Назар Аліна, 2 курс, магістр, спец. «Маркетинг», д/ф

Наук. кер. Чаплінський Ю.Б.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці

Основні тенденції розвитку ринку продукції домашнього текстилю Чернівецької області

У статті проаналізовані основні тенденції ринку продукції домашнього текстилю Чернівецької області. Розглянуто діяльність основних фірм, що функціонуюють на ринку домашнього текстилю.

Ключові слова: ринок домашнього тестилю, текстильна галузь, легка промисловість, тканини, тенденції, імпортні виробники, вітчизняні виробники, західний регіон.

Постановка проблеми. Одним із перспективних і динамічних за темпами розвитку сегментів ринку товарів легкої промисловості в Україні є ринок домашнього текстилю, який структуровано в групи матеріалів і виробів для: покриття підлоги, стін і оббивки меблів; оздоблення вікон і дверей; столової та постільної білизни.

Кожна група характеризується різноманітністю видового та внутрішньовидового асортименту, який відрізняється цільовим призначенням, волокнистим складом, особливостями будови й оброблення та іншими ознаками.

На даний момент український ринок товарів домашнього текстилю є досить нестабільним. Цьому сприяли декілька основних факторів: велика кількість імпортних товарів, висока вартість товарів українського виробництва, продажі товарів домашнього текстилю на стихійних ринках. Проте, варто детальніше проаналізувати ці фактори та визначити основні перспективи цього ринку на прикладі Чернівецької області.

Метою роботи є аналіз основних тенденцій ринку домашнього текстилю Чернівецької області, динаміки його розвитку та визначення перспектив. На основі мети визначено ряд завдань.

Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання: визначення основних факторів зростання ринку домашнього текстилю; дослідження основних фірм-дистиб’юторів домашнього текстилю в Чернівецькій області; встановлення основних тенденцій характерних для ринку домашнього текстилю.

Питання становлення та розвитку ринку домашнього текстилю у своїх працях висвітлювали багато вітчизняних та іноземних вчених і практиків. Серед них : Галик І.С. [2], Семак Б.Б. [7, 8, 9], Лисюк В. М. [11], Пушкар Г.О. [12] та ін.

У зв’язку з ростом житлового та адміністративного будівництва в Чернівецькій області, як і у всій Україні, суттєво зросли потреби в текстильних матеріалах і виробах інтер’єрного призначення – у текстильних покривах для підлоги і стін, текстильних матеріалах для оббивки меблів, текстильних матеріалах і виробах для оздоблення вікон і дверей, у білизняних текстильних матеріалах і виробах постільного і столового призначення, а також у ковдрах, подушках, матрацах та інших виробах домашнього вжитку. Це, в свою чергу, сприяло створенню в окремих країнах спеціалізованих товарних ринків інтер’єрного та домашнього текстилю. Такий ринок в останні роки формується і в Чернівецькій області. [1, с. 3-7]

Ситуація на ринку домашнього текстилю в місті Чернівці та області безпосередньо залежить від розвитку роздрібної торгівлі. За останні 3 роки спостерігається позитивна тенденція у розвитку вітчизняного текстилю в Чернівцях. На кінець 2015-го, зростання продажів в роздрібній торгівлі текстильними виробами виріс на 20% в порівнянні з 2013-м роком. Це позначилось на виробниках домашнього текстилю: кількість фірм у Чернівцях збільшилася на 4 за 2015-й рік. Вітчизняні Чернівецькі фірми забезпечують 35% ринку домашнього текстилю – це на 10% менше показника, зафіксованого в 2008-му році. Частина продукції поставляється від закордонних виробників і з підпільних, неофіційних цехів. [3]

Сьогодні можна виділити дві групи торговців тканинами – підприємства, що реалізують тканини за безготівковим розрахунком, і підприємства, які торгують переважно за готівку. Причому, останніх більше, і кількість бізнес-одиниць, зареєстрованих як приватні підприємці, неухильно зростає. Багато підприємств реєструються як приватні підприємці, оскільки таким чином вони звільняються від сплати ПДВ. Тканину ж вони реалізують на величезні суми до того ж проконтролювати шлях надходження товару на склад до приватного підприємця практично неможливо. Таким чином, успішно процвітають місцеві ринки, як, наприклад, «Калинівський». На цьому ринку часто можна зустріти контрабандний чи «сірий» товар. Така ситуація загалом ускладнює можливість проаналізувати ринок в цілому.

