Тимощук О. О.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ТЕКСТАМИ ПО СПЕЦІАЛЬНОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ТЕХНІЧНИХ ВНЗ

В ході навчання іноземної мови в немовному вузі безсумнівну перевагу отримує такий аспект вивчення мови, як читання, що становить, відповідно до вимог робочих програм, близько 50% діяльності. Метою курсу іноземної мови в технічному вузі є підвищення існуючого рівня володіння іноземною мовою та розвиток достатнього рівня комунікативної компетенції для вирішення соціально-комунікативних задач в різних областях діяльності, в тому числі професійної і наукової, для спілкування з партнерами з інших країн, а також з метою подальшої самоосвіти. Проблемою досягнення зазначених цілей є, з одного боку, недостатня кількість годин, що відводиться на вивчення дисципліни, з іншого боку, традиційна практика навчання, що включає переклад нових лексичних одиниць, читання тексту, розбір граматичних труднощів і відповіді на питання за змістом тексту, яка часто не вимагає навіть найпростішого осмислення тієї інформації, що в ньому міститься.

Основні завдання, що стоять перед студентами в процесі вивчення професійно-орієнтованої літератури на іноземній мові: 1) отримання інформації, яка б доповнювала та поглиблювала навчальний матеріал, що опановується студентами в процесі вивчення профільних дисциплін навчального плану; 2) формування необхідних навичок щодо подальшого самостійного читання літератури за фахом [1, 76].

В ході практичних занять з іноземної мови в немовному вузі аутентичним текстам за основним напрямком студентів приділяється особлива увага, оскільки, коли студенти читають тексти за своєю спеціальністю на іноземній мові, вони порівнюють отриману інформацію з тим матеріалом, який вивчають на заняттях з основних предметів на рідній мові. Таким чином, реалізуються принципи міждисциплінарності і практичної зорієнтованості викладання дисципліни [2, 22].

Аутентичні тексти підтримують і підвищують мотивацію студентів за рахунок усвідомлення ними перспективи доступності знань, відображених в іншомовних джерелах інформації [4, 606]. У рідкісних випадках інформація з іноземних джерел навіть випереджає певні теми занять з введення в спеціальність.

До запропонованих для вивчення текстів ставляться такі вимоги: відповідна тематика, сучасність, цілісність, відповідність змісту тексту рівню технічних знань студентів, придатність до навчання всім видам читання [3, 75-76].

Тексти для навчання повинні мати відповідний ступінь складності, оригінальність, певний рівень насиченості термінологічною лексикою. Всі навчальні тексти повинні бути цікаві студентам за своїм змістом, містити в собі нову цінну екстралінгвістичні інформацію, що відповідає їх інтелектуальним та індивідуальним особливостям.

Тематична направленість матеріалу, що добирається, має бути адекватною тому матеріалу, що використовується у передбачуваних сферах реальної комунікації, відповідати професійним інтересам студента. Щоб зробити мовленнєвий матеріал цінним у комунікативному відношенні, необхідно відбирати ті дійсні проблеми, що складають змістовний бік спілкування, при цьому треба крім професійної спрямованості враховувати сферу спілкування, вік, види діяльності студентів.

Роботу з аутентичним текстом неможливо вмістити в рамки лише одного заняття. Для повноцінного сприйняття як самої інформації, так і особливостей її подачі в науково-популярному і науково-технічному стилі необхідно розглянути лексичний мінімум по даному технічному напрямку, а також характерні для даного стилю граматичні та синтаксичні конструкції.

Робота над кожним текстом починається з повторення вже відомої лексики і знайомства з новими термінами, аналізу складених слів і граматичних конструкцій. Особлива увага приділяється пасивному стану і синонімічним вираженням, оскільки саме в науково-технічній літературі вони вживаються найчастіше.

Передтекстові вправи часто базуються на роботі зі словниками, оскільки студенти працюють з окремими словами або реченнями, а не з текстом, в якому завжди велику роль відіграє контекст.

Найефективнішими є такі вправи:

- вибрати з речень похідні слова і виділити складові елементи (навести модель семантизації похідних слів);

- семантизувати певний афікс із знайомими кореневими елементами (таких вправ слід виконати якомога більше, оскільки вони мають тренувальний характер);

- із знайомих кореневих елементів і афіксів згідно з вивченою моделлю утворити похідні слова.

Переклад тексту не є кінцевою метою, хоча і займає значну частину часу як самостійної, так і групової роботи.

Далі необхідні завдання, що імітують реальні умови і ситуації роботи фахівця з літературою на іноземній мові. Подібні завдання створюють запит, підвищують мотивацію до оволодіння читанням. Після перекладу тексту студентам пропонуються вправи, спрямовані на виявлення розуміння викладеної інформації: відкриті і закриті питання, завдання на упорядкування інформації відповідно до тексту. Часто розділ післятекстових вправ містить завдання на граматичну трансформацію: з'єднати два простих речення в одне складнопідрядне, вжити запропоновану пасивну конструкцію в дійсному стані та інші.

Післятекстові вправи служать, головним чином, для перевірки розуміння як прочитаного тексту в цілому, так і окремих його розділів. На цьому етапі найвдалішими та ефективнішими могли б бути такі види вправ:

- прочитати текст і стисло передати його зміст;

- розділити текст на логічні частини та назвати їх;

- записати запитання до тексту і задати їх в логічній послідовності товаришам;

- скласти план прочитаного;

- викласти зміст тексту за планом;

- підготувати повідомлення за темою тексту з використанням додаткової літератури.

Такі завдання дозволяють не тільки виявити рівень сприйняття отриманої інформації, а й навчити студентів працювати з текстом на іноземній мові для передачі потім інформації усно. Саме усний виклад інформації є кінцевою метою роботи з текстом. Таким завданням закінчується робота практично над кожним текстом з метою розробки навичок усного мовлення іноземною мовою для спілкування в професійній діяльності.

Подібна організація роботи з текстами за фахом підвищує рівень загальної культури і освіти студентів, розширює їх світогляд, розвиває культуру мислення, спілкування, мовлення, професійної інформованості за рахунок отримання інформації з іноземних джерел. Таким чином, реалізуються цілі робочої програми з дисципліни, які передбачають формування навичок і вмінь практичного володіння іноземною мовою в сфері професійної діяльності як засобу письмового та усного спілкування.

Література

1. Барабанова Г.В. Методика навчання професійно-орієнтованого читання у немовному ВНЗ. К.: Фірма “ІНКОС”, 2005. 315 с.

2. Беленюк Т.Н. Обучение чтению научно-популярной и профессиональной литературы в техническом вузе. Филоло-гические науки. Вопросы теории и практики. 2011. № 3. С. 22–24.

3. Гаврилова О.П., Колокольцева М.И. Обучение профессионально ориентированному чтению в техническом вузе. Вологдинские чтения. 2008. №66. С. 75–77.

4. Прохорец Е.К., Сыса Е.А. Обучение автономному чтению на иностранном языке в техническом вузе: критерии отбора текстового материала. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 2015. № 5–4. С. 604–607.