Базикіна Я.О.

Донецький національний університет, Україна

Правові питання щодо відчуження нерухомості, право власності або право користування на яку належить малолітнім чи неповнолітнім особам

 

Кожного дня нотаріуси посвідчують угоди з приводу  відчуження нерухомого майна. Особливої уваги та зосередженості у їх  роботі завжди вимагали дії у правочинах щодо відчуження нерухомості, пов’язані з участю осіб, які не досягли 18 років і не мають повного обсягу дієздатності. Це пов’язано не тільки з тим, що це вимагає участі інших осіб (батьків, опікунів, піклувальників) при вчиненні нотаріальних дій, а також з моральною відповідальністю за долю дитини [1, с. 26].

Попри те, що законодавство України вимагає обов’язкової згоди органів опіки та піклування при вчиненні правочинів щодо майна, яке належить дітям, численні порушення прав дітей залишаються однією з головних проблем поширення дитячої безпритульності та бродяжництва. Значна кількість дітей, які потрапляють до притулків, залишилися без житла саме через зловживання батьківськими та опікунськими правами, неналежне виконання службових обов’язків посадовими особами органів опіки та піклування. Звісно ж, найбільш незахищені від таких порушень діти-сироти та діти, позбавлені піклування батьків [2].

Все вищезазначене робить питання відчуження нерухомості, право власності або право користування на яку мають діти,  актуальними. Цій проблемі присвячені праці багатьох науковців та дослідників. Серед них Г. Юровська, О. Зайцев, О. Первомайський, В. Попов, О. Маломуж та ін. Але попри велику кількість праць з цього питання і сьогодні існують певні проблеми у нотаріальній практиці при відчуженні нерухомого майна.

Правові норми, які регулюють особливості вчинення нотаріальних дій, де беруть участь неповнолітні особи, чи від імені малолітніх вчиняють дії батьки чи опікуни, містяться у Сімейному кодексі України (далі за текстом – СК України) [3], Цивільному кодексі України [4] (далі за текстом – ЦК України), Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» [5] (далі за текстом – Інструкція) тощо.

Абзац 3 пункту 40 Інструкції говорить, що батьки  малолітньої  дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових  прав: укладати  договори,  які  підлягають  нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації,  в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від  імені  дитини;  відмовлятися  від  її  майнових прав.

Проте сьогодні недобросовісним батькам іноді вдається обійти цю перепону під час продажу нерухомості, яка належить їх дітям.

Для встановлення наявності дітей у певної особи нотаріуси перевіряють її паспорт. Але відсутність таких відомостей у паспорті батьків не завжди є свідченням того, що вони не мають дітей.

Відповідно до пп. 32 та 33 п. 1 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні (далі за текстом – Правила) [6] на  прохання батьків громадян України до їх паспортів або паспортних документів державні органи реєстрації актів  цивільного стану вносять відомості про дітей:  їх прізвище,  власне ім'я,  по батькові, число, місяць і рік народження. Відомості про дітей, батьками яких є громадянин  України та  іноземець  або  особа без громадянства,  уносяться на прохання одного з  батьків  лише  до  паспорта  або  паспортного  документа громадянина України. На практиці дане положення зводиться до наступного: батьки свідомо чи випадково не просять робітників органу РАЦС зробити відповідний запис. У подальшому, якщо ними будуть укладатися правочини з майном, права на яке має дитини, нотаріус не буде знати, що посвідчив незаконний правочин (без дозволу органу опіки та піклування), через те, що Інструкція не зобов’язує нотаріусів перевіряти в органах РАЦС наявність даних про дітей осіб, які звернулися для посвідчення угод з приводу нерухомого майна.

Ця проблема була часткова вирішена прийняттям Наказу Міністерства юстиції України [7]  від 28.11.2008 №2051/5, яким з 20 грудня 2008 року введено в дію Державний реєстр актів цивільного стану громадян (далі за текстом – Реєстр). Це єдина комп'ютерна база даних про акти цивільного стану, внесені до них зміни і доповнення, видачу свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану та витягів з Реєстру.

До цього Реєстру будуть вноситися як нові, так і архівні дані, що містяться зараз в органах РАЦС. Але це потребує багато часу і займе не один рік, адже законодавець не встановив чіткий період часу, у продовж якого це все треба зробити. А доки до Реєстру не будуть внесені всі архівні дані, буде існувати зазначена проблема.

Тому необхідно до завершення роботи над Реєстром подбати про права дітей.  Для цього, перш за все, треба внести зміни до Інструкції і зобов’язати нотаріусів перевіряти в органах РАЦС дані про дітей. Також доцільно було б встановити конкретний строк, коли необхідно завершити роботу по внесенню архівних даних до Реєстру.

Наслідком втілення у життя зазначених пропозицій буде належний захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх від зловживань з боку їх батьків, опікунів чи піклувальників.

 


Список використаної літератури:

 

1.          Юровська Г. Вчинення правочинів щодо майна малолітніх та неповнолітніх // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2005. - № 2. – С. 26-29.

2.          Маломуж О. Згода органів опіки та піклування при вчиненні батьками правочинів щодо майна їх дітей // Юридична газета. – 2005. - № 19 (55) // http://www.yur-gazeta.com/ru/oarticle/1802/

3.          Сімейний кодекс України: Закон  вiд 10.01.2002  № 2947-III // Відомості Верховної Ради України вiд 31.05.2002 - 2002 р., № 21, стаття 135

4.          Цивільний кодекс України: Закон від 16.01.2003  № 435-IV //  Відомості Верховної Ради України вiд 03.10.2003 – 2003 р., № 40, стаття 356.

5.          Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України вiд 03.03.2004  № 20/5 // Офіційний вісник України вiд 26.03.2004 - 2004 р., № 10, стор. 315, стаття 639, код акту 28034/2004

6.          Правила реєстрації актів громадянського стану: Наказ Міністерства юстиції України вiд 18.10.2000  № 52/5 // Офіційний вісник України вiд 03.11.2000 - 2000 р., № 42, стор. 205, стаття 1803, код акту 16932/2000

7.          Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції від 24.07.2008 N 1269/5: Наказ  вiд 28.11.2008  № 2051/5 // Офіційний вісник України вiд 12.12.2008 - 2008 р., № 92, стор. 84, стаття 3063, код акту 45068/2008