Экономические науки / 6. Маркетинг и менеджмент

Студентка магістратури Євтухова І.Л.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний

університет

Сутність маркетингової діяльності та її особливості в ринкових відносинах.

Трансформація вітчизняної економіки від командно-адміністративної до ринкової спричинила безпрецедентні зміни у всіх сферах діяльності. Необхідність суттєвого підвищення рівня життя народу, відродження та піднесення вітчизняної економіки, утвердження іміджу України потребують знання та розумного застосування надбань світової економічної теоретичної практики стосовно виробничо-господарської і комерційної сфер діяльності, вивчення ринку, його структури, формування та функціонування.

Термін «маркетинг» походить від слова англійського походження «marketing», що означає продаж, збут, ринкова діяльність. Його появу  пов’язують з американськими фермерами, які шукаючи ринок збуту продукції, ввели поняття «MarketGetting», що означало оволодіння ринком. Пізніше це словосполучення дало єдине слово –«маркетинг».

Економічна сторона маркетингу полягає у застосуванні фірмою наступних умов: наявність фізичних і юридичних осіб; можливості комунікативних зв’язків, які базуються на порядності, чесності і добросовісності партнерів;

Господарська сторона маркетингу зводиться до розподілу виробничо-технологічних і збутових функції з метою пріоритету на ринку і успішного задоволення потреб споживачів.

Комерційна сторона маркетингу означає формування особливого способу мислення, спрямованого на задоволення початкового попиту, тобто зацікавленості у купівлі і споживанні товарів. Комерція підпорядковує і скеровує виробника виробляти тільки те, що можна продати, не забуваючи про постійно зростаючи потреби і вимоги покупців на ринку.

Кожен вироблений товар повинен бути доставлений до місця продажу і запропонований покупцеві. Реалізація цього завдання передбачає систему певних дій із застосуванням відповідних інструментів, що одержало назву дистрибуції товарів або (у вітчизняній науці і практиці) просування товарів. Товаропросуванням у маркетингу називають систему заходів, що забезпечує постачання товарів до місць продажу у визначеній кількості і часі з максимально високим рівнем обслуговування покупців.

Рішення щодо вибору каналу збуту залежить також і від бажання контролювати систему збуту. Зрозуміло, що чим більше рівнів має канал збуту, тим менше можливостей його контролювати матиме виробник.

Кількість посередників у каналі збуту залежить від особливостей продукції фірми. Для товарів широкого вжитку потрібна широка мережа збуту, а для товарів, розрахованих на вузьке коло споживачів, можна взагалі відмовитися від посередників.

Товаропросування – це своєрідна діяльність з планування, перетворення в життя і контролю за фізичним переміщенням продукції від місць її виробництва до місць продажу для задоволення потреб споживачів із вигодою для виробників. З дистрибуцією також пов'язаний мерчандайзинг, тобто комплекс дій підприємства, який стосується експозиції і просування його товарів у певному пункті продажу. Суть системи просування полягає у координованому переміщенні товарів через перелічені елементи, ефективному виконанні завдань і функцій ними.

Суть просування полягає і в тому, що всі вони намагаються зробити максимально можливим доступ до продукції та послуг, домогтися більш ефективного розподілу та збуту, отримати лояльне ставлення споживачів, отримувати оптимальні обсяги прибутків, всіляко розширювати ринок збуту, забезпечити високі позиції конкурентоспроможності елементів системи.