Медицина / 1.Акушерство и гинекология

А.В. Гошовська, В.М. Гошовський

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Плацентарна дисфункція: діагностичні критерії розвитку

 

У забезпеченні нормального перебігу вагітності важливу роль відведено гормональній та білок-синтезувальній функціям фетоплацентарного комплексу (ФПК). Останній продукує плацентарні гормони та білки, які регулюють важливі процеси, що необхідні для фізіологічного перебігу гестації. Морфологічні зміни в плаценті у вагітних з проявами плацентарної дисфункції, потенційно супроводжуються розладами ферментативної, гормональної та білок синтезувальними функціями ФПК. Зміни у гормональній функції плаценти у жінок, які можуть стати основою патогенезу різноманітних ускладнень вагітності, вивчені недостатньо.[1-3]

Для оцінки функціонального стану ФПК у жінок є більш інформативним є одночасне визначення декількох гормонів та білків  у сироватці крові вагітної та у плаценті з комплексною оцінкою їх результатів.[3]

За даними літератури, відмічена висока діагностична цінність специфічних протеїнів: трофобластичного β1- глікопротеїну (ТБГ) - специфічного маркера функції синцитіотрофобласта, який синтезується плодовою частиною плаценти та плацентарного ά1- мікроглобуліну (ПАМГ) - білока, який синтезується  материнською частиною плаценти і є індикатором функції децидуальної тканини [6,7].

Мета дослідження було підвищити ефективність діагностики дисфункції плаценти у  вагітних шляхом визначення концентрації  специфічних протеїнів у сироватці крові.

Нами досліджено концентрацію специфічних трофобластичного β1- глікопротеїну (ТБГ) та плацентарного ά1 - мікроглобуліну (ПАМГ)  білків у сироватці крові у вагітних жінок основної та контрольної груп.. Білоксинтезувальну функцію вивчали методом твердофазового імуноферментного аналізу  з використанням  тест- систем, що основані на дії моноклональних антитіл  (ДИА -М, Москва).

Основну групу вагітні з проявами плацентарної дисфункції поділено на дві підгрупи ІА, ІБ. ІА- вагітні, з проявами плацентарної дисфункції без специфічної профілактики плацентарної дисфункції, ІБ- вагітні,  з проявами плацентарної дисфункції з специфічною профілактикою плацентарної дисфункції, Контрольна група – 40 здорових вагітних. Клініко- лабораторне дослідження проводили відповідно до наказу  МОЗ України№ 233 від 29.07.96.

З метою поглибленого вивчення функції фетоплацентарного комплексу, нами досліджено концентрацію білків у сироватці крові у вагітних жінок основної та контрольної груп: трофобластичного β1- глікопротеїну (ТБГ) та плацентарного ά1- мікроглобуліну (ПАМГ) результати який наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Рівні специфічних білків  сироватки крові вагітних з проявами дисфункції плаценти (х±Sx)

Показник

Контрольна

група

n=40

Основна група

ІА

підгрупа

n=35 

ІБ

підгрупа

n=35

ТБГ

нг/мл

10,34±0,074

9,52±0,075

Рк<0,001

10,30±0,080

Рк>0,05

Рп<0,001

ПАМГ

нг/мл

35,6±0,12

80,1±0,52

Рк<0,001

62,11±0,27

Рк<0,001

Рп<0,001

Примітка. Рк – вірогідність розбіжності у середніх тенденціях з контрольною групою, Рп – вірогідність розбіжності у середніх тенденціях з іншим методом профілактики згідно методу Стьюдента.

 

Відмічено, що рівень ТБГ був найнижчим у ІА  підгрупі без проведеної специфічної профілактики плацентарної дисфункції. Так в ІА підгрупі рівень білка в 1,2 раза знижувався від показників контрольної групи. Тенденція до зниження відмічені у підгрупі ІБ, де показник ТБГ був у середньому на 1,3% меншим, ніж у групі контролю.

За даними  досліджень, які наведені у таблиці 1, видно, що рівень ПАМГ в основній групі значно перевищував показник норми. Так в ІА підгрупі концентрація специфічного білка у середньому в 2,3раза була вищою від групи контролю, а в ІБ підгрупі у середньому в 1,7 раза перевищувала показник норми.

Таким чином зазначені зміни мають прогностичну цінність і у комплексі з іншими методами діагностики підтверджують порушення функції плаценти. Підвищення рівня ПАМГ в сироватці крові вагітних, з проявами плацентарної дисфункції, засвідчує стан декомпенсації  плацентарної системи та недостатність  бар’єрної та захисної функцій.

Висновки. 1.Дослідження  специфічних білків у сироватці крові вагітних у динаміці, дають можливість прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції у жінок.

2. Виявлення закономірностей у гормон-продукувальній та білок- синтезувальній функціях фетоплацентарного комплексу є маркерами ефективності профілактики та лікування плацентарної дисфункції у вагітних жінок.

Література:

1.       ВАХ-залежний апоптоз у децидуальних клітинах вагітних, інфікованих мікобактеріями туберкульозу / [Гошовська А. В., Польова С. П., Рак Л. М., Гошовський В. М.] // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2009. – С.167-170.

2.       Беседін В.М. Стан гормональної функції плаценти у немолодих першородячих, можливості комплексної терапії фетоплацентарної недостатності / В.М. Беседін, М.В. Дорошенко-Кравчик // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2 (35). – С. 227-229.

3.       Каліновська І.В. Дослідження рівня плацентарного α1-мікроглобуліну в материнській сироватці крові при плацентарній формі фетоплацентарної недостатності у різні терміни вагітності / І.В. Каліновська // Одеський медичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 53-55.

4.       Польова С. П. Особливості гормональної функції плаценти у вагітних, хворих на туберкульоз / С. П. Польова, А.М. Бербець, А.В. Гошовська // Інтегративна антропологія. – 2008. – № 2 (12). – С. 19-20.

5.       Польова С. П. Комплексне лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних, інфікованих мікобактеріями туберкульозу / С. П. Польова, І.С. Давиденко // Клінічна та експериментальна патологія. – 2007. – Т. 6, № 1. – С. 92-95.

6.       Применение рекомбинантных видоспецифических белков М. tuberculosis для серологической диагностики туберкулеза / С.И. Татьков, О.В. Носарева, А.Н. Болдырев [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. – 2006. – № 12. – С. 23-34.

7.       Проблеми туберкульозу та репродуктивного здоров’я жінок / С.П. Польова, А.В. Гошовська, Ю. В. Крупенна [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2008. – № 1. – С. 51-53.

8.       Рец Ю. В. Гормонально-гистометрические корреляции при хронической плацентарной недостаточности / Ю. В. Рец // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. – 2008. – Т. 7, № 1. – С. 12-15.