Педагогические науки/5.Современные методы
преподавания
Ст. викл. Коваленко Ю.В.
Східноєвропейський університет економіки та менеджменту,
Україна
Ефективність сучасних підходів
у процесі вивчення іноземної мови за
професійним спрямуванням у ВНЗ
Розвиток та модернізації
освіти у вищих навчальних закладах потребує проведення широкого кола наукових
досліджень і розробок, пов’язаних із впровадженням в навчальний процес, а
особливо у процес вивчення іноземних мов для професійного спілкування, новітніх
технологій та сучасних підходів. Випускники ВНЗ повинні володіти іноземною
мовою на достатньому для особистісного та професійного спілкування рівні, а для
цього потрібно забезпечити ефективність
навчання та покращити якість отриманих знань. [2; 3; 5; 6].
Проблема вибору
методичного напряму та ефективного підходу при вивченні іноземних мов є
актуальною і знайшла своє відображення як у працях вітчизняних, так і
зарубіжних вчених [1; 2]. Проте, не зважаючи на це, як показав проведений
аналіз, постійна еволюція суспільного замовлення зумовлює необхідність
подальшого дослідження теоретичних основ різноманітних підходів та специфіки їх
реалізації у процесі навчання.
Сучасні методисти
виділяють такі основні підходи [6]:
1.
Когнітивний підхід [англ. cognitive - пізнавальний, лат. cognitio - знання, пізнання] –
сучасний підхід, який передбачає використання знань людини та презентацію
об’єктів навколишнього світу для ефективнішого навчання.
2.
Інформаційний підхід. Характерною рисою цього підходу є точність і
конкретність теоретичних описів, що дозволяють легко варіювати моделі та
наближати дослідження, здійснювані представниками інформаційного підходу до
ідеалу «точної» науки. Найбільш розповсюдженим і класичним варіантом
інформаційного підходу є символічний підхід, який розуміє когнітивну систему
людини як оперування над дискретними елементами інформації – символами [4].
3. Біхевіористський підхід визначає
оволодіння іноземною мовою як сформованість реакцій на іншомовні стимули.
Знаючи традиції та цінності іншої країни, вміючи релевантно відображати свої
знання у процесі комунікації, студенти стають повноцінними учасниками
інтерактиву.
4. Інноваційний, нетрадиційний підхід у
навчанні забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з усіх предметів,
активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, формує стійкий інтерес
до предмету, сприяє розвитку творчої особистості. Процес навчання англійської
мови з використанням нетрадиційних форм навчання сприяє формуванню інтересу до
мови; позитивному відношенню до її вивчення; стимулює самостійну мовленнєву
діяльність студентів; дає можливість більш цілеспрямовано здійснювати
індивідуальний підхід у навчанні.
5. Інтуїтивно-свідомий підхід
передбачає оволодіння іноземною мовою, враховуючи моделі в інтенсивному режимі
з наступним усвідомленням їх значення і правил оперування ними.
6. Свідомий пізнавальний підхід
спрямовує діяльність студента передусім на засвоєння правил використання
лексико-граматичних моделей, на основі яких здійснюється свідоме конструювання
висловлювань.
7. Комунікативний підхід передбачає
органічне поєднання свідомих і підсвідомих компонентів у процесі навчання
іноземної мови, тобто засвоєння правил оперування іншомовними моделями
відбувається одночасно з оволодінням їх комунікативно-мовленнєвою функцією.
Всі завдання, які використовуються під час
вивчення іноземних мов повинні бути комунікативно-спрямовані та налаштовувати
студентів на правильне трактування проблемної ситуації, що вимагає розумового
напруження та стимулює мовленнєву активність студентів у процесі обговорення
проблеми [5].
8. Індивідуальний підхід стимулює підбір
для студентів із надзвичайно високими комунікативними бар’єрами індивідуальних
завдань з розвитку монологічного мовлення, які студент може підготувати
заздалегідь у спокійних “домашніх” умовах. Мова йдеться про різноманітні
повідомлення, доповіді, презентації, які один із членів групи представляє на
розсуд аудиторії для подальшого обговорення і, можливо, доповнення.
9. «Тематичний» підхід до вивчення
іноземної мови полягає у спробі фахівців модифікувати теми, надати їм творчого
характеру, перетворити їх на реферати, доповіді тощо, які обирають і
опрацьовують самі студенти. Це, звичайно, певний крок уперед. Але йдеться про
те, щоб перейти на мовленнєво-діяльнісний підхід у навчанні мови. Бо «теми», по
суті, фактично замінили собою мовленнєву діяльність [5].
10. Необхідність діяльнісного підходу до
вивчення мовних явищ, тобто вивчення природи значення з позицій функціоналізму,
підкреслює аналіз прагматичних і семантичних аспектів монологічного мовлення,
розширює уявлення студентів про зв’язок між номінативною природою і
функціональним значенням монологічного висловлювання.
11. Прагматичний підхід до
проблеми вивчення умов функціонування мовних одиниць повинен ураховувати той
факт, що в реальній комунікації будь яке висловлювання є частиною структури
мовного взаємозв’язку. Кожне висловлювання існує тільки у прагматичному
контексті, дуже важливим при цьому є вплив контексту на реалізацію
комунікативної стратегії того, хто говорить. Це слугує передумовою для
активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких
вивчається. Цьому, на наш погляд, всебічно сприяє міжкультурний підхід до
вивчення іноземної мови, яка є важливою складовою культури народу, що
спілкується цією мовою, і засобом передачі її іншим.
Іноземна мова
допомагає студентам пізнавати духовне багатство іншого народу, краще зрозуміти
культуру свого народу, підвищує рівень їхньої освіти, а тим самим адаптує до
сучасного освітнього та наукового простору. Країнознавчі знання сприяють
розвитку загальної ерудиції, що є однією з важливих передумов забезпечення
здатності до міжкультурного спілкування і досягнення у ньому взаєморозуміння.
Отже, активний курс України на євро інтеграцію та приєднання до Болонського
процесу вимагає радикальних змін щодо підходів викладання іноземної мови за професійним
спрямуванням, активізації новітніх технологій навчання. Запровадження сучасних технологій, підходів
та методів навчання іноземної мови в навчальний процес має підняти якість
викладання та вивчення мов, а також зробити його наближеним до європейського
формату. Для покращення якості знань студентів з іноземних мов слід
використовувати вищезгадані підходи, які дають змогу урізноманітнити та
вдосконалити процес викладання іноземних мов та зробити його максимально
наближеним до умов реальних професійних ситуацій.
Література:
1. Артемчук Т. Про сучасні підходи до вивчення і викладання іноземних мов //
Рідна школа 2003. - № 9. - С. 47.
2. Коваленко О. Реформа рухається вперед // English. – 2003.- № 6 (150). – С. 7
3. Нові технології навчання: Наук.-метод. Зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод
центр вищої освіти, 2004. – Спецвипуск. – 187 с.
4. Програма з англійської мови для професійного спілкування. Колектив авторів:
Г.Є. Бакаєва, О.А. Борисенко, І.І. Зуєнок, В.О. Іваніщева, Л.Й. Клименко, Т.І.
Козимирська, С.І. Кострицька, Т.І. Скрипник, Н.Ю. Тодорова, А.О. Ходцева. – К.:
Ленвіт, 2005. – 119 с.
5. Riabushko
Svitlana. Interactive Training:
New approaches to the foreign language teachers’ training // English. – 2003. -
№8 (152). – Р. 7-8