Крім того, тканини на ринках, як правило, продаються з мінімальною торговою націнкою. Адже приватний підприємець сплачує мінімальні податкові платежі. Тому ринки сьогодні – основне джерело демпінгу. [12, с. 46]

Частка ж реалізації тканин та інших товарів через ринки дуже велика (близько 60-70%) і це несе в собі пряму загрозу профільному секторі економіки в цілому. [7] Слід підкреслити, що чим активніше будуть розвиватися ринки, тим складніше буде працювати вітчизняним підприємствам.

Ринок тканин і текстилю поступово насичується, конкуренція стає все жорсткішою. Дрібні постачальники поступово йдуть з ринку, поступаючись місцем великим торговельним підприємствам. Адже зарубіжні продавці тканин, як правило, працюють за передоплатою, а процес закупівлі, транспортування, розмитнення і реалізації тканин займає в середньому 3-4 місяці. Дрібні підприємства-постачальники не можуть заморожувати оборотні кошти на такий тривалий період. До того ж зараз може вижити тільки компанія, здатна забезпечити стабільні і регулярні поставки.

Основна проблема сьогоднішнього ринку – тотальне заповнення ринку імпортною продукцією. За даними Держкомстату, імпорт становить 80-85%. Провідні країни-постачальники – Італія, Німеччина, Голландія, Англія, Корея, Туреччина, Індія та Китай. Крім того, значний обсяг мануфактури (за деякими підрахунками – до 60%) надходить до нас з порушенням митних правил. Хоча імпортери не дуже обтяжені митними платежами: на одні види тканин встановлено нульову ставку мита, на інші – 1-5%. У той же час в сегменті бавовняних тканин, де в основному працюють великі підприємства, частка нелегального товару зменшилася до 20%. [13, с. 46]

Загальна структура продажів така: тканини з натурального шовку – 0,05-0,1%, вовняні тканини – 5-6%, бавовняні – 50-55%, лляні – 5-7%, синтетичні – 20-25%. Ринок за асортиментом легко розділити на дві категорії – оптовий ринок дешевої х/б тканини, який займають великі трейдери, і широку роздрібну мережу, яка торгує найширшим асортиментом, загалом, імпортом. [6]

У наступній таблиці ми розглянемо основні поняття та визначення текстильних матеріалів і виробів.

Таблиця 1

Терміни та визначення основних понять текстильних матеріалів і виробів [7]

Термін	Визначення
Гардина	Полотнище з тканини для закриття вікон та оформлення інтер’єру
Занавіска (фіранка, завіска)	Полотнище з тканини для закриття вікон та оформлення інтер’єру
Портьєра	Важка занавіска (з однієї чи двох частин) для закриття вікон та дверей
Штора	Віконна занавіска, яка згортається в рулон, піднімається чи відсовується
Ламбрекен	Виріб для прикраси отвору дверей чи вікон у горішній частині
Шторна тканина	Метражна тканина для пошиття штор
Тканина декоративна	Метражний виріб для внутрішнього оздоблення житлових приміщень

Основними виробниками домашнього текстилю в Чернівецькій області є наступні фірми:

- АТЗТ «Восход» – підприємство, спеціалізацією якого є виробництво товарів народного споживання: від пряжі до готової продукції. В структуру підприємства входять: бавовно-прядильна та ткацько-обробна фабрика, ткацьке виробництво та цех з переробки відходів.

