Матвієнко В.О., Григоришин В.В., Богуславець В.Ю., Дідур Д.Ю.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ ТЕБУКОНАЗОЛУ ТА ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ НА ПОКАЗНИКИ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ РОСЛИН РЕДИСУ СОРТУ СПЕКА

Першим весняним коренеплодом, що є лідером корисних речовин (фітонциди, вуглеводи, клітковину, білки, азотисті речовини, вітаміни групи А, В, РР, ряд мікро- та мікроелементів, всі мінеральні солі, ефірне та гірчичне масла) і має ряд корисних властивостей є редис.

Відомо, що якісні коренеплоди редису влітку виростити неможливо, через їх біологічні особливості. Проте відмічений високий попит на культуру редису в різні пори року, завдяки її цінним харчовим та лікувальним властивостям. Тому проблема щорічного постачання коренеплодів редису у торгівельну мережу є актуальною.

Синтетичними інгібіторами росту і розвитку рослин є ретарданти, які проявляють антигібереліновий механізм дії [1].

На сучасному етапі розвитку створені ретарданти нового покоління. Ці препарати мають високу ефективність і екологічну безпеку [2-4].

Оскільки, дослідження впливу ретардантів на рослини редису практично не проводилися, тому метою нашої роботи було вивчити насіннєву продуктивність культури за дії препаратів інгібіторного типу – тебуконазолу та хлормекватхлориду.

Дослідження проводилися на насінні рослин редису сорту Спека. Це ранньостиглий урожайний сорт, який дозріває на 18-20 -й день.

Насіння редису пророщували при постійній температурі 20 С у термостаті в чашках Петрі. Як субстрат використовували фільтрувальний папір. Насіння редису замочували у водних розчинах тебуконазолу (0,5%) та хлормекватхлориду (0,5%). Контрольні зразки замочували у водопровідній воді. Спостереження проводили щодня протягом 7 днів.

Проведений нами аналіз залежності лабораторної схожості насіння редису сорту Спека від обробки його водними розчинами ретардантів – хлормекватхлориду (0,5%) та тебуконазолу (0,5%) свідчить, що препарати підвищували інтенсивність проростання насіння (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив хлормекватхлориду та тебуконазолу на лабораторну схожість насіння редису сорту Спека, %

№ п/п	Варіанти	Кількість проростків, шт.		Лабораторна схожість, %
		нормально розвинених, довжиною 0,5-1,0 см	нормально розвинених, довжиною 0,5 см і недорозвинених
1	Контроль	41,3	42,5	83,8
2	Хлормекватхлорид (0,5%)	44,2	45,7	89,9
3	Тебуконазол (0,5%)	47,2	47,1	94,3

Нашими дослідженнями встановлено, що при застосуванні 0,5-ого тебуконазолу лабораторна схожість насіння редису сорту Спека складала 94,3%, що на 10,5% більше, ніж у контролі. Саме у цьому варіанті досліду був відмічений найвищий відсоток нормально розвинених проростків з довжиною 0,5-1,0 см – 47,1%.

Обробка насіння редису водним розчином хлормекватхлориду (0,5%) була менш ефективною, оскільки лабораторна схожість насіння складала 89,9%, що лише на 6,1% більше за контроль. Кількість нормально розвинених проростків з довжиною 0,5-1,0 см при використані хлормекватхлориду (0,5%) збільшувалась на 3,2% у порівняні з контролем.

Таким чином, застосування препаратів інгібіторного типу – хлормекватхлориду та тебуконазолу – на насінні рослин редису сорту Спека призводило до підвищення лабораторної схожості насіння та збільшувало відсоток нормально розвинених проростків з довжиною 0,5-1,0 см.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Кур'ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин : проблеми і перспективи розвитку : в 2 т. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, Ураїнське т-во фізіологів рослин ; голов. ред. В. В. Моргун. – К. : Логос, 2009. – С. 565-589.

2. Поливаний С. В. Фізіологічні основи застосування модифікаторів гормонального комплексу для регуляції продукційного процесу маку олійного / С. В. Поливаний, В. Г. Кур’ята. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. – 140 с.

3. Шевчук О. А. Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків / О. А. Шевчук, В. Г. Кур’ята. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. – 140 с.

4. Шевчук О. А. Екологічна безпека та перспективи застосування синтетичних регуляторів росту рослин / О. А. Шевчук, О. О. Кришталь, В. В. Шевчук // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2014. – 1 (112). – С. 34-39.