СИСТЕМА МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ В УКРАЇНІ ТА ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Скрипка О.А.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Вступ. Сучасна система управління персоналом базується на тому, що люди є найважливішим економічним ресурсом підприємства, джерелом його прибутків, конкурентоспроможності та процвітання. Актуальність даної теми полягає в тому, щоб дослідити вплив мотивації на продуктивність праці працівників, а також проаналізувати внутрішнє бажання людини діяти певним чином для задоволення своїх потреб.

В умовах, що склалися в Україні на нинішньому етапі її розвитку, проблема мотивації праці набула важливого значення, оскільки вирішення задач, які стоять перед суспільством, можливе лише за умови створення належної мотиваційної системи, здатної спонукати персонал підприємства до ефективної діяльності. Йдеться про застосування таких форм і методів мотивації праці , які б сприяли високій результативності та ефективності роботи.

Метою дослідження даного питання є розкриття теоретичних положень та принципів розвитку сучасної системи мотивації праці в Україні, висвітлення основних проблем стимулювання праці та пошук мотиваційних засобів для ефективного функціонування підприємства.

Матеріали та методи. В економічній літературі існує досить багато визначень поняття «мотивація». Дослідженням визначення сутності мотивації праці займалися багато вчених, науковців, економістів, соціологів. За визначенням Бєляєвої І.Ф., мотивація праці – це сукупність мотивів, які впливають на поведінку людей, спонукаючи їх до діяльності. В роботі Мескона М. мотивація визначається, як процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей організації. Таким чином, узагальнюючи різні підходи, можна визначити, що мотивація праці є процесом спонукання людини до діяльності за допомогою комплексної дії зовнішніх і внутрішніх чинників для досягнення мети.

Різні аспекти системи мотивації праці в управлінні персоналом досліджувалися багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими, серед яких: М. Мескон, А. Сміт, Ф. Тейлор, Е. Мейо , Г. Гілбрейт, А .Маслоу, Л. Портер, М. Альберт, Ф. Хедоурі, Х. Хекхаузен, К. Замфір, Р.У. Ліпер, А. Пьєрон, А. Афонін, Д. Бєляєва, Л. Владімірова, О. Грішнова, В. Грузина, І. Гриньова, Г. Дмитренко, А. Колот, О. Мороз, В. Нестерчук, О. Ромашов, О. Сердюк, В. Травін, Е. Уткін, Ф. Хміль, О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник, Й.С. Завадський, Р. Грифін, В. Яцура, В.В. Черкасов [1].

Опрацьовуючи теоретичні і прикладні аспекти мотивації праці необхідно зосередитися на чинниках, які змушують людину діяти та активізувати її дії. До основних з них, що мають основоположний характер слід віднести потреби, інтереси, мотиви і стимули. З цією метою ретельному вивченню підлягають методи мотивації. Найпершим і найбільш поширеним методом був метод покарання і заохочення, який використовувався для досягнення бажаних результатів і проіснував досить довго в умовах адміністративно – командної системи. З підвищенням ролі людського чинника з’явилися психологічні методи мотивації, в основі яких було твердження, що основним чинником, що мотивує, є не тільки матеріальні стимули, але і нематеріальні (самоповага, визнання з боку членів колективу, моральне задоволення роботою і гордість своєю компанією). Такі методи мотивації базуються на вивченні потреб людини.

Вивчення потреб людини привело до появи змістовних та процесуальних теорій мотивації праці. Змістовні концепції мотивації ґрунтуються на дослідженні потреб, які є значними мотивуючими факторами людей до праці. До прихильників цього підходу можна віднести таких відомих американських психологів, як: А. Маслоу, Ф. Герцберга, Д. Мак-Клелланда, К. Альдерфера. Саме на основі наукових праць та досліджень даних вчених з’явилися наступні теорії: теорія ієрархії потреб А. Маслоу, теорія потреб Мак-Клелланда, теорія мотивації Ф. Герцберга. На відміну від змістовних, процесуальні концепції спрямовані на дослідження поведінки людей. Серед найбільш відомих теорій цього напряму можна назвати такі, як: теорія очікувань по В. Вруму, теорія справедливості і мотивації Л. Портера – Е. Лоулера, теорія справедливості Дж. Адамса. Зазначені теорії не виключають, а доповнюють одна одну і широко використовуються в практиці управління.

Суттєвий внесок в створення та розвиток теорій мотивації зробили також українські вчені. Так, М. Вольський вважав за необхідне поліпшувати фізичні, моральні та інтелектуальні умови існування людини. М. Туган – Барановський одним з перших в світі розробив чітку класифікацію потреб, виділивши п’ять груп: фізіологічні; статеві; симптоматичні інстинкти та потреби; альтруїстичні; потреби практичного характеру.

