Медицина
/ 1.Акушерство и гинекология
А.В. Гошовська,
В.М. Гошовський
Вищий державний навчальний заклад
України
«Буковинський державний медичний
університет», м. Чернівці
Плацентарна
дисфункція: діагностичні критерії розвитку
У забезпеченні нормального перебігу вагітності важливу роль відведено гормональній
та білок-синтезувальній функціям фетоплацентарного
комплексу (ФПК). Останній продукує плацентарні гормони та білки, які регулюють
важливі процеси, що необхідні для фізіологічного перебігу гестації. Морфологічні
зміни в плаценті у вагітних з проявами плацентарної дисфункції, потенційно
супроводжуються розладами ферментативної, гормональної та білок синтезувальними функціями ФПК. Зміни у гормональній функції
плаценти у жінок, які можуть стати основою патогенезу різноманітних ускладнень
вагітності, вивчені недостатньо.[1-3]
Для оцінки функціонального стану ФПК у жінок є більш інформативним є
одночасне визначення декількох гормонів та білків у сироватці крові вагітної та у плаценті з
комплексною оцінкою їх результатів.[3]
За даними літератури, відмічена висока діагностична цінність специфічних
протеїнів: трофобластичного β1- глікопротеїну (ТБГ) - специфічного маркера функції синцитіотрофобласта, який синтезується плодовою частиною
плаценти та плацентарного ά1- мікроглобуліну
(ПАМГ) - білока, який синтезується материнською частиною плаценти і є
індикатором функції децидуальної тканини [6,7].
Мета дослідження було підвищити ефективність діагностики дисфункції плаценти у
вагітних шляхом визначення концентрації
специфічних протеїнів у сироватці крові.
Нами досліджено концентрацію специфічних трофобластичного
β1- глікопротеїну (ТБГ) та
плацентарного ά1 - мікроглобуліну (ПАМГ) білків у сироватці крові у вагітних жінок
основної та контрольної груп.. Білоксинтезувальну
функцію вивчали методом твердофазового імуноферментного аналізу
з використанням тест- систем, що основані на дії моноклональних
антитіл (ДИА -М, Москва).
Основну групу вагітні з проявами плацентарної дисфункції
поділено на дві підгрупи ІА, ІБ. ІА- вагітні, з проявами плацентарної
дисфункції без специфічної профілактики плацентарної дисфункції, ІБ- вагітні, з проявами плацентарної дисфункції з
специфічною профілактикою плацентарної дисфункції, Контрольна група – 40
здорових вагітних. Клініко- лабораторне дослідження
проводили відповідно до наказу МОЗ України№ 233 від 29.07.96.
З метою поглибленого вивчення функції фетоплацентарного
комплексу, нами досліджено концентрацію білків у сироватці крові у вагітних
жінок основної та контрольної груп: трофобластичного β1- глікопротеїну (ТБГ) та плацентарного ά1- мікроглобуліну (ПАМГ) результати який наведені у таблиці 1.
Таблиця
1
Рівні специфічних білків сироватки крові вагітних з проявами дисфункції
плаценти (х±Sx)
|
Показник |
Контрольна група n=40 |
Основна група |
||
|
ІА підгрупа n=35 |
ІБ підгрупа n=35 |
|||
|
ТБГ нг/мл |
10,34±0,074 |
9,52±0,075 Рк<0,001 |
10,30±0,080 Рк>0,05 Рп<0,001 |
|
|
ПАМГ нг/мл |
35,6±0,12 |
80,1±0,52 Рк<0,001 |
62,11±0,27 Рк<0,001 Рп<0,001 |
|
Примітка. Рк – вірогідність розбіжності у середніх тенденціях з
контрольною групою, Рп – вірогідність розбіжності у
середніх тенденціях з іншим методом профілактики згідно методу Стьюдента.
Відмічено, що рівень ТБГ був найнижчим у ІА
підгрупі без проведеної специфічної профілактики плацентарної
дисфункції. Так в ІА підгрупі рівень білка в 1,2 раза
знижувався від показників контрольної групи. Тенденція до зниження відмічені у
підгрупі ІБ, де показник ТБГ був у середньому на 1,3% меншим, ніж у групі
контролю.
За даними досліджень, які наведені у
таблиці 1, видно, що рівень ПАМГ в основній групі значно перевищував показник
норми. Так в ІА підгрупі концентрація специфічного білка у середньому в 2,3раза
була вищою від групи контролю, а в ІБ підгрупі у середньому в 1,7 раза перевищувала показник норми.
Таким чином зазначені зміни мають прогностичну цінність і у комплексі з
іншими методами діагностики підтверджують порушення функції плаценти. Підвищення
рівня ПАМГ в сироватці крові вагітних, з проявами плацентарної дисфункції, засвідчує
стан декомпенсації плацентарної системи
та недостатність бар’єрної та захисної
функцій.
Висновки. 1.Дослідження специфічних білків у сироватці крові вагітних
у динаміці, дають можливість прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції у
жінок.
2. Виявлення закономірностей у гормон-продукувальній
та білок- синтезувальній
функціях фетоплацентарного комплексу є маркерами
ефективності профілактики та лікування плацентарної дисфункції у вагітних
жінок.
Література:
1.
ВАХ-залежний апоптоз у децидуальних клітинах
вагітних, інфікованих мікобактеріями туберкульозу / [Гошовська
А. В., Польова С. П., Рак Л. М., Гошовський В. М.] // Збірник наукових праць
Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед,
2009. – С.167-170.
2.
Беседін В.М.
Стан гормональної функції плаценти у немолодих першородячих,
можливості комплексної терапії фетоплацентарної
недостатності / В.М. Беседін, М.В. Дорошенко-Кравчик
// Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2 (35). – С. 227-229.
3.
Каліновська І.В. Дослідження
рівня плацентарного α1-мікроглобуліну
в материнській сироватці крові при плацентарній формі фетоплацентарної
недостатності у різні терміни вагітності / І.В. Каліновська
// Одеський медичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 53-55.
4.
Польова С. П. Особливості гормональної
функції плаценти у вагітних, хворих на туберкульоз / С. П. Польова, А.М. Бербець, А.В. Гошовська //
Інтегративна антропологія. – 2008. – № 2 (12). – С. 19-20.
5.
Польова С. П. Комплексне лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних, інфікованих
мікобактеріями туберкульозу / С. П. Польова, І.С. Давиденко // Клінічна та
експериментальна патологія. – 2007. – Т. 6, № 1. – С. 92-95.
6.
Применение
рекомбинантных видоспецифических белков М. tuberculosis для серологической диагностики
туберкулеза / С.И. Татьков, О.В. Носарева,
А.Н. Болдырев [и
др.] // Клиническая лабораторная диагностика. – 2006. – № 12. – С. 23-34.
7.
Проблеми туберкульозу та репродуктивного здоров’я жінок / С.П. Польова, А.В. Гошовська,
Ю. В. Крупенна [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. –
2008. – № 1. – С. 51-53.
8.
Рец Ю. В. Гормонально-гистометрические корреляции
при хронической плацентарной недостаточности / Ю. В. Рец
// Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. –
2008. – Т. 7, № 1. – С. 12-15.