Стах В.В., Пантелейчук А.І., Коваленко О.А., Маковей А.Ю.

Науковий керівник: Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

СИМПТОМИ ГРИБКОВИХ ХВОРОБ, ЯКІ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ НА КОРЕНЕПЛОДАХ РОСЛИН ЦУКРОВОГО БУРЯКА

Однією із головних культур, що дають коренеплоди, які багаті на вуглеводи, з яких виробляють цукровий пісок є цукрові буряки. Саме коренеплоди цукрових буряків містять 16-20% сахарози. Під час високих врожаїв коренеплодів буряка – 40 т/га і більше, отримання цукру з них може складати понад 8 т/га (Гоменюк В. О., 1999; Шевчук О. А., Кур'ята В. Г., 2015). Тому питання дослідження симптомів грибкових хвороб, які проявляються на коренеплодах рослин цукрового буряка є досить актуальним.

Метою роботи було дослідити грибкові хвороби коренеплодів цукрового буряка та здійснити опис симптомів захворювань, які викликані певними грибками. В ході роботи нами описані наступні грибкові хвороби коренеплодів цукрового буряка: парша пояскова і звичайна, прищювата парша, суха гниль коренеплоду, фітофтороз (мокра гниль), бура гниль, ризоктоніоз, або червона гниль, сухий склероціоз, коренева пухлина, кагатна гниль.

Парша пояскова і звичайна. Симптоматика хвороби проявляється в тому, що у верхній частині кореня розвивається широкий прошарок коричневої тканини, на якій можна виявити більш-менш глибокі вертикальні тріщини. По мірі розвитку хвороби і її поширення ці тріщини стають глибшими і в подальшому руйнують коренеплід. Збудником хвороби є грибок Actinomyces (A. аlbys, A. іntermedius, A. nigricans). Велика кількість вологи сприяє розвитку хвороби. Прищювата парша. Інколи під час розвитку цукрового буряка коренеплоди стають коричневими, круглої або овальної форми, вкриті чешуйчастими бородавками, які групуються по всій поверхні коренеплоду. Бородавки проникають глибоко в корінь, але вони сухі і не викликають гниття коренеплоду. Ці симптоми схожі на симптоми раку картоплі і викликані тим самим ґрунтовий грибком Streptomyces scabies або іншим видом грибка Streptomyces. Корінь реагує на інфекцію багаторазовим клітинним розмноженням, яке призводить до утворення великої кількості пробко подібних клітин. Суха гниль коренеплоду. Збудником хвороби є грибок Phoma betae Frank. Цей грибок вражає пагони і листки цукрового буряка, але він може інфікувати і корені. Грибок викликає утворення сухої гнилі на бічних частинах і у верхній частині кореня, які спочатку чорніють, а потім тріскаються. Схожі ознаки можна зустріти і на насінниках. Грибок поширюється у більшості випадків там, де спостерігається недостача бору. Поверхня вражених коренеплодів може бути рожевого, золотисто-червоного кольору.

Фітофтороз (мокра гниль). Збудником гнилі може бути декілька видів грибків. Головним чином Phytophthora megasperma, а також P. drechsleri і Pythium aphanidermatum. Інфіковані листки рослин скручуються і стають зморшкуватими. Гниль коренеплоду розвивається від кінчика вверх і вглиб. Інфіковані частини світло-коричневого кольору з темною каймою. Для розвитку цих грибків необхідна висока вологість. Бура гниль. Збудником цієї хвороби є ґрунтовий грибок Rhizoctonia solani Kuhn, який зустрічається на ділянках посівів цукрового буряка. Вражені рослини скручуються, а листки повільно вражаються некрозом. Коричнева гниль розвивається на коренях, які частково або цілком руйнуються. Грибок виживає у грунті в формі склероції звідки росте міцелій, вражаючи коренеплід і викликаючи при цьому прогресуючу гниль, яка призводить до повного руйнування рослини. Хвороба проявляється на ранніх стадіях розвитку і її поширенню сприяє погана ґрунтова структура і вологість. Ризоктоніоз, або червона гниль. Ризоктоніоз розвивається пізніше, чим хвороба коричневого ризоктоніозу. Однак обидві хвороби викликають скручування рослин. На полах можна зустріти великі ділянки інфікованих рослин. Хвороба з’являється в сухі періоди. Лілові ділянки, або сітки лілових пасм грибкового міцелію з’являються на кореневій поверхні. Характерною ознакою цієї хвороби є утворення чорних крапок з голковидною головкою. Гниль, яка утворюється, носить зовнішній характер, але при сильному вражені коренеплід може загнивати. Збудником хвороби є Rhizoctonia violaceae Tul. Цей грибок може вражати і інші культури (люцерну, конюшину, моркву, картоплю, селеру, еспарцет). Сухий склероціоз. Інфіковані листки скручуються, а на коренях розвивається гниль, яка покриває верхню частину білою поволокою. Збудником хвороби є грунтовий грибок Sclerotium rolfsii Sacc. Він інфікує лише послаблені рослини, при сильно зволоженому грунті. Білі сферичні тіла, які пізніше стають коричневого кольору, утворюють в міцелії склероції.

Коренева пухлина. Симптоми цієї хвороби проявляються, як на коренеплодах, так і на листках. У верхній частині коренеплоду розвиваються пухлини до декількох сантиметрів у діаметрі, вони з’єднані з головним коренем вузьким перешийком. На розрізі пухлини можна виявити білу поверхню вкриту чорними крапками. Інфіковані листки деформуються і вкриваються червоними круглими наростами. Збудником хвороби є грибок Urophlyctis leproides Trabut. В грунті виживає у стадії цисти. Вологі погодні умови сприяють розвитку грибка. Кагатна гниль. Ця хвороба проявляється на коренеплодах, під час зберігання в кагатах, у вигляді грибкової маси різного забарвлення. Кагатна гниль викликається такими паразитичними грибками як Fusarium sp., Pencillium spp., Botrytis cinerea, Rhizopus nigricans та Sclerotinia scl, які проникають в пошкоджені коренеплоди через ранки, а також активно розвиваються в приморожених буряках. Пошкоджені коренеплоди, наявність листків в кагатах, високі температура і вологість сприяють розвитку гнилі.

Таким чином, зменшення врожайності та цукристості культури цукрового буряка може бути викликане грибковими хворобами.