Результати. В умовах сьогодення не всі підприємства приділяють питанню мотивації праці достатньої уваги, вважаючи його не досить важливим. Але, як показує досвід багатьох вітчизняних та іноземних компаній та підприємств, які застосовують мотивацію праці, саме мотивування працівників до праці є важливим моментом, від якого неабияк залежить їх успішна діяльність. Ряд наукової літератури, різних сучасних статей та видань дають змогу вивчити та проаналізувати практичне застосування системи мотивації праці працівників на українських підприємствах.

Як показали результати дослідження, в структурі факторів мотивації трудової поведінки в Україні переважають матеріальні, особливо оплата праці. Висока мотиваційна дія заробітної плати пояснюється тим, що через її механізм забезпечуються першочергово необхідні для нормального життя людини потреби, які нині ще не достатньо задовольняються. Проте сьогодні заробітна плата не виконує належним чином свої основні функції щодо організації управління персоналом. Гостро стоїть проблема відновлення стимулюючої функції заробітної плати, адже її рівень на українських підприємствах є вкрай низьким, що провокує руйнування внутрішніх мотиваційних установок робітників, зникнення бажання до підвищення професійно – кваліфікаційних характеристик, а отже, зниження загальних результатів функціонування фірми.

Керівники повинні використовувати різні методи матеріальної мотивації, тобто крім заробітної плати мають бути премії за результатами роботи чи спеціальні індивідуальні винагороди, як визнання цінності працівника [2, с.35].

Слід зазначити, що сьогодні заслуговують на увагу сучасні системи мотивації праці, що застосовуються в західних фірмах, а саме матеріальні винагороди: ставка заробітної плати, додаткові виплати, участь в акціонерному капіталі, медичне обслуговування, страхування, відпочинок за містом.

Не менш важливе значення відіграє нематеріальна мотивація, яка направлена на підвищення рівня лояльності та зацікавленості співробітників в компанії. Основними нематеріальними засобами підтримання високої трудової активності є створення сприятливих умов праці, нормального психологічного клімату, переконання, сила прикладу, моральні заохочення.

Як свідчить практика, на українських підприємствах основними видами морального заохочення є: оголошення подяки, нагородження Почесною грамотою, занесення прізвища працівника до Книги пошани, присвоєння почесних звань, безкоштовні обіди тощо. Є підприємства, які запозичили західну модель організації морального заохочення, а саме: працівники, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов’язки, мають переваги і пільги в галузі

соціально – культурного і житлово – побутового обслуговування.

Цікавим способом вдосконалення мотивації праці є мотивація вільним часом. Ця форма нематеріальної мотивації поки не одержала поширення в практиці українських підприємств, але досвід використання її зарубіжними компаніями свідчить про необхідність впровадження системи компенсації вільним часом на підприємствах цих країн. Використання гнучких форм зайнятості ( скорочений робочий день, збільшення відпустки, гнучкий графік роботи, надання відгулів та ін.) надає можливість вибору працездатному населенню між робочим часом та відпочинком [3, с.122].

Впродовж останніх років спостерігається тенденція застосування закордонного досвіду щодо мотивування працівників ( свобода діяльності менеджерів, створення сприятливих перспектив, використання тарифної системи оплати праці, погодинна форма оплати праці). Оскільки дана система мотивації є дієвою та приносить довгоочікуваний результат [4, с.200].

Одним з напрямків поліпшення мотивації трудової діяльності на українських підприємствах є вдосконалення організації праці, що включає: постановку цілей, розширення трудових функцій, збагачення праці, виробничу ротацію, застосування гнучких графіків, поліпшення умов праці.

Висновки. В результаті проведених теоретичних і практичних досліджень, при вивченні різних теорій мотивації, при визначенні механізму і структури мотиваційної сфери можна зробити висновок, що дійсно мотивація праці є складною системою, що має в своїй основі як біологічні, так і соціальні елементи. Система мотивації праці характеризує сукупність взаємопов’язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив в цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства.

Українські підприємства застосовують найрізноманітніші способи та методи стимулювання працівників. Проте, першочергову перевагу віддають матеріальній мотивації. Варто пам’ятати, що обираючи систему мотивації, слід неодмінно враховувати потреби та інтереси працівників. Процес впровадження даної системи повинен бути спрямований на досягнення зацікавленості працівників в роботі, що є джерелом успішного функціонування підприємства.

Список використаної літератури:

1. Бондаренко О.О. Трудова мотивація: проблеми та розвиток.// Економіка та держава. № 4 - 2008. – с. 65 – 66.

2. Грифін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук.ред. В. Яцура, Д. Олесневич. – Львів: БаК, 2001. – 624 с.

3. Черкасов В.В., Платонов С.В., Третяк В.І. Управлінська діяльність менеджера. Основи менеджменту. К.: Ваклер, Атлант, 1998. – 470 с.

4. Маркіна І.А. Менеджмент підприємства. Науковий посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: НМЦ « Укоопосвіта», 2000. – 268 с.