Педагогічні науки / Сучасні методи навчання

К.пед.н., доц. Хома О.М.

Мукачівський державний університет, Україна

Упровадження педагогічних ідей Василя Сухомлинського в практику роботи початкової школи

Початкова школа, як і вся освіта в Україні, стала на шлях реформування. Змінюються підходи до розуміння поняття «учіння»: компетентнісний підхід до одержання знань є провідним. Він базується на особистих досягненнях учнів, що є вкрай важливим для соціалізації особистості. Реалізація компетентнісного підходу передбачає спрямованість навчання на розвиток і формування ключових компетенцій.

Концепцією Нової української школи визначено план дії щодо реформування початкової освіти. Формула Нової школи – дитиноцентризм, компетентнісний зміст освіти, педагогіка партнерства, наскрізний процес виховання та інші – змінить її філософію. Навчання в 1-4 класах поділятиметься на два цикли: адаптаційно-ігровий та основний. Відповідно удосконалюються програми і підручники, що дасть можливість більш якісно реалізувати компетентнісний підхід у навчально-виховній діяльності школи.

У цьому процесі важливе місце займає подальше вивчення і впровадження педагогічної системи В. Сухомлинського, що спрямована на особистість, її розвиток, виховання громадянина ‒ патріота своєї країни.

Педагогічна діяльність і життєвий шлях видатного педагога відображені у працях низки науковців (М. Антонець, І. Зязюн, В. Кузь, О. Сухомлинська та ін.). Лінгводидактичну спадщину В. Сухомлинського вивчали А. Богуш, М. Вашуленко, Л. Мамчур та інші. Особливе місце серед їх досліджень посідають праці, присвячені методиці навчання української мови, що є в Україні державною.

Сутністю педагогічної системи В. Сухомлинського стали гуманізм, природовідповідність, культуровідповідність, опора на позитивне в дитині, створення ситуації успіху, індивідуальність, формування радості пізнання тощо.

Концептуальні засади навчання і виховання у початковій школі сформульовані В. Сухомлинським у багатьох його працях. «Науково-педагогічне новаторство В. Сухомлинського виявляється в тому, що він сміливо порушив проблему патріотичного виховання дітей і молоді засобом рідного слова» [1, с. 40]. Вченим обгрунтовано принцип нерозривної єдності і взаємозв’язку понять «держава», «Батьківщина», «духовність» і знання мови. «Школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують 4 культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова» [2, c. 201]. Окремі тези із праць В.Сухомлинського.

«Роки навчання в початкових класах – цілий період морального, інтелектуального, емоційного, фізичного, естетичного розвитку, який буде реальною справою, а не пустою розмовою лише за умови, що дитина живе багатим життям сьогодні, а не тільки готується до оволодіння знаннями завтра» [2, с. 100]. Ідеал виховання педагог убачав в розумінні тих процесів, які відбуваються в оточуючому світі: спостерігати, думати, розмірковувати, переживати радощі праці й пишатися створеним, творити красу й радість для людей і знаходити в цьому творенні щастя, захоплюватися красою природи, музики, мистецтва, збагачувати свій духовний світ цією красою, брати близько до серця й радість і горе інших людей, переживати їхні долі, як глибоко особисту справу [2].

Вивчаючи і аналізуючи праці В. Сухомлинського, ми дійшли висновків, що питання вивчення рідної української мови в початковій школі педагог тісно пов’язував з проблемою становлення і розвитку особистості, формування ціннісних орієнтирів.

«Мова – духовне багатство народа. Чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови, тим тонша її сприйнятливість до гри відтінків рідного слова, тим більше підготовлений її розум до оволодіння мовами інших народів, тим активніше сприймає серце красу слова» [2, c. 201].

Мова є важливим засобом навчання і виховання. «Найважливішим засобом впливу на дитину, облагороджування її почуттів, душі, думок, переживань є краса і велич, сила і виразність рідного слова. Роль цього засобу в початковій школі, де кожна зустріч з новим явищем навколишнього світу пробуджує в серцях дітей почуття захоплення, неможливо переоцінити» [2, c. 202].

Великий педагог радить учителям початкової школи вчити учнів прислухатися до мелодії слова, його ритму. «Якщо ви прагнете, щоб ваше виховання стало мистецтвом, відточуйте слово. Шукайте в невичерпній скарбниці нашої рідної мови перлини, які запалюють вогник захоплення в дитячих очах. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодіймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса!» [3, с. 167].

Педагог убачав в природі, навколишньому середовищі в поєднанні із словом життєдайне джерело формування гуманної особистості. «Ми йшли в природу – в ліс, в сад, на поле, луг, берег річки, – слово ставало в моїх руках знаряддям, за допомогою якого я відкривав дітям очі на багатство навколишнього світу» [2, с. 202]. Виховне значення цих розповідей полягало в тому, що діти слухали їх в обстановці, що породжує казкові уявлення: у тихий вечір, коли на небі з’являються перші зірки; у лісі, в затишній хатинці, при світлі жаринок, коли за вікном шумить осінній дощ і співає свою пісню холодний вітер. За словами вченого, подорожі в природу були першим поштовхом до творчості.

В. Сухомлинським сформульовано поняття «урок в початковій школі», серед типів – уроки мислення серед природи. Під системою уроків мислення педагог розумів школу думки, без якої не уявляється повноцінної, ефективної розумової праці на всіх уроках не тільки в початковій школі, а й у наступні періоди навчання та розумового розвитку.

«Процес навчання читання й писання буде легким, якщо грамота стане для дітей яскравим, захоплюючим шматком життя, сповненим яскравими образами, звуками, мелодіями. Те, що дитина повинна запам’ятати, насамперед має бути цікавим. Навчання грамоти варто пов’язувати з малюванням» [2, с. 79]. Кожна літера у свідомості дитини пов’язувалася з наочними образами, тому легко запам’ятовувалося і все слово, і буква. Так, наприклад, букву Р учні асоціювали з крапелькою роси. Інтеграція знань у процесі навчання сприяла формуванню особистості, яка бачила себе частиною природи, соціуму.

Отже, В. Сухомлинським розроблено наукові засади формування і розвитку особистості в умовах навчання в початковій школі.

Література:

1. Антонець М. Василь Сухомлинський: Батьківщина – це твоє рідне слово / М. Антонець // Рідна школа. – №11-12. – 2016. – С. 40-44.

2. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський. Вибрані твори. В 5-ти т., Т.3. − К.: Рад. школа, 1977. – 670 с.

3. Сухомлинський В. О. Слово про слово / В. О. Сухомлинський. Вибрані твори. В 5-ти т., Т.5. − К.: Рад. школа, 1977. – 639 с.