Бурдейна В.О., Поляк А.В., Кравчук А.О., Крисько Л.В.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Лихвар Т.М.

Вінницький коледж будівництва і архітектури Київського національного університету будівництва і архітектури

ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН ЕПІНУ ТА ГЕТЕРОАУКСИНУ НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН ОГІРКА

Забезпечення потреб населення продуктами харчування є важливим завданням агропромислового комплексу. Розширення овочевого асортименту, збільшення об’єму виробництва овочів, покращення якості продукції – важливі завдання галузі овочівництва [2].

Відомо, що овочі містять велику кількість вітамінів, ферментів, мікроелементів тощо, які є необхідними в раціоні харчування населення. Тому в наш час зростає потреба у збільшенні виробництва овочів.

Особливе місце, серед асортименту овочів, займає культура огірка, яка цінується не лише за харчові властивості, але й за важливі лікувальні особливості. Нині виробництво огірків в нашій країні зросло на 89% [1]. Однак цього недостатньо для забезпечення потреб населення, щоб забезпечити рекомендовану норму вживання даного овоча. Підвищення виробництва огірків, без збільшення посівних площ, можливе при застосуванні сучасних регуляторів росту рослин.

У галузі сільського господарства широко застосовуються препарати Епін та Гетероауксин. Епін (дія речовина – епібрасінолід) – природній біостимулятор, адаптоген широкого спектра дії, із сильною антистресовою дією [3]; Гетероауксин (діюча речовина – індол-3-оцтової кислоти калієва сіль) – синтезована хімічна речовина високої фізіологічної активності. Тому метою нашої роботи було дослідження впливу регуляторів росту рослин – Епіну та Гетероауксину на насіннєву продуктивність огірка залежно від передпосівної обробки.

Дослідження проводилися на насінні рослин огірка сорту Гейм. Сорт відноситься до ніжинського сортотипу. Середньоспілий, сеередньорослий, врожайний сорт огірків в Україні. Період вегетації становить 51-54 дні. Пагони середньої довжини. Плоди смачні, соковиті, циліндричної форми, довжиною 10-11 см, вагою 60-70 г. Урожайність – до 4 кг/кущ. Використовується для соління, маринування та в свіжому вигляді. Окрім того, рослини сорту Гейм стійкий до хвороб (пероноспорозів та бактеріориз).

Насіння огірків замочували у водних розчинах Гетероауксину (0,2 г/л) та Епіну (0,2 мл/г). Для замочування насіння контрольних зразків використовували водопровідну воду. Схожість і енергію проростання насіння огірків визначали у 4 пробах із чистої фракції насіння по 100 штук. Насіння огірків пророщували при постійній температурі 20 С у термостаті в чашках Петрі. Як субстрат використовували фільтрувальний папір.

Схожість насіння характеризується кількістю нормально пророслого насіння за певний строк за оптимальних умов пророщування.

Проведені нами дослідження впливу регуляторів росту на енергію проростання та схожість насіння рослин огірка сорту Гейм свідчать, що насіння оброблене препаратами відрізнялося інтенсивністю проростання і схожістю (рис. 1).

Встановлено, що за дії регуляторів росту енергія проростання насіння огірків (4-та доба пророщування) була більшою за контроль у обох дослідних варіантах. Проте слід відмітити, що вищим показник був за дії Гетероауксину. Також нами відмічено, що використання препаратів підвищувало схожість насіння огірків.

Рис. 1. Інтенсивність проростання насіння огірків сорту Гейм за дії регуляторів росту рослин

Таким чином, передпосівна обробка насіння рослин огірка сорту Гейм регуляторами росту підвищувала схожість насіння у порівнянні з контролем. Використання Гетероауксину достовірно підвищувало енергію проростання насіння огірків.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Горьовий В. П. Особливості формування оптових ринків плодоовочевої продукції / В. П. Горьовий // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 9. – С. 60-61.

2. Корнієнко С. І. Концептуальні основи розвитку овочівництва та забезпечення продовольчої безпеки / С. І. Корнієнко, В. П. Рудь, О. О. Кіях, Л. А. Терьохіна // Овочівництво і баштанництво. – Вип. 58. – 2012. – С. 7–17.

3. Хрипач В. А. Перспективы практического применения брассиностероидов – нового класса фитогормонов : обзор / В. А. Хрипач, В. Н. Жабинский, Ф. А. Лахвич // Сельськохозяйственная біологія. Сер. Биология растений. – 1995. – №1. С. 3-11