Секція - біологія

Підсекція - зоологія

Білик Л.І., Матюшенко О.М., Загоруйко Н.В., Зражевський С.Ф

Черкаський державний технологічний університет

Головне управління держрибохорони в Черкаській області

ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РИБОПРОДУКТИВНОСТІ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА.

В Україні існує 748 водосховищ об’ємом понад 1 млн.м³ . Створення на Дніпрі каскаду гідроелектростанцій та водосховищ зумовило поступовий розвиток багатьох складних екологічних проблем. З шести великих Дніпровських водоймищ – Запорізького, Каховського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Київського і Канівського, Кременчуцьке і Каховське мають водообмін 2 - 4 рази на рік і відносяться до типу озерних, для яких характерне значне зменшення швидкості течії та інтенсивності процесів самоочищення.

На час створення Кременчуцького водосховища площа його акваторії становила 225 тис.га, в тому числі мілководдя приблизно 42 тис. га. Згідно офіційних даних, в 80-х роках вилов риби в водоймах Черкаської області складав понад 9 тис. тон. Період 90-х років характеризується найнижчою рибопродуктивністю водосховища. Загострення економічної кризи в країні в період 1993-1998 рр. зумовило призупинення рибницько-меліоративних робіт. Через короткий час це призвело до скорочення загальної площі водосховища на 17 тис. га. Внаслідок надмірної експлуатації Кременчуцького водосховища площа мілководь з різних причин , але в першу чергу за рахунок людського фактору, зменшилась з 41,5 тис. га до 30,6 тис. га, з яких понад 10 тис. га заросли надводною рослинністю та замулились. Значне зменшення мілководної зони обумовило скорочення нерестових площ. Окрім того, внаслідок спрацювання рівня води на водосховищі в осінній період на багатьох ділянках мілководь утворюються відшнуровані ділянки, де залишається на зимівлю велика кількість молоді риб. В ході зимівлі на цих ділянках постійно відмічаються випадки масової загибелі риби від задухи. За останні 10 років документально зафіксовано загибель понад 85 млн. екземплярів риби цінних видів риб ( плітка, лящ, судак та ін.). Масова загибель молоді риби фіксувалась в зимовий період 1999-2000,2000-2001р.р. внаслідок спрацювання рівня води на водосховищі, а в 2001-2002р. – після аварії на очисних спорудах м. Черкаси.

В літній період на більшій частині акваторії Кременчуцького водоймища установлюється озерний режим. При високій температурі повітря спостерігається інтенсивне "цвітіння" води, виникає скупчення водоростей, а їх подальше розмноження має негативні наслідки для санітарно-біологічного стану якості води, внаслідок чого виникає дефіцит кисню в нижніх горизонтах води та в нічні години. Утворюються різноманітні органічні та неорганічні речовини, в тому числі і токсичні, що погіршує умови існування та нагулу риби. На жаль, контроль за кисневим режимом води у водоймищі, боротьба з задухою риби рибодобувними підприємствами проводяться поверхнево, або взагалі не проводяться. З рибницько-меліоративних робіт фактично проводиться лише зариблення водосховища, що пов’язано з фінансовою зацікавленістю цих підприємств. Тому можна очікувати, що площа Кременчуцького водоймища, яка охоплена "цвітінням" води в літній час, буде і надалі зростати в результаті того, що значна частина біогенних речовин та висока температура води в літній період буде стимулювати надмірне розмноження синьо-зелених водоростей.

Окремо слід виділити проблему щорічної загибелі риби внаслідок викидів у водосховище побутових та комунальних відходів. В Кременчуцьке водосховище тільки по місту Черкаси скид стічних вод, відведених з забудованої території на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, ведеться по 17 випусках без очистки. Очисними спорудами обладнаний лише один випуск, але і ті не забезпечують необхідної очистки. Реконструкція очисних споруд не ведеться. Аварійний скид з міського колектору в 2001-2002р.р. призвів до масового отруєння і значної загибелі риби ( переважно молоді).

Таким чином, внаслідок перелічених факторів на Кременчуцькому водосховищі виникла критична ситуація умов відтворення рибних запасів, для ліквідації якої необхідно терміново вживати заходи по відновленню рибних запасів Кременчуцького водосховища. Своєчасне проведення розчистки та поглиблення шляхів підходу плідників до місць нересту та скату молоді риб до місць нагулу може забезпечити підвищення рівня природного відтворення основних видів промислових риб та продуктивності Кременчуцького водосховища. Тому на протязі 2003-2007рр. Черкаською облдержрибінспекцією за участю представників екобезпеки та місцевого самоврядування регулярно обстежуються та всі проблематичні мілководдя Кременчуцького водосховища з детальним аналізом змін , що спостерігаються на протязі останніх років. Для проведення комплексу днопоглиблювальних меліоративних робіт на мілководдях Кременчуцького водосховища коштів обласного природоохоронного фонду не вистачає, а питання державного фінансування по вирішенню цієї проблеми залишається відкритим.