Іщенко С.В., старший викладач

Цибрій І.І., студентка магістерської підготовки

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

ЕКОНОМІЧНЕ РЕАГУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ: СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

Економічне середовище в Україні під впливом політичних та економічних процесів останніх років характеризується високим ступенем нестабільності. Політична нестабільність, розбалансованість економічної системи держави, невизначеність ключових напрямків розвитку основних економічних процесів, розрив багаторічних економічних зв’язків з Російською Федерацією, військові дії на сході України стали причиною того, що зміни в зовнішньому середовищі функціонування підприємств стало слабо прогнозованими, що ускладнює не тільки розробку стратегій підприємств, а й прийняття адекватних та ефективних управлінських рішень тактичного характеру. Для того, щоб мінімізувати негативні наслідки впливу такого фактора, як нестабільність економіки, необхідно застосовувати спеціальні механізми управління, які передбачають можливість швидкої та адекватної реакції на зміни в зовнішньому середовищі господарюючих суб’єктів.

Економічне реагування доцільно визначати, як процес підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень, внаслідок якої відбуваються певні зміни в економічній поведінці підприємства як результат протидії зовнішнім збуренням, що загрожують реалізації визначених цілей його діяльності [2].

Економічна діяльність характеризується широким різноманіттям чинників, впливів та їх наслідків, в результаті чого підприємство може здійснювати різні реакції, тому постає необхідність класифікації видів економічного реагування підприємства за окремими ознаками.

По-перше, реакції підприємства можуть різнитися в залежності від джерела збурення. Впливати на діяльність підприємства можуть не лише чинники зовнішнього, а й чинники внутрішнього середовища. Так, наприклад, рівень кваліфікації персоналу та осіб, що приймають рішення, технічний стан виробничої бази, рівень технології та інші внутрішні фактори можуть впливати на хід діяльності підприємства і викликати певні зміни в його економічній поведінці. З огляду на це, на наш погляд, варто розрізняти реагування на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. Оскільки зовнішнє середовище складається з мікро- та макро середовища і їх фактори мають певні відомі особливості, окремо виділяємо реагування на зміни мікро- і макросередовища.

Дія певних чинників може мати локальний або системний вплив на діяльність підприємства. Відповідною повинна бути і реакція на дію чинників – локальною або системною, через що варто розрізняти окремі види економічного реагування.

Реагування на зміни може бути превентивним або реактивним. Превентивним реагуванням прийнято називати реагування, спрямоване на недопущення несприятливого (кризового) стану керованого суб’єкта. Реактивне реагування здійснюється, коли загрози стають реальністю.

Залежно від ступеня впливу та тривалості дії певних збурень різниться тривалість реакції. Короткотривалі збурення обмеженого впливу локалізуються шляхом реалізації оперативних дій. Якщо тривалість впливу збільшується, а наслідки для підприємства стають більш суттєвими, його нейтралізація потребує більщ масштабної протидії, яка реалізується шляхом тактичного реагування. Довготривалі впливи системного характеру вимагають стратегічного реагування.

Важливою характеристикою управлінського процесу є швидкість реагування на зміни. В медицині є таке поняття, як «ургентний стан», що трактується як стан хворого, який загрожує життю і потребує проведення невідкладних лікувальних заходів. В економічному трактуванні, якщо стан підприємства є критичним для його економічної життєздатності, доцільно здійснювати ургентне реагування – комплекс невідкладних дій, спрямованих на локалізацію кризи та стабілізацію фінансово-економічного стану підприємства. В некритичних ситуаціях економічне реагування може бути швидким або повільним, залежно від наявності ресурсів для провадження певних змін, стилю управління, швидкості розвитку подій тощо.

В психології, зокрема в конфліктології, розрізняють декілька можливих напрямів діяльного реагування на вимоги зовнішніх обставин: адаптивне реагування, дезадаптивне та контрадаптивне.

Під адаптивною поведінкою розуміють підкорення та пристосування до найближчого оточення, в нашому випадку – економічного оточення.

Дезадаптивний тип соціального реагування в психології характеризується тим, що особистість відмовляється від пристосувальної поведінки, від беззастережного підпорядкування владі зовнішніх примусових обставин, але при цьому спостерігається внутрішній конфліктний стан, сумніви, боротьба мотивів, що загальмовує ухвалення рішення на невизначений час [1]. Дезадаптивний тип економічного реагування можна охарактеризувати аналогічним чином: відмова від пристосування до примусових обставин, гальмування ухвалення управлінських рішень через наявність певних сумнівів, нечіткість мотивів та неконкретність цілей.

Контрадаптивне або антагоністичне реагування характеризується активізацією конфліктних відносин, готовністю захищати власні інтереси, цінності і традиції навіть в самих несприятливих обставинах. Даний вид економічного реагування виражається в небажанні поступатися корпоративними інтересами, в прагненні ведення безкомпромісної боротьби за них [1].

Реагування на певні збурення може бути адекватним типу та рівню загроз або неадекватним. Ступінь адекватності реагування буде залежати від повноти інформації про негативні впливи, рівня кваліфікації та досвіду особи, що приймає рішення та інших чинників.

За ступенем прояву реагування може бути явним або латентним (прихованим). Латентність трактується як властивість об'єктів або процесів перебувати в прихованому стані, не проявляючи себе явно.

Рис. 1 Класифікація видів економічного реагування [авторська розробка]

З урахуванням вищевикладеного, систематизуємо види економічного реагуванням за переліченими класифікаційними ознаками (рис. 1).

З’ясування сутності поняття «економічне реагування», класифікація його видів сприяють більш усвідомленому підходу до розробки механізму економічного реагування на підприємстві в умовах прогнозованих та непередбачуваних змін внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування підприємства як економічної системи.

Література:

1. Бачинін В. А.. Філософія права: Навчальний посібник. Київ Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.- 472 c.

2. Дасів А.Ф. Механізм економічного реагування промислових підприємств в умовах нестаціонарної економіки. Автореф. дис. … канд. екон. наук. Київ, 2015. 24 с.

3. Карачина Н. П. Інституційні основи економічної поведінки: етимологія та досягнення // Збір наукових статей. Управління розвитком, 2008. - №20. С. 50–52.