Педагогические науки/5.Современные методы преподавания

Викл. Трохименко Я.В.

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту, Україна

Роль когнітивного підходу та семантичних моделей

під час вивчення іноземних мов у ВНЗ

Проблема репрезентації знань у когнітивній науці була і залишається актуальною, про що свідчать праці багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як Г.В. Вальчук, О.П. Крюкова, M. Williams, Robert L. Burden, A.M. Collins, E.F Loftus та ін. Але проблема використання семантичних мереж як засобу репрезентації знань студентів з урахуванням когнітивного підходу не є остаточно вирішеною.

Сучасні науковці зазначають, що когнітивна лінгвістика репрезентує мовні знання як логічно обґрунтовану систему для структурування речення, тобто речення у різних мовах має спільний логічний смисловий базис. Практика апелювання до когнітивної лінгвістики сприяє реалізації когнітивного підходу до навчання іноземним мовам, а її комбінація з елементами моделі лінгвістичної компетенції та інтерактивного навчання дають можливість вдосконалити культурологічну парадигму розвитку особистості майбутнього фахівця [2].

О.П. Крюкова розглядає мову як засіб обробки і збереження інформації про відображувану реальність, як інструмент мислення. Підхід до мови як до системи, що застосовується для конструювання моделі лінгвістичної компетенції, визначається наступним постулатом: синтаксема виступає базовим елементом у структурі мовного коду, в якому можна передати завершену змістовну інформацію про об’єкт аналізу, а практичне творче оволодіння мовою як засобом мислення полягає у вмінні передавати зміст у вигляді структури [4].

Більшість проблем студентів, які вимагають лінгвістичних знань, пов’язані з формулюванням висловлювання. Саме речення як базова смислова одиниця мови дозволяє комбінувати вивчення мовних форм та логіко-семантичну репрезентацію. З точки зору когнітивного підходу маніфестується важлива для генезу функція мови – здатність відображати реальну дійсність, моделюючи її мовними засобами [5].

Новим і поки що менш розповсюдженим напрямком когнітивного підходу є коннекціонізм, який описує когнітивну систему у вигляді сітки взаємопов’язаних елементів [3]. Тому для презентації знань у процесі навчання з позицій коннекціонізму необхідно використовувати семантичні моделі, які інкорпоруються до сфери мислення і водночас до смислової грані мови. Існують такі види семантичних моделей репрезентації знань студентів: семантична мережа, модель розповсюдження активацій, модель ЕЛІНОР. Розглянемо їх детальніше.

Семантичні мережі – це ієрархічні моделі, які містять вузли й атрибути. Ці моделі зображають довготривалу пам'ять як велику мережу понять, пов’язаних між собою. Семантичні мережі є особливою формою асоціативної організації зв’язків, точки перетину якої мають назву вузлів. Кожен вузол мереж репрезентується окремим словом, за яким стоїть певний концепт засвоєних і відображених у пам’яті людини понять, і може бути пов'язаний із будь-якою кількістю інших вузлів [1].

Семантична мережа як модель організації знань дещо спрощено представляє семантичні відносини, що існують у звичайних когнітивних процесах. Це й обумовлює мету мовленнєвого впливу, яка полягає в тому, щоб на деякі мовленнєві стимули студент реагував миттєво й однозначно, а для цього необхідно, щоб доступ до семантичних знань був нескладним. Відомо, що деякі концепти в пам’яті людини явно асоціюються з іншими (sour – a lemon, fruit – an apple) [6]. Саме такі асоціації планується продукувати шляхом установлення семантичних залежностей між концептами у процесі формування цілісного висловлювання.

Наступна модель мереж має багато спільних рис із семантичною мережею. У когнітивній науці вона отримала назву моделі розповсюдження активацій. Згідно моделі розповсюдження активацій, поняття зберігаються в понятійному просторі і пов’язуються зі спорідненими поняттями за допомогою асоціацій. Ця модель припускає, що збудження одного елементу в мережі викликає збудження інших, сусідніх елементів, тобто спричиняється розповсюдження активацій [6].

Модель розповсюдження активації є моделлю мереж, яка припускає, що поняття, котрі зберігаються в семантичному просторі, пов’язані з іншими поняттями за допомогою асоціативних зв’язків. Поняття або вузли мережі є своєрідними концептами, які зберігають у згорнутому вигляді знання людини про світ. Активація одного з концептів спричиняє активацію інших концептів, що знаходяться в сусідніх ділянках. Ця модель не бере до уваги принцип когнітивної економності, тому у зберіганні інформації дозволяється її надмірність.

Моделі розповсюдження активації та семантичні мережі є репрезентацією знань у вигляді поодиноких слів. У той же час існують моделі мереж, в яких знання зберігаються у вигляді пропозицій. Однією з таких мереж є модель ЕЛІНОР. Розглянемо цю модель.

Семантична пам'ять у моделі представлена у вигляді складної мережі вузлів і ліній, які схожі на ті, що були описані в інших моделях. Вузли означають поняття і події, а лінії – смислові зв’язки [1]. Відповідно до моделі ЕЛІНОР у довготривалій пам’яті представлені три види інформації: поняття, події та епізоди. Поняття – це конкретна ідея, яка визначається трьома типами відносин: «бути» (is a), «мати» (has, is, can) і «обернений шлях» (is an inverse). Епізоди – це події, що об’єднані пропозиційними зв’язками. Розрізняють три пропозиційні зв’язки: відносини потім (then), які ведуть до нової події, відносини в той час як (at the moment), котрі дозволяють поєднувати поточні події з новою подією, і відносини час (time), що дозволяють поєднувати події з невизначеним часовим порядком [6].

Таким чином, когнітивний підхід у методиці навчання іноземним мовам передбачає не нав’язувати лінгвістичне знання, а допомогти йому народитись і розвивати його. Вирішенню цієї задачі сприяють семантичні моделі, а саме: семантична мережа, яка репрезентує знання у вигляді концептів певних слів, понять чи подій, пов’язаних відносинами; модель розповсюдження активацій, в якій знання представлені у вигляді вузлів, пов’язаних за допомогою асоціативних відносин; та модель ЕЛІНОР, яка організовує знання студентів за допомогою понять та подій, пов’язаних за змістом. Отже, когнітивний підхід стимулює інтерес до навчання, перетворюючи процес вивчення мови на процес відкриття мови, процес дослідницький та експериментаторський.

Література:

1. Вальчук Г.В. Знання як когнітивний компонент семантики тексту // Соціально-гуманітарні та психолого-педагогічні науки: Зб. наук. пр. викладачів гуманітарного інституту. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – С. 100-101.

2. Дружинин В.Н. Когнитивные способности. Структура. Диагностика. Развитие. – М. – СПб.: Perse, Иматон, 2001. – 243 с.

3. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова, В.З.Демьянков и др.; Под общей ред. Е.С. Кубряковой – М.: Наука, 1996. – 245 с.

4. Крюкова О.П. Самостоятельное изучение иностранного языка в компьютерной среде (на примере английского языка). М.: Издательская корпорация «Логос», 1998. – 128 с.

5. Collins, A.M., Loftus, E.F. Spreading Activation Theory of Semantic Processing. Psychological Review, 1975. – P. 407-428.

6. Marion Williams, Robert L. Burden. Psychology for Language Teachers: a Social Constructivist Approach. — Cambridge: Cambridge University Press. — 1997. — 240 p.