Економічні
науки/ 6.Маркетинг і менеджмент
К.е.н.
Башук Г.О., бакалаври: Орлова М.В., Мокрецова А.В.
ДВНЗ «Київський
національний економічний університет м.
В. ГЕТЬМАНА», Криворізький економічний інститут, Україна
Принципи формування інноваційної політики
та механізми її реалізації
В сучасних умовах жорсткої конкуренції між підприємствами набуває актуальності проблема створення нових
конкурентних переваг для виживання та досягнення домінуючих позицій на ринку.
Саме тому суб’єкти підприємницької діяльності повинні формувати свою інноваційну політику й визначати способи
її ефективної реалізації.
Інноваційна політика підприємства є однією з головних складових
господарської діяльності будь якої організації котра зорієнтована на
вдосконалення та оновлення його виробничих сил і організаційно-економічних
відносин. Тому вивчення принципів формування інноваційної політики підприємств
є важливим завданням сьогодення.
У світовій та вітчизняній практиці дослідженням сутності та принципів інноваційної політики
займалися та займаються такі науковці як: Сафонов
Ю.М., О. Мазур, С. Ілляшенко, Ю.Стасюк,
Т. Дудар, Ю. Шипуліна, С. Геєць,
О. Притикіна та ін. [1-4].
Ефективна інноваційна політика повинна задовольняти вимоги які лежать в
основі принципів інноваційної політики підприємства.
Кадол
Л.В та Кравчук Л.М виділяють наступні принципи інноваційної політики які
представлені на рис.1 [3].
1. Принцип формування умов для інноваційного розвитку підприємства
–принцип, що ґрунтується на засадах розвитку інноваційної політики організації
в рамках провідної стратегії, котрі базуються на результатах оцінки зовнішнього
середовища та тенденцій його зміни у внутрішньому потенціалі організації та
прогнозованому періоді часу.
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ
ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА принцип формування
умов для інноваційного розвитку принцип орієнтації
на потреби ринку принцип цілеспрямованості принцип
комплексності принцип
планомірності принцип інформаційної забезпеченості
Рис.
1. Принципи формування інноваційної політики підприємства
2. Принцип, що орієнтується на потреби ринку – це надання переваги при
створенні продуктів або послуг таким, що конкурентно
переважають. Так як за умов конкуренції сильні позиці
матиме та організація, яка гнучко реагує на потреби ринку й може спрямовувати
свою інноваційну діяльність на краще та швидше задоволення нових потреб
споживачів відносно конкурентів.
3. Принцип цілеспрямованості – це принцип за допомогою якого можна чітко
визначити цілі й вибрати необхідні засоби їх здійснення. Мету визначає вище керівництво, як бажану
модель інноваційної діяльності та стану організації у майбутньому. Найкращим
інструментом щодо визначення основних завдань організації стосовно реалізації
інноваційної політики є «дерево цілей», побудова якого допоможе зкоординувати діяльність її підрозділів у розв’язанні
проблем, що виникли у зв’язку з непередбаченими обставинами та реалізацією у
часі.
4. Принцип комплексності передбачає
розуміння інноваційної діяльності як
окремої, цілісної системи, яка складається із сукупності елементів, які
взаємопов’язані та взаємозалежні один
від одного і створюють певну єдність. Для того, щоб інноваційна діяльність була ефективною, вона повинна мати комплексний,
суспільний характер і охоплювати всі види робіт, від зародження ідеї, її розроблення і до
комерціалізації в умовах конкуренції. Комплексність узгоджує всі аспекти
інноваційної діяльності підприємства. Дотримання цього принципу забезпечується
складанням бюджету ресурсів, виділених на інноваційну діяльність за всіма її
напрямами та на всіх ієрархічних рівнях.
5. Принцип планомірності створює умови
для координації роботи всього підприємства та полягає у неперервності
циклічності інноваційних процесів які включають процедури уточнення поточних
планів та оперативного моніторингу. Інноваційні плани допомагають чітко
організувати процес стимулювання тих працівників, чий внесок у реалізацію
інновацій був найсуттєвішим.
6. Принцип інформаційної забезпеченості особливо важливий
для підприємств, які мають необхідний потенціал для створення інновацій
власними силами. Цей принцип передбачає
формування інноваційної політики підприємства з урахуванням сучасних досягнень
у галузі науки та техніки. Для його ефективної реалізації керівництво
підприємства має надати службам науково-дослідних та дослідно-конструкторських
розробок (НДДКР) вільний доступ до джерел
науково-технічної інформації з метою забезпечення їх нормативно-технічною,
конструкторською документацію, патентними описами, власними розробками,
ноу-хау, які впроваджує підприємство.
Таким чином, можна зробити висновок, що дотримання
принципів інноваційної політики підприємства є важливим аспектом для
забезпечення суб’єкту підприємницької діяльності стійкого, успішного та
стабільного інноваційного розвитку як за умов сьогодення так і у перспективі
його подальшого розвитку.
Література:
1.
Дудар
Т.Г. Інноваційний менеджмент: [навч. посіб.] / Т.Г. Дудар, В.В. Мельниченко. – К.: Центр учбової
літератури, 2009.
2.
Ілляшенко С. Ю.
Маркетинг інновацій і інновації
в маркетингу : монографія / С. Ю. Ілляшенко
/ за ред. С. М. Ілляшенка. - Суми : ВТД «Університетська
книга», 2008.
3.
Кадол
Л.В., Кравчук Л.М. Принципи формування інноваційної політики підприємства [Електронний ресурс]. / Л. В. Кадол,. Л. М. Кравчук. // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – Режим доступу:
http://ej.kherson.ua/journal/economic_17/1/21.pdf
4.
Сафонов
Ю.М. Принципи державної інноваційної політики України / Ю.М. Сафонов // Науковий вісник Національного університету
державної податкової служби України (економіка, право). – 2011. – № 1(52). – С.
81-88.