Біологічні
науки / 8.Фізіологія людини і тварин
Григорова Н.В.
Запорізький національний університет
Вміст кортизолу в крові та стан інсулінпродукуючих
клітин у щурів при хронічному
стресі
Для оцінки функціонального
стану панкреатичних клітин В використовують дані глікемії, селективності
цитохімічних реакцій у даних клітинах 8 – (п-толуолсульфоніламіно) – хіноліну
(8-ТСХ) (реагенту на цинк) та альдегідфуксину (АФ) (реагенту на інсулін) [1]. У
цьому дослідженні порівнювали результати визначення вмісту кортизолу в крові у
щурів.
У дослідах на 59 щурах вивчався вплив багаторазових
фізичного навантаження, іммобілізації, алкоголізації на показники крові та
інсулінпродукуючих клітин. При фізичному навантаженні тварини плавали в
акваріумі, при іммобілізації їх прив’язували до дошки, алкоголізували щурів пероральним
уведенням розчину етанолу.
Для визначення рівня цукру та кортизолу проби крові брали з хвоста [1]. Тварин
забивали декапітацією. Шматочки підшлункової залози фіксували в холодному ацетоні (для цитохімічного
визначення цинку) та рідині Буена (для цитохімічного виявлення інсуліну). В
другому випадку шматочки попередньо проводили через спирти падаючої міцності. В
обох випадках зневоднені шматочки витримували в двох ксилолах, суміші ксилолу
та парафіну, у двох рідких (56 ºС) парафінах і заливали в
парафін.
Парафінові
зрізи готували 5 – 10 мкм завтовшки. Депарафінування
їх проводили витримуванням у двох ксилолах, спиртах, дистильованій воді. Потім у випадках з буенівською
фіксацією зрізи обробляли окислювачем (сумішшю сірчаної кислоти та перманганату
калію) та відновлювачем (розчином щавлевої кислоти), промивали в дистильованій
воді та забарвлювали.
Для визначення цинку зрізи залози, фіксованої в
ацетоні, обробляли ацетоновим розчином 8–ТСХ, промивали дистильованою
водою, замикали в гліцерин і розглядали під люмінесцентним мікроскопом. Для збудження люмінесценції використовували світлофільтр ФС–1, в якості захисного
(окулярного) застосовували світлофільтр із скла ЖС - 18. На
препаратах у цитоплазмі клітин В визначали гранули, які
люмінесціювали жовто-зеленим світлом, - показник вмісту в клітинах цинку.
Для виявлення інсуліну зрізи залози, фіксованої в
рідині Буена, обробляли 0,25 % спиртовим розчином АФ, солянокислим спиртом,
промивали у водопровідній воді та замикали в гліцерин-желатин. На препаратах у
цитоплазмі В-клітин острівців визначали синьо-фіолетову зернистість –
показник вмісту в клітинах гормону інсуліну.
Інтенсивність
цитохімічних реакцій 8-ТСХ і АФ оцінювали за трибальною системою, запропонованою
В.В.Соколовським [2], а також Ф.Хейхоу і Д. Квагліно [3]. Підраховували середню арифметичну (
),
похибку (m), а також показник достовірності (р).
У контрольних (інтактних) щурів
вміст в крові цукру складав 5,7 ± 0,18 ммоль/л, а кортизолу 649 ± 50,1 нмоль/л.
При фізичному навантаженні отримані дані відповідно 4,7 ± 0,20 ммоль/л (82 %
відносно контролю; р < 0,01) та 237
± 28,6 нмоль/л (37 %; р < 0,001), при іммобілізації – 4,8 ± 0,19 (84 %; р < 0,01) та 265 ± 24,1 нмоль/л (41
%; р < 0,001), алкоголізації – 5,0 ± 0,18 (88 %; р < 0,01) та 302 ± 30,5 (47 %; р < 0,001).
У контрольних (інтактних)
щурів вміст у В-клітинах цинку складав 0,5 ± 0,03 ум.од., інсуліну 1,6 ± 0,12
ум.од. При фізичному навантаженні отримані дані відповідно 0,2 ± 0,03 (40 %; р
< 0,001) та 1,1 ± 0,08 (69 %; р < 0,01), при іммобілізації – 0,2 ± 0,02
(40 %; р < 0,001) та 1,2 ± 0,08 (75 %; р < 0,001), при алкоголізації – 0,3
± 0,02 (60 %; р < 0,001) та 1,2 ± 0,07 (75 %; р < 0,01).
Таким чином, хронічний стрес
викликає зменшення всіх показників. Падіння концентрації кортизолу в крові
відповідає зменшенню вмісту внутрішньоклітинних цинку та інсуліну. Отримані
дані підкріплюють припущення про роль адаптивних гормонів наднирників у
регуляції обміну цинку та інсуліну в панкреатичних клітинах В [4].
1. Гольдберг Е.Д., Ещенко В.А., Бовт
В.Д. Сахарный диабет. Этиологические факторы. - Томск: Изд-во Томск. ун-та,
1993. - 136с.
2. Соколовский В.В. Гистохимические исследования
в токсикологии.- Л.: Медицина, 1971. - 172c.
3. Хейхоу Ф., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия.
- М.: Медицина, 1983. - 320с.
4. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова
Л.С. Микроэлементозы человека (этиология, классификация, органопатология). –
М.: Медицина, 1991. - 496с.