спеціального завдання – аудиту виплат працівникам з винесенням за його
результатами відповідного аудиторського висновку.
Аудит у сфері праці - це система заходів зі збору інформації, її аналізу й оцінки на
цій основі ефективності діяльності підприємства з організації праці та її
оплати. Об’єктом аудиту є трудовий колектив, персонал підприємства та розрахунки
з ним, його діяльність. З метою аудиту персонал підприємства і його праця
представляються у вигляді системи показників, що дозволяють охарактеризувати:
результативність, ефективність функціонування трудового колективу; ефективність
систем оплати праці; результативність організації робочих місць, розподілу
робіт; ефективність використання робочого часу та ін.
При цьому оцінка ефективності діяльності
працівників та оплата їх праці розглядається як головна, глобальна мета аудиту.
Аудит дозволяє переконатися у взаємній відповідності діяльності підприємства з
управління персоналом і стратегії його розвитку, а також взаємній відповідності
регламентації соціально-трудових відносин і законів, правил, інструкцій та
методик, що визначають цю діяльність. За результатами аудиторської перевірки
можуть бути визначені напрямки для встановлення чи зміни удосконалення
стандартів. Перевірка сприяє кадровим перестановкам, які поліпшують якісний
склад трудових ресурсів, просуванню більш перспективних співробітників і
розвитку їхньої творчої активності. Стосовно роботи безпосередньо з кадровими
службами підприємства, то тут аудит дозволяє підвищити роль кадрових служб,
наблизити їхню діяльність до мети і завдань підприємства, загострити їх увагу
на найважливіших питаннях. Багатогранність і об’ємність (різноманітність) цілей
аудиту в сфері праці і її оплати підприємства дозволяє ставитись до цієї
процедури як до складного явища.
Подібно до фінансових перевірок аудит
розрахунків оплати праці повинен проводитися періодично, щоб переконатися у
виконанні поставлених задач. Аналіз і оцінка окремого показника чи явища у
відриві від інших не дають бажаного результату - необхідний комплексний аналіз. Найбільш ефективна перевірка, яка
гарантує повну і достовірну інформацію про результати впровадження програм
управління і розвитку персоналу, розглядається як внесок у вирішення
стратегічних задач підприємства (табл. 1).
Таблиця
1
Пріоритетні
напрями аудиту праці за функціями управління персоналом на підприємстві
|
Основні функції управління |
Зміст аудиту |
|
Формування кадрової політики |
Оцінка поточного стану кадрової політики, ступеня її
відповідності цілям підприємства, стратегії його розвитку, оцінка зв’язку
кадрової політики із специфікою підприємства і зовнішніми умовами |
|
Планування особового складу |
Оцінка наявних ресурсів, цілей і перспектив розвитку
організації, майбутніх потреб щодо кадрів, аналіз штатного розпису, ступеня
його обґрунтування |
|
Використання особового складу |
Аналіз рівня зайнятості особового складу підприємства,
аналіз забезпечення стабільності особового складу, вивчення занятості жінок,
осіб похилого віку і інших верств
населення |
|
Організація тру-дової діяльності працівників |
Аналіз умов, техніки безпеки та охорони праці на
підприємстві, оцінка раціональності організації робочих місць, розподілу
робіт, аналіз вкладених коштів в цю сферу й отримання результатів |
|
Оплата та стиму-лювання праці |
Аналіз форм і систем, рівня і структури оплати праці, форм
і систем стимулювання, оцінка їх відповідності розробленим принципам, меті,
завданням підприємства |
|
Трудові відно-сини в колективі |
Діагностика соціально – психологічного клімату,
організаційної культури, оцінка рівня соціального напруження в колективі |
Аудит розрахунків з оплати праці повинен
здійснюватися у кілька етапів: підготовчий, що включає розробку підходів до
проведення перевірки; збирання інформації; аналізу й обробки інформації та
оцінки ефективності аудиторської перевірки. Аудит - це форма
науково-практичного дослідження, тому важливо, щоб його результати були
засновані на об’єктивних, порівняльних і достовірних даних. При перевірках
допускається використання будь-яких видів документації з праці і трудових
відносин [2].
