Біологічні науки / 8.Фізіологія людини і тварин

 

Григорова Н.В.

 

Запорізький національний університет

 

Вміст кортизолу в крові та стан інсулінпродукуючих

 клітин у щурів при хронічному стресі

 

Для оцінки функціонального стану панкреатичних клітин В використовують дані глікемії, селективності цитохімічних реакцій у даних клітинах 8 – (п-толуолсульфоніламіно) – хіноліну (8-ТСХ) (реагенту на цинк) та альдегідфуксину (АФ) (реагенту на інсулін) [1]. У цьому дослідженні порівнювали результати визначення вмісту кортизолу в крові у щурів.

У дослідах на 59 щурах вивчався вплив багаторазових фізичного навантаження, іммобілізації, алкоголізації на показники крові та інсулінпродукуючих клітин. При фізичному навантаженні тварини плавали в акваріумі, при іммобілізації їх привязували до дошки, алкоголізували щурів пероральним уведенням розчину етанолу.

Для визначення рівня цукру та кортизолу проби крові брали з хвоста [1]. Тварин забивали декапітацією. Шматочки підшлункової залози фіксували в холодному ацетоні (для цитохімічного визначення цинку) та рідині Буена (для цитохімічного виявлення інсуліну). В другому випадку шматочки попередньо проводили через спирти падаючої міцності. В обох випадках зневоднені шматочки витримували в двох ксилолах, суміші ксилолу та парафіну, у двох рідких (56 ºС) парафінах і заливали в парафін.

Парафінові зрізи готували 5 – 10 мкм завтовшки. Депарафінування їх проводили витримуванням у двох ксилолах, спиртах, дистильованій воді. Потім у випадках з буенівською фіксацією зрізи обробляли окислювачем (сумішшю сірчаної кислоти та перманганату калію) та відновлювачем (розчином щавлевої кислоти), промивали в дистильованій воді та забарвлювали.

Для визначення цинку зрізи залози, фіксованої в ацетоні, обробляли ацетоновим розчином 8–ТСХ, промивали дистильованою водою, замикали в гліцерин і розглядали під люмінесцентним мікроскопом. Для збудження люмінесценції використовували світлофільтр ФС–1, в якості захисного (окулярного) застосовували світлофільтр із скла ЖС - 18. На препаратах у цитоплазмі клітин В визначали гранули, які люмінесціювали жовто-зеленим світлом, - показник вмісту в клітинах цинку.

Для виявлення інсуліну зрізи залози, фіксованої в рідині Буена, обробляли 0,25 % спиртовим розчином АФ, солянокислим спиртом, промивали у водопровідній воді та замикали в гліцерин-желатин. На препаратах у цитоплазмі В-клітин острівців визначали синьо-фіолетову зернистість – показник вмісту в клітинах гормону інсуліну.

Інтенсивність цитохімічних реакцій 8-ТСХ і АФ оцінювали за трибальною системою, запропонованою В.В.Соколовським [2], а також Ф.Хейхоу і Д. Квагліно [3]. Підраховували середню арифметичну (), похибку (m), а також показник достовірності (р).

У контрольних (інтактних) щурів вміст в крові цукру складав 5,7 ± 0,18 ммоль/л, а кортизолу 649 ± 50,1 нмоль/л. При фізичному навантаженні отримані дані відповідно 4,7 ± 0,20 ммоль/л (82 % відносно контролю; р < 0,01) та    237 ± 28,6 нмоль/л (37 %; р < 0,001), при іммобілізації – 4,8 ± 0,19 (84 %;            р < 0,01) та 265 ± 24,1 нмоль/л (41 %; р < 0,001), алкоголізації – 5,0 ± 0,18 (88 %;  р < 0,01) та 302 ± 30,5 (47 %; р < 0,001).

У контрольних (інтактних) щурів вміст у В-клітинах цинку складав 0,5 ± 0,03 ум.од., інсуліну 1,6 ± 0,12 ум.од. При фізичному навантаженні отримані дані відповідно 0,2 ± 0,03 (40 %; р < 0,001) та 1,1 ± 0,08 (69 %; р < 0,01), при іммобілізації – 0,2 ± 0,02 (40 %; р < 0,001) та 1,2 ± 0,08 (75 %; р < 0,001), при алкоголізації – 0,3 ± 0,02 (60 %; р < 0,001) та 1,2 ± 0,07 (75 %; р < 0,01).

Таким чином, хронічний стрес викликає зменшення всіх показників. Падіння концентрації кортизолу в крові відповідає зменшенню вмісту внутрішньоклітинних цинку та інсуліну. Отримані дані підкріплюють припущення про роль адаптивних гормонів наднирників у регуляції обміну цинку та інсуліну в панкреатичних клітинах В [4].

 

Література:

1. Гольдберг Е.Д., Ещенко В.А., Бовт В.Д. Сахарный диабет. Этиологические факторы. - Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1993. - 136с.

2. Соколовский В.В. Гистохимические исследования в токсикологии.- Л.: Медицина, 1971. - 172c.

3. Хейхоу Ф., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия. - М.: Медицина, 1983. - 320с.

4. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроэлементозы человека (этиология, классификация, органопатология). – М.: Медицина, 1991. - 496с.