Тимощук О. О.
Національний технічний університет
«Харківський політехнічний інститут»
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ТЕКСТАМИ ПО
СПЕЦІАЛЬНОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ТЕХНІЧНИХ ВНЗ
В ході навчання
іноземної мови в немовному вузі безсумнівну перевагу отримує такий аспект
вивчення мови, як читання, що становить, відповідно до вимог робочих програм,
близько 50% діяльності. Метою курсу іноземної мови в технічному вузі є
підвищення існуючого рівня володіння іноземною мовою та розвиток достатнього
рівня комунікативної компетенції для вирішення соціально-комунікативних задач в
різних областях діяльності, в тому числі професійної і наукової, для
спілкування з партнерами з інших країн, а також з метою подальшої самоосвіти. Проблемою досягнення
зазначених цілей є, з одного боку, недостатня кількість годин, що відводиться
на вивчення дисципліни, з іншого боку, традиційна практика навчання, що включає
переклад нових лексичних одиниць, читання тексту, розбір граматичних труднощів
і відповіді на питання за змістом тексту, яка часто не вимагає навіть
найпростішого осмислення тієї інформації, що в ньому міститься.
Основні завдання, що стоять перед студентами в процесі вивчення
професійно-орієнтованої літератури на іноземній мові: 1) отримання інформації,
яка б доповнювала та поглиблювала навчальний матеріал, що опановується
студентами в процесі вивчення профільних дисциплін навчального плану; 2)
формування необхідних навичок щодо подальшого самостійного читання літератури
за фахом [1, 76].
В ході практичних занять з іноземної мови в немовному вузі аутентичним
текстам за основним напрямком студентів приділяється особлива увага, оскільки, коли
студенти читають тексти за своєю спеціальністю на іноземній мові, вони порівнюють
отриману інформацію з тим матеріалом, який вивчають на заняттях з основних
предметів на рідній мові. Таким чином, реалізуються принципи
міждисциплінарності і практичної зорієнтованості викладання дисципліни [2, 22].
Аутентичні тексти підтримують і підвищують мотивацію студентів за рахунок
усвідомлення ними перспективи доступності знань, відображених в іншомовних
джерелах інформації [4, 606]. У рідкісних випадках інформація з іноземних
джерел навіть випереджає певні теми занять з введення в спеціальність.
До запропонованих для вивчення текстів ставляться такі вимоги: відповідна
тематика, сучасність, цілісність, відповідність змісту тексту рівню технічних
знань студентів, придатність до навчання всім видам читання [3, 75-76].
Тексти для навчання повинні мати відповідний ступінь складності,
оригінальність, певний рівень насиченості термінологічною лексикою. Всі
навчальні тексти повинні бути цікаві студентам за своїм змістом, містити в собі
нову цінну екстралінгвістичні інформацію, що відповідає їх інтелектуальним та
індивідуальним особливостям.
Тематична направленість матеріалу, що добирається, має бути адекватною тому
матеріалу, що використовується у передбачуваних сферах реальної комунікації,
відповідати професійним інтересам студента. Щоб зробити мовленнєвий матеріал
цінним у комунікативному відношенні, необхідно відбирати ті дійсні проблеми, що
складають змістовний бік спілкування, при цьому треба крім професійної спрямованості
враховувати сферу спілкування, вік, види діяльності студентів.
Роботу з аутентичним текстом неможливо вмістити в рамки лише одного заняття. Для повноцінного сприйняття як самої інформації, так і особливостей її подачі в науково-популярному
і науково-технічному стилі необхідно розглянути лексичний мінімум по даному технічному напрямку, а також характерні для даного стилю граматичні та синтаксичні конструкції.
Робота над кожним текстом починається з повторення вже відомої лексики і
знайомства з новими термінами, аналізу складених слів і граматичних
конструкцій. Особлива увага приділяється пасивному стану і синонімічним
вираженням, оскільки саме в науково-технічній літературі вони вживаються
найчастіше.
Передтекстові вправи часто базуються на
роботі зі словниками, оскільки студенти працюють з окремими словами або
реченнями, а не з текстом, в якому завжди велику роль відіграє контекст.
Найефективнішими є такі вправи:
- вибрати з речень похідні слова і виділити складові елементи (навести
модель семантизації похідних слів);
- семантизувати певний афікс із знайомими
кореневими елементами (таких вправ слід виконати якомога більше, оскільки вони
мають тренувальний характер);
- із знайомих кореневих елементів і афіксів згідно з вивченою моделлю
утворити похідні слова.
Переклад тексту не є кінцевою метою, хоча і займає значну частину часу як
самостійної, так і групової роботи.
Далі необхідні завдання, що імітують реальні умови і ситуації роботи
фахівця з літературою на іноземній мові. Подібні завдання створюють запит,
підвищують мотивацію до оволодіння читанням. Після перекладу тексту студентам
пропонуються вправи, спрямовані на виявлення розуміння викладеної інформації:
відкриті і закриті питання, завдання на упорядкування інформації відповідно до
тексту. Часто розділ післятекстових вправ містить завдання на граматичну
трансформацію: з'єднати два простих речення в одне складнопідрядне, вжити
запропоновану пасивну конструкцію в дійсному стані та інші.
Післятекстові вправи служать, головним
чином, для перевірки розуміння як прочитаного тексту в цілому, так і окремих
його розділів. На цьому етапі найвдалішими та ефективнішими могли б бути такі
види вправ:
- прочитати текст і стисло передати його зміст;
- розділити текст на логічні частини та назвати їх;
- записати запитання до тексту і задати їх в логічній послідовності
товаришам;
- скласти план прочитаного;
- викласти зміст тексту за планом;
- підготувати повідомлення за темою тексту з використанням додаткової
літератури.
Такі завдання дозволяють не тільки виявити рівень сприйняття отриманої
інформації, а й навчити студентів працювати з текстом на іноземній мові для
передачі потім інформації усно. Саме усний виклад інформації є кінцевою метою
роботи з текстом. Таким завданням закінчується робота практично над кожним
текстом з метою розробки навичок усного мовлення іноземною мовою для
спілкування в професійній діяльності.
Подібна організація роботи з текстами за фахом підвищує рівень загальної
культури і освіти студентів, розширює їх світогляд, розвиває культуру мислення,
спілкування, мовлення, професійної інформованості за рахунок отримання
інформації з іноземних джерел. Таким чином, реалізуються цілі робочої програми
з дисципліни, які передбачають формування навичок і вмінь практичного володіння
іноземною мовою в сфері професійної діяльності як засобу письмового та усного
спілкування.
Література
1. Барабанова Г.В. Методика навчання
професійно-орієнтованого
читання у немовному ВНЗ. К.: Фірма “ІНКОС”, 2005. 315 с.
2. Беленюк Т.Н. Обучение чтению научно-популярной и
профессиональной литературы в техническом вузе. Филоло-гические науки.
Вопросы теории и практики. 2011. № 3. С. 22–24.
3. Гаврилова О.П., Колокольцева М.И. Обучение
профессионально ориентированному чтению в техническом вузе. Вологдинские чтения. 2008. №66. С. 75–77.
4. Прохорец Е.К., Сыса Е.А. Обучение автономному чтению на иностранном языке
в техническом вузе: критерии отбора текстового материала. Международный журнал прикладных и фундаментальных
исследований. 2015. № 5–4. С. 604–607.