Педагогічні науки
к.п.н.
Жукова О.С.
Донецький
державний університет управління
ЛЮДИНА -
КОМП'ЮТЕР – МУЛЬТИМЕДІА-РЕСУРС
Генетично початкові форми діяльності зазвичай характеризуються тим, що
суб'єкт діяльності має цілісне уявлення про структуру діяльності, уміє
виконувати всі вхідні в неї дії і операції. Спеціалізація і тим більше
автоматизація руйнують цю цілісність, суб'єкт в кращому разі осмислює і контролює
діяльність лише з точки зору
результатів часткових дій, що виконуються їм самим. В автоматизації розумової
діяльності людини довгий час прогрес був досить скромним. Так, абак, що застосовувався для
арифметичних розрахунків
ще в Древній Греції
і Римі, використовувався в Західній Европе аж до XVIII століття. Електронно-обчислювальні
машини (ЕОМ), що з'явилися
в минулому столітті,
провели справжній
переворот у сфері розумової діяльності, який до цих пір вимагає осмислення. В
результаті
використання ЕОМ радикально міняються форми зберігання, переробки і передачі
соціального досвіду,
тому, поза сумнівом,
мають рацію ті студенти, які говорять про те, що комп'ютеризація і сучасні
інформаційні технології відкривають
новий етап в природі функціонального і онтогенетичного розвитку людської
психіки. Неминучим результатом цього може стати зміна структури, стилю самої
розумової діяльності і, як наслідок, умов взаєморозуміння фахівців, що працюють в одній і
тій же області.
Розгледимо|розглядатимемо| деякі аспекти діяльності суб'єкта в
системі «людина – комп'ютер – мультимедіа-ресурс». Відомий вітчизняний психолог О.К. Тіхоміров, що
займається філософськими і психологічними питаннями проблеми штучного
інтелекту, аналізуючи роль і місце ЕОМ в діяльності людини, пише: «Для нас ЕОМ,
як і інші машини, – це створені людською рукою органи людського мозку. Якщо на
етапі створення
двигунів машини служили знаряддями діяльності людини при виконанні роботи, що
вимагає великої витрати енергії, то на етапі розвитку комп'ютерів останні стали
знаряддями розумової діяльності людини. Розумова діяльність зберігає свою
опосередковану будову,
але саме засіб є новим».
О.К. Тіхоміров виділяє три основні точки зору на взаємодію людини,
комп'ютери і мультимедіа-ресурсів
у сфері розумової праці: теорію заміщення, теорію доповнення і теорію
перетворення. Заміщення має місце тоді, коли відповідне програмне забезпечення комп'ютера
звільняє користувача
від знання алгоритмів вирішення багатьох класів конкретних завдань в тій або іншій наочній області. Користувачеві,
щоб отримати рішення, що цікавить його, досить «механічно» ввести умови завдання в комп'ютер. Алгоритм як
повністю формалізована
процедура вирішення завдань
даного типа розробляється
іншими фахівцями,
програмістами складається відповідна програма, яка потім вводиться в комп'ютер; користувач
тільки використовує
алгоритм, що зберігається в пам'яті комп'ютера, не освоюючи його. У взаємодії
людини з машиною дія
користувача зовнішньою, не
засвоюваною ним процедурою. Розробники ж алгоритму і програмісти не звільняють себе від цієї формальної
процедури, навпаки, вони спеціально проводять формалізацію, щоб звільнити|визволяти| потенційних споживачів продукту від
необхідності повторного рішення задачі, що відноситься до відомого типу. У наявності як нові форми
людської діяльності, так і новий розподіл праці. Доповнення має місце у
випадках спільного
рішення однієї задачі людиною і машиною, коли ЕОМ переймає на себе вирішення
деяких приватних завдань,
не важливо як, але що раніше
вирішувалися
людиною. Комп'ютер доповнює людські можливості по переробці інформації, збільшуючи об'єм і швидкість такої переробки.
Література:
1.
Тихомиров,
О.К. Структура мыслительной
деятельности человека. Текст /
О.К. Тихомиров.– М. : Изд-во МГУ, 1969. – 304 с.
2.
Jordan,
R. R. (1997) English for Academic Purposes: A Guide and Resource Book for Teachers. London: Cambridge University
Press,p.250.
3.
Martyniuk,
W. (2006, October) European Frameworks of Reference for Language Competences.
Language Policy Division, Strasbourg, Intergovernmental Conference Languages of Schooling:
toward a Framework for Europe (p.
1-19) Strasbourg 16-18, October, 2006, 16 p.
4.
Maslo,
E. (2007) Transformative Learning Space for Life-Long Foreign Languages
Learning. International Nordic-Baltic
Region Conference of FIPLV Innovations in Language Teaching and Learning in the
Multicultural Context 15-16th June, 2007, Riga, p. 38,
41.