Основними джерелами інформації, які
використовують при проведенні аудиту розрахунків з оплати праці, є: закони й
інструкції, трудові показники, анкетування й інтерв’ю працівників, первинна
документація, статистична звітність з праці, бухгалтерська фінансова звітність,
дані податкової звітності. Застосовують відповідні методи і прийоми аудиту:
інспекція зобов’язань з оплати праці та резервів, оцінка, опитування,
запит (підтвердження), спостереження за
виконанням роботи посадовими особами, аналітичний огляд; документальна
перевірка, формальна, логічна та арифметична перевірка, підрахунок,
економіко-математичні, статистичні методи.
Для проведення перевірки можна залучати
співробітників даного підприємства чи представників інших організацій. У
кожному з цих підходів є свої переваги і недоліки. Свої працівники більше
знають про організацію, і їм легше визначити, які аспекти потребують оцінки, їм
простіше проводити опитування й анкетування, тому що вони в меншій мірі
розглядаються перевіряючими як погроза, тобто щось вороже. Разом з тим їм
складніше подивитися на проблеми «зі сторони», вони самі багато в чому звиклись
з існуючим порядком, а отже, їм важко бути абсолютно об’єктивними в оцінках.
Такі якості, як об’єктивність і незалежність, більш притаманні зовнішнім
аудиторам, яким нема необхідності піклуватися про «честь фірми», вони не
залежать від керівників підприємства і які, нарешті, будучи фахівцями у сфері
праці та її оплати, у курсі найновітніших ідей і досягнень. Це доцільно,
оскільки організація праці тісно пов’язана з трудовим законодавством, а оцінка
легітимності діяльності фірми є однією з цілей аудиту.
Вище керівництво підприємства може в
результаті аудиторської перевірки ще раз уточнити, наскільки дотримуються
законів і інструкцій посадові особи, на які покладено обов’язки ведення обліку
розрахунків з оплати праці, обліку особового складу, робочого часу, правильності
утримань податків і внесків із заробітної плати. Рівні можливості занятості,
техніка безпеки й охорона здоров’я, пенсійні програми - ось ті основні
макроекономічні проблеми, реалізація яких на мікрорівні може бути перевірена в
процесі аудиту праці та її оплати. Оцінку стану цієї роботи на підприємстві
можна дати не тільки на основі перевірки документації і звітності, але і на
базі аналізу анкет, опитувальних листів, у результаті бесід із працівниками.
Специфічна ціль аудиторської перевірки
полягає в тому, що вона не тільки визначає, наскільки дотримуються в
організації законів, правил й інструкцій, але й одночасно в ході індивідуальних
і групових бесід і зустрічей із працівниками, аналізу матеріалів анкет і
опитувальних листів дає можливість виявити застарілі інструкції і вимоги, що не
були вчасно оновлені чи відмінені. Вихід із законотворчою ініціативою у вищі
органи і подальше усунення таких обмежень може саме по собі стати джерелом
зростання продуктивності праці чи принаймні полегшить і спростить роботу
працівників.
Отже, аудит розрахунків з оплати праці як
елемент виявлення резервів підвищення ефективності і прибутковості підприємства
є одним із найбільш діючих факторів економічної політики підприємства, що
особливо наочно проглядається в умовах трансформації економіки. Чисто методично
аудит містить у собі як мікроекономічні, так і макроекономічні питання
організації праці і її оплати та охоплює практично всі елементи трудових
відносин. Систематичне проведення аудиторських перевірок дає можливість
правильно оцінити стан і розвиток трудових відносин на підприємстві.
Література:
1.
Закон України «Про оплату праці» від
24.03.1995 року №108/95-ВР із змінами та доповненнями на 01.01.2009 року на
підставі 466-16.
2.
Шульга Н. Аудит розрахунків з оплати
праці та інших виплат працівникам: вимоги до організації та методики / Олена
Петрик, Наталія Шульга // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – № 12. – С.
47–54.