- Компанія «Люкс Текстиль» (LuxTex) займається виробництвом та продажем текстильної продукції: постільна білизна (бязь, сатин, сатин з шовковими нитками, жакард, шовк) ковдри (з натуральним та антиалергічним наповнювачем) подушки (з ортопедичним ефектом та без) покривала.

- Текстильна компанія «Балакком» є одним з найбільших українських виробників і постачальників високоякісної постільної білизни, подушок і ковдр з силіконовим наповнювачем, аксесуарів для ванної та кухонних аксесуарів.

Серед дистриб’юторів домашнього текстилю в Чернівцях та області варто виділити наступні підприємства: «Valentine-textile», «Даріана-Трейд», «Текстиль-контакт», «Домашній текстиль» та ін.

За останні роки зростає кількість оптових постачальників на місцевий ринок, оскільки ця ніша ще не до кінця заповнена. Сьогодні у наших покупців найбільшим попитом користується недорогий текстиль для дому українського, китайського і турецького виробництва: халати, рушники, комплекти для кухні та спальні, скатертини, штори. Оптові покупці також замовляють текстиль з нанесенням логотипів компаній, рекламних написів і малюнків. Ексклюзивні шовкові або сатинові комплекти білизни також користуються все більшим попитом. В основному це імпортні товари. У наших виробників такої продукції є можливість розвиватися, розкриваючи свій потенціал.

Неабияку увагу варто приділити українським виробникам домашнього текстилю, що представлені на ринку Чернівецької області.

Домашній текстиль українського виробництва відмінно конкурує з провідними європейськими підприємствами і фабриками. Вітчизняні виробники в змозі повністю забезпечити населення країни якісним текстилем, при цьому продукція відповідає нинішнім вимогам споживачів, які, перш за все, хочуть користуватися товарами з натуральних тканин і наповнювачів. Воно й не дивно, адже текстиль це така продукція, якою ми користуємося повсякденно.

Серед безлічі виробників українського текстилю в ТОП-5 увійшли найбільш добросовісні і відповідальні підприємства, якими може пишатися текстильне виробництво нашої країни:

1. МПП «Промтекс» – підприємство з багатим досвідом і великим асортиментом товарів. Ця торгова марка також відома і за межами нашої країни, тому її сміливо можна назвати обличчям текстилю України. Виробництво відрізняється не тільки високою якістю, але і передовими технологіями, які розробляються, як співробітниками компанії, так і запозичуються у зарубіжних партнерів.

2. «Владі» або «VLADI» – харківське підприємство, яке спеціалізується на виробництві текстилю більше 10 років. Його називають одним з найбільш великих підприємств з виготовлення домашнього текстилю в Європі. Але купити скатертину під торговою маркою цього виробника Вам не вдасться, тому що виробництво «VLADI» віддає перевагу тканинам з вовни.

3. «VALENTINE-TEXTILE» – фабрика з дуже романтичною назвою, але товари її досить практичні. Продукцію цього виробника досить вигідно купувати великими партіями. І не потрібно думати, що текстиль в такій кількості не потрібен Вам у будинку. Наприклад, рушники махрові оптом купувати дуже навіть вигідно.

4. «Фабрика текстилю Миратекс» – підприємство, яке не так давно існує на ринку текстилю в Україні, але саме в тому аналітики побачили суттєві плюси. Справа в тому, що ціна на дуже якісний текстиль цього виробництва вважається бюджетною.

5. «Драйв» – виробник домашнього текстилю, який успішно реалізується і за межами нашої країни. Підприємство радує своїх покупців величезним вибором, при цьому ціна залишається середньостатистичної і цілком прийнятною для всіх регіонів України.

Багато українців віддають перевагу саме вітчизняним виробникам, воно й не дивно, адже купити постільну білизну або інший домашній якісний текстиль з такими відомими світовими брендами престижно, приємно і недорого.

Потенціал місцевого ринку тканин колосальний. Потреба в текстилі постійно зростає, але споживачі хочуть здобувати, насамперед, якісний товар. Якщо 3-4 роки тому визначальної при виборі продукції була ціна, сьогодні на першому місці якість.

