Брода А.Ю., Козачук А., Петренко Ю.

Вінницький технічний коледж

Проблеми пенсійної реформи в Україні

Найважливішим напрямом діяльності держави у соціальній сфері є формування ефективної системи пенсійного забезпечення, процес створення якої залежить від багатьох чинників, зокрема, зміни соціальних цінностей, зниження імміграції, підвищення рівня життя населення, зниження безробіття та підвищення рівня оплати праці. Нажаль, сьогодні ми не можемо констатувати, що все перелічене досягнуто, проте перші кроки в Україні вже зроблено.

Робота над Пенсійною реформою в Україні почалася ще з 2004 року і досі триває. Вона передбачає перехід від нинішньої солідарної до трирівневої системи, що складається з солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та системи недержавного пенсійного забезпечення

Наразі в Україні все ще діє солідарна система. Це коли молоді люди, які працюють, утримують старих, тобто скидають в один загальний казанок відрахування від своїх зарплат, а держава намагається ці гроші розподілити між всіма пенсіонерами. Ця система добре працювала раніше у соціалістичній державі, де всі працювали офіційно, а за дармоїдство судили. Зараз все насувається до катастрафічного співвідношення, коли одна людина, яка працює, має забезпечити старість двох. Тих, хто кидав зароблене в загальний котел, і тих, хто цього не робив. Їли з цього котла швидше, ніж у нього додавали. І в результаті співвідношення досягло необхідності наводити лад у солідарній системі. В іншому випадку станеться крах. Без будь-яких виплат могло залишитися інше покоління.

Особливо важливий напрямок пенсійної реформи в Україні – запровадити другий рівень пенсійної системи. У зв’язку з цим необхідно забезпечити бездефіцитність Пенсійного фонду, створити систему контролю за процесом запровадження накопичувального державного пенсійного страхування, посилити контроль за діяльністю фінансових організацій і недержавних пенсійних фондів, а також сформувати ефективний механізм адміністрування та обліку страхових внесків у накопичувальну систему державного пенсійного страхування.

Якісна робота другого рівня пенсійної системи неможлива без розвиненої системи недержавного пенсійного забезпечення. Сьогодні в Україні працює 102 недержавних пенсійних фонди, учасниками яких стали 484,3 тис. громадян, їхні активи складають 1057,3 млн гривень. Розвитку недержавного пенсійного забезпечення буде сприяти поліпшення економічної ситуації в країні, зростання рівня доходів населення, а також податкові пільги громадянам, які сплачують внески у недержавні пенсійні фонди.

За останні шість років вдалося досягти деяких успіхів у реформуванні солідарної пенсійної системи, а саме:

- встановлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян;

- забезпечено призначення пенсій на підставі даних системи персоніфікованого обліку;

- скорочено обсяг пільг зі сплати страхових внесків;

- до складу правління Пенсійного фонду України включені представники сторін соціального діалогу (по три представники від профспілок та об’єднань організацій роботодавцями).

Пропозиції уряду оформлені у пакеті з чотирьох законопроектів, головний із яких, згідно із назвою, стосується підвищення пенсій.

Він не дуже відрізняється від оприлюдненої раніше презентації уряду щодо "Пенсійної реформи".

За розрахунками Мінсоцполітики, 2028 року українців без стажу в 35 років буде більша половина. Всі вони будуть буквально перебувати за межею нової пенсійної системи і можуть сподіватися тільки на мізерну соціальну допомогу від держави тільки з 65 років.

Серед інших змін, яких може зазнати пенсійна система у разі, якщо депутати погодяться із запропонованими урядом змінами, є такі:

• при нарахуванні пенсій від 1 жовтня 2017 року використовуватиметься єдиний показник середньої зарплати (3 764 грн.),

• щорічна індексація пенсій згідно зі зміною середньої зарплати та інфляції. Половина індексації залежатиме від збільшення зарплат, а інша половина - від інфляції.

• пільгові пенсії для працівників шкідливих виробництв формуватимуться коштом більших внесків роботодавців.

• спеціальні пенсії для державних службовців, вчених, посадових осіб місцевих органів влади, прокурорів, депутатів і журналістів скасовуються. Проте це стосуватиметься лише призначення нових пенсій.

• до 1 жовтня уряд має розробити законопроект щодо "осучаснення" пенсій військовим,

• до 2019 року розробити накопичувальну пенсійну програму для тих, кому менше ніж 35 років.

Отже, незважаючи на досить складний соціально-економічний стан в Україні, завдяки змінам, які відбулися і відбудуться у недалекому майбутньому в сфері пенсійного забезпечення, з’явилася можливість підвищення реального рівня соціального захисту населення. Основними пріорітетами нашої держави повинні стати: збільшення кількості працюючих і підвищення заробітної плати. Лише таким чином, держава зможе гарантувати людям достойні пенсії та підтримку населення, яке найбільше цього потребує.

Література

1. 1. Конституція України – Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. — №30.

2. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування : Закон України від 09.07.2003 р. № 49–51. Редакція від 01.01.2012, підстава 3668-17