ЕКОЛОГІЯ 1

Стан біосфери та його вплив на здоров’я людини

Сененко Н.Б., Сененко А. І., Рома О. В.

Полтавський національний університет

імені Юрія Кондратюка

ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ НА СТАН ГРУНТУ БАГАТОРІЧНОГО ВИРОЩУВАННЯ ОДНОЙМЕННИХ КУЛЬТУР НА ДІЛЯНКАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ

Земельним ресурсам належить визначальне місце серед інших природних ресурсів України. Земляоснова сільськогосподарського та лісового виробництва. Потенціал земельних ресурсів в інтегральному природному ресурсному потенціалі (ПРП) України становить 44,4% [1]. На орні землі припадає 91,7%, але внаслідок всебічного залучення земельних ресурсів до сфери економічної діяльності, неконтрольованого тиску на ґрунти, надмірну зораність, інтенсивного обробітку і невеликих обсягів ґрунтозахісних заходів виникла значна, а місцями й катастрофічна деградація ґрунтів, втрата ними природних властивостей. Насамперед це стосується орних земель. До основних видів деградації ґрунтів відносять дегуміфікацію, переущільнення, забруднення радіоактивними та хімічними речовинами (важкі метали, пестициди), водну та вітрову ерозію, засолення та солонцюватість, перезволоження та заболочування тощо. В середньому по Україні баланс гумусу негативний і його щорічний дефіцит становить 110 кг/га [1].

Ми виконали комплексний аналіз проби ґрунту, яка була відібрана на соняшниковому полі, де ця рослинна культура вирощувалася безперервно на протязі десяти років. Тому однією з задач нашої роботи було з'ясувати, який вплив має соняшник на якість ґрунту, зміну основних його фізико-хімічних показників. Метою другої частини наших досліджень було визначити ступінь збідненості гумусом органічної частини ґрунту та забрудненість токсичними речовинами.

Проба ґрунту для дослідження була відібрана відповідно вимог ДСТУ 10.3.81-6-2001 „Якість ґрунту. Відбір проб" з соняшникового поля, розташованого в Машівському районі біля с. Селещино Полтавської області.

За морфологічними ознаками та експериментально одержаними результатами ми зробили висновок, що ґрунт належить до супісків, оскільки він містить малу кількість органічних речовин (1,43%). Це значення корелює із досить незначнимою гігроскопічною вологістю ґрунту, визначеною термостатичним та гідростатичним методами (4,4%). Є відповідна кореляція і з малим значенням втрат маси при прожарюванні (6,98%). Насторожує досить значний вміст мінеральної частини ґрунту (93,02%). Безумовно, ці показники підтверджує і мала обмінна кислотність ґрунту (1,41 мл). Реакції водної витяжки є слабо лужною (рН=8,14). Ґрунт є досить ущільненим, оскільки значення питомої густини сягає 2,7 г/см3. Чим більша питома густина тим більший опір при фільтрації, що підтверджується фільтруванням водної витяжки ґрунту під час експериментів. Вміст органічних речовин корелює із значенням питомої густини, оскільки, чим менше органічних речовин тим більша питома густина ґрунту. Загальний вміст водорозчинних солей становить 178,33 мг на 100 г ґрунту. Це значення є позитивним для сільського господарства, так як підвищена кислотність та засоленість ґрунтів є показниками-дестимуляторами. Визначений хімічний склад водорозчинних солей такий: вміст гідрокарбонат-іонів – 42,05 мг
(0,69 ммоль-екв./100 г
ґрунту); хлорид-іонів – 8,77 мг (0,25 ммоль-екв./100 г ґрунту); сульфат-іонів – 44,16 мг (0,92 ммоль-екв./100 г ґрунту); іонів кальцію – 26,00 мг (1,30 ммоль-екв./100 г ґрунту); іонів магнію – 5,13 мг
(0,42 ммоль-екв./100 г
ґрунту). Вміст іонів натрію ми розрахували. Їх кількість дорівнює 3,22 мг (0,14 ммоль-екв./100 г ґрунту).

При розтиранні ґрунт змінює колір з темно сірого на сірий, добре подрібнюється, не злипається у грудки, що спричинено невеликою присутністю плівкової води навколо частинок ґрунту із іонами-адсорбентами (натрієм, алюмінієм). Малий вміст хімічно-зв’язаної води і дрібнодисперсність корелює з малою вологоємністю.

Після прожарювання мінеральна частина ґрунту мала блідий світло-коричневий колір, що свідчить про незначний вміст оксиду заліза (ІІІ). Вміст кристалізаційної води у ґрунті (1,42%) впливає на вологовіддачу.

Дослідження за допомогою мікроскопу показали, що ґрунт містить частинки кремнезему, а також змінює свої візуальні властивості при зволоженні. Ґрунт при зволоженні не набухає.

Від нестачі чи надлишку певних елементів у ґрунті залежить їх кількість у воді, рослинах, що впливає на здоров'я населення. Вказані вище властивості ґрунту характеризують його як безпечний для вирощування сільськогосподарських культур, які потім будуть використані як продукти харчування. Проте довготривале ведення землеробства на цих землях призвело до погіршення якісного стану ґрунтів.

Занепокоєння викликає низький вміст гумусу (1,29%). В результаті надмірної розораності сільськогосподарських угідь та незбалансованості між органічними і мінеральними добривами активізувались ерозійні процеси, втрати гумусу та елементів живлення. Це може призвести до значного пониження врожайності. Хоча ґрунт є придатним до ведення сільськогосподарських робіт, що підтверджується достатніми врожаями соняшнику протягом останнього десятиліття, він потребує постійного поповнення запасів органічних речовин, що можна забезпечити штучним внесенням органічних добрив, таких як гній, пташиний послід, біогумус, ставкові сапропелі, солома, зелені добрива.

Поширеним твердженням є те, що соняшник негативно впливає на родючість ґрунту, суттєво збіднює та виснажує його. Але, порівнюючи результати дослідження з іншими показниками, характерними для ґрунтів цього регіону, треба вказати, що значних відхилень не спостерігається і всі показники знаходяться в визначених межах.

Оскільки Полтавська область несе велике антропогенне навантаження із значною трансформацією рельєфу [1] важливою задачею є постійний комплексний аналіз стану грунту та втілення природоохоронних заходів.

[1] Руденко В. П. Український природно-ресурсний потенціал: серія оцінкових картосхем.1. Навч. Посібник.– К.:ІЗМН,1997.– 176 с.

Відомості про авторів:

Сененко Наталія Борисівна – доцент кафедри хімії Полтавського національного технічного університету, кандидат фізико-математичної наук.

Тел. (8053-2)58-88-39, моб. 80632632026

Сененко Антон Ігорович – асистент кафедри екології Полтавського національного технічного університету,

 Тел  (8053-2)58-88-39,  моб. 80632632022

Рома Олена Валеріївна – студентка групи 301 СЕ  Полтавського національного технічного університету спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища»

Тел  (8053-2)58-03-64