Інвестиційна привабливість текстильного бізнесу досить велика, але необхідно враховувати, що цей бізнес вимагає значних первісних інвестицій – кілька десятків мільйонів доларів.

Рентабельність підприємств текстильної промисловості – у середньому 25%. А при повному завантаженні потужностей, грамотному менеджменті, можливо, і 35-40%. Рентабельність торговельних підприємств складає в середньому 20% [4, с. 90].

Сказане вище, дозволяє прогнозувати найближчим часом появу нових учасників ринку. Скоріш за все, це будуть торговельні представники українських текстильних комбінатів.

За оцінками трейдерів, сьогодні зростає попит на змішані тканини –натуральні з додаванням синтетичних волокон, наприклад, лляновіскознополіефірні.

Частка ж продажів натурального шовку в загальному обсязі реалізації тканин невелика – приблизно 2% (у грошовому вираженні). Причому споживання натурального шовку – як імпортного, так і вітчизняного виробництва – скорочується. Сьогодні більш затребуваний штучний шовк.

Як затверджують власники магазинів, стабільним є попит і на синтетичні тканини, що значно дешевші натуральних тканин. Виробники натуральних тканин відзначають, що конкурувати із синтетикою стає усе складніше.

Що стосується модних тенденцій, то, за словами торговців, місцевий ринок тканин дуже мляво реагує на них. Продукцію, що є трендовою у цьому сезоні на світовому ринку, співвітчизники побачать не раніше, ніж через 2-3 роки. Загалом, це і не дивно: купувати модні заморські тканини з останніх колекцій багатьом швейникам не по кишені. За допомогою технологій генної інженерії отримане нове волокно – у клітини корови і хом'яка були додані гени павука. Цей синтетичний шовк надзвичайно легкий і в той же час у 5 разів міцніший. Одержання такої тканини – серйозний крок на шляху масового виробництва шовку для нестатків промисловості, медицини й армії.

Аналітики прогнозують поступове збільшення продажу вітчизняного товару. Частка ж контрабандної продукції навряд чи зменшиться. Активно буде розвиватися сегмент стокових тканин. [10, 11]

Процес розширення торговельних підприємств буде набирати оберти. Дрібні торговці не зможуть конкурувати з великими торговельними підприємствами і змушені будуть піти з ринку.

Варто зазначити, що отримання та використання інформації для потреб вітчизняного ринку домашнього текстилю пов’язане з певними труднощами, оскільки така інформація поки відсутня в офіційній державній та галузевій статистичній звітності, а фрагментарні дані про неї містяться тільки в мережі Інтернеті та окремих періодичних та монографічних виданнях. Не вирішують проблеми інформаційного забезпечення ринку домашнього текстилю і ті види інформації, які збираються відповідними маркетинговими службами підприємств, які виготовляють вироби інтер’єрного призначення та відповідними науковими установами окремих міністерств і відомств. Негативний вплив на розвиток місцевого ринку домашнього текстилю має і відсутність достовірноїі нформації про рівень якості та екологічної безпечності, надійності в експлуатації та гігієнічності зарубіжних товарів інтер’єрного призначення, які заповнили наш ринок після вступу України до СОТ. Все це свідчить про необхідність розроблення теоретико-методологічних основ формування та аналізу результативності ринку домашнього текстилю та його окремих сегментів.

Отож, місцевий ринок домашнього текстилю характеризується наступними ознаками:

1. Це ринок порівняно новий, остаточно ще не сформований. Для нього характерні високі темпи розвитку і поява нових підпритємств-продавців.

2. Будівельний бум, зростання готельного бізнесу, підвищення доходів населеня – це основні передумови для розвитку ринку домашнього текстилю.

3. Найбільш перспективним для виробників є ринок постільної білизни, оскільки випуск якісних бавовняних білизняних тканин освоєний вже багатьма українськими підприємствами. Найбільш затребуваною на найближчі роки є білизна так званого «нижче середнього» цінового рівня від 250 до 850 гривень за комплект, що визначається порівняно невисокими доходами більшості населення.

4. Варто звернути особливу увагу на те, що основна маса покупців не має уявлення про більш високі споживчі властивості постільної білизни з лляних тканин, в зв'язку з чим, слід проводити більш цілеспрямовану рекламну кампанію.

5. Сьогодні роздрібний вітчизняний ринок домашнього текстилю достатньо неорганізований. Основна торгівля відбувається на стихійних ринках і спеціалізованих відділах супермаркетів. Необхідною є організація спеціалізованих магазинів, що представляють повний спектр домашнього текстилю, причому розрахованих на покупців з різним рівнем доходів.

6. Дрібним, безіменним виробникам все складніше виступати на ринку. Витрати на проведення сертифікації, дотримання вимог стандартів не під силу невеликим підприємствам, тому їм практично закритий в'їзд в спеціалізовані торговельні центри.

7. Високий рівень конкуренції з боку іноземних постачальників, в першу чергу, це стосується недорогої продукції, що ввозиться з Китаю, як легальним, так і «сірим» шляхом, змушує виробників вживати всіх заходів для зниження витрат на виробництво за умови збереження високої якості.

8. В цілому, ринок домашнього текстилю є перспективним. Попит на білизну, штори, скатертини та інші предмети домашнього інтер'єру зростає в середньому на 20% в рік, і пов'язаноце не тільки з рівнем доходів населення, але і зі зміненим ставленням до домашнього текстилю – з категорії «необхідність» він переходить в категорію «естетика, краса і зручність».

Список використаних джерел

1. Легка промисловість – 2008 рік/ Легка пром-сть. – 2008. – № 4.

2. Галик І.С. Екологічна безпека та біостійкість текстильних матеріалів/ Галик І.С., Концевич О.Б., Семак Б.Д. – Львів. : Видавництво ЛКА, 2006. – 232 с.

3. Державна служба статистики України. [Електонний ресурс]. Режим доступу – http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Ильичева Е. Рынок текстиля для дома глазами итальянцев/ Е. Ильичева/ Текстильная пром-сть. – 2004. – № 5.

5. Оптимизация ассортимента и качество текстильных материалов/ [Галык И.С., Козьмич Д.И., Семак Б.Д., Шийко І.І.]. – К.: Техника, 1991. – 174 с.

6. Особливості формування вітчизняного рину інтер’єрного текстилю. [Електонний ресурс]. Режим доступу – http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Vchnu_tekh/2012_2/28pus.pdf.

7. Проблеми формування сегмента ринку інтер’єрного текстилю в Україні. [Електонний ресурс]. Режим доступу – http://tr.knteu.kiev.ua/files/2009/08/7.pdf

8. Семак Б. Б. Оцінка ролі екологічної безпеки текстильних матеріалів/ Б. Б. Семак // Проблемы легкой и текстильной пром-сти Украины. – 2006. – № 2.

9. Семак Б.Б. Роль товарної інформації і реклами у формуванні ринку еколого-безпечного текстилю/ Б.Б. Семак/ Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Випуск 29. – Львів, 2009

10. Семак Б.Б. Теоретико-методологічні основи формування вітчизняного сировинного ринку екологічно безпечних товарів текстильної промисловості: монографія / Б.Б. Семак; [за ред. М.А. Коваленка]. – Херсон: Гринь Д.С., 2011. – 232 с.

11. Лысюк В.М. Возпроизводственная функция товарных рынков: монография/ В.М. Лысюк. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2011. – 225 с.

12. Пушкар Г.О. Інформаційне забезпечення вітчизняного ринку інтер’єрного текстилю/ Г.О. Пушкар, Б.Б Семак/ Науково-технічна інформація. – 2011. – № 3(49).

13. Фомченкова Л. И. Домашний текстиль на отечественном рынке/ Л. И. Фом- ченкова/ Текстильная пром-сть. – 2008. – № 3.