Секція «Економічні науки».

підсекція 2 «Зовнішньоекономічна діяльність»

Леонова Г.Г.

Озаріна О. В., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Досвід моделювння економічної безпеки зарубіжних підприємств.

Сьогодні в умовах переходу України, країн СНД, держав Східної Європи до нових умов господарювання й форм зовнішньоекономічного співробітництва природно зростає роль економічних проблем у світовій політиці.

На жаль, представники комерційних банків, фірм і підприємств не приділяють, на нашу думку, належної уваги заходам щодо профілактики й протидії економічної злочинності. Незважаючи на те, що економіка вже майже десять років іде по ринковому шляху, увага вітчизняних ділових кіл і громадськості не завжди спрямовано на забезпечення елементарної безпеки бізнесу.

На сьогоднішній день у США одержують широке поширення програми профілактики й протидії економічним злочинам у взаємодії правоохоронних органів країни із суспільними й приватними охоронними агентствами й детективними бюро. Така форма спільної діяльності поліції з недержавними організаціями стала досить ефективною. Накопичено деякий досвід в організації діяльності в даній області. Відпрацьовано програми по боротьбі зі злочинністю, що включають і заходу щодо запобігання широкого кола порушень безпеки бізнесу, починаючи від зловживань наркотиками й алкоголем на робочих місцях і закінчуючи крадіжками інформації з комп'ютерів фірм і корпорацій. Росте число фірм зацікавлених в організації внутрішньої охорони.

Для Великобританії, так само як і для США, характерне прагнення підприємців до мінімізації небажаного розголосу протиправної діяльності підлеглих їм осіб і, таким чином, найменшого підриву репутації фірми. Із цієї причини численні випадки економічних порушень, шахрайства злочинів у комп'ютерній сфері, розкрадань інформації, розслідування яких проводяться співробітниками комерційних (банківських) служб безпеки, залишаються недосяжними для правоохоронних органів і громадськості.

Державні установи, банки, компанії Німеччини, поряд з використанням власних і самостійних детективно-охоронних агентств, активно використовують національні спеціальні служби для рішення пріоритетних економічних проблем шляхом створення сучасних контрразвідкових структур, що виконують функцій підрозділів безпеки й охорони.

Цікаво, що створені з ініціативи й за підтримкою спецслужб детективно-охоронні агентства, служби безпеки приймають на себе деяку частину оперативно-розшукової діяльності. Вони підтримують регулярні контакти і обмінюються оперативно значимою інформацією з органами поліції й контррозвідки, у деяких випадках здійснюючи навіть спільні заходи. Така діяльність зовсім не характерна, наприклад, для служб безпеки в США й Великобританії.

Тенденцією останнього часу у Франції є стрімке нарощування діяльності служб безпеки в промислово-торговельних фірмах і фінансових інститутах. Створення приватних служб безпеки відображає потребу національних ділових кіл у зменшенні комерційних ризиків, особливо при роботі на слабко вивчених ринках, підвищенні безпеки підприємницької діяльності, а в останні роки й особистої безпеки бізнесменів. Попит на послуги приватних детективів і охоронних структур зростає з боку приватних осіб, керівників і високопоставлених співробітників комерційних банків, страхових компаній і адвокатських контор.

Країни Північної Європи (Фінляндія, Норвегія, Швеція й Данія). У чинність свого географічного положення, традицій і звичаїв, досить близьких язикових систем і норм законодавства в країнах Північної Європи відзначається багато загальних підходів до організації діяльності комерційних і промислових служб безпеки. У цих країнах розшукні й охоронні бюро ставляться до категорії приватних підприємств.

Промислові служби безпеки, місцеві правоохоронні органи досить активно діють через впливові національні союзи підприємців, а також самостійно у великих фірмах. Уповноважені співробітники спецслужб на підприємствах разом з кадровим апаратом служб безпеки проводять кваліфіковану спецперевiрку осіб, що допускаються до роботи із секретними документами й матеріалами; створюють агентурно-інформаційну мережу, поширюють серед персоналу досвід контрразвідуватльного забезпечення закріплених об'єктів.

Простежується тенденція до розширення функцій державних і відомчих спецслужб по забезпеченню безпеки комерційної діяльності приватнопідприємницьких організацій за кордоном, по організації й сприянню у формуванні в них власних груп і служб безпеки.

Модель безпеки підприємства - це офіційно затверджений документ,який включає 7 блоків:

1. Опис проблемної ситуації в області безпеки підприємства:

- визначення стану навколишнього середовища

-аналіз стану підприємства, його ресурсного потенціалу, ступеня захищеності об'єктів, надійності кадрів, фінансової, інтелектуальної, правовий, інформаційної, техніко-технологічної, екологічної, силовий і т.д.

-виявлення потенційних погроз, їхнє ранжирування по ступені значимості або небезпеки

- визначення причин і факторів зародження небезпек і погроз

-прогнозування можливих наслідків окремих небезпек і погроз, розрахунок можливого збитку

- формулювання проблемної ситуації.

2. Визначення цільової настанови забезпечення безпеки:

- формулювання політики й стратегії безпеки

- визначення мети безпеки

- постановка завдань, що сприяють досягненню мети й реалізації сформульованої політики й обраного типу стратегії.

3. Побудова системи економічної безпеки підприємства:

- формулювання функцій системи й вибір тих принципів, на яких вона будується

- визначення об'єктів безпеки й аналіз стану їхньої захищеності

- створення суб'єктів безпеки

- розробка механізмів забезпечення безпеки

- створення організаційної структури керування системою

4. Розробка методологічного інструмента оцінки стану економічної безпеки підприємства:

- визначення основних критеріїв і показників стану економічної безпеки

вибір методів оцінки стану економічної безпеки

- формування системи методів аналізу господарського ризику.

5. Розрахунок чинностей і коштів, необхідних для забезпечення безпеки:

- розрахунок необхідної кількості матеріально-технічних, енергетичних і інших ресурсів, засобу захисту й охорони об'єктів безпеки

- розрахунок необхідної кількості людських ресурсів і витрат на їхнє втримування й стимулювання їхньої праці

- визначення фінансових витрат

- зіставлення необхідних витрат з можливим збитком від впливу погроз.

6. Розробка мір по реалізації основних положень концепції:

- визначення умов, необхідних і достатніх для реалізації концепції

- знаходження джерел ресурсного забезпечення

- виділення фінансових коштів для реалізації концепції

- розробка стратегічного плану, а також планів роботи структурних підрозділ служби безпеки за рішенням завдань, певних концепцій

- підготовка професійних кадрів для служби безпеки, а так само навчання співробітників фірми питанням дотримання правил безпеки, діям у надзвичайних ситуаціях, правилам пропускного режиму, роботи із грифованими документами, дотриманню комерційної таємниці

- створення певного типу служби безпеки й організація керування нею

- установлення технічних засобів захисту

- контроль за ефективністю виконання основних положень економічної безпеки

- розвиток системи безпеки підприємства, постійна адаптація її до умов, що змінюються, удосконалювання форм і методів її роботи.

7. Висновки про необхідність розробки й реалізації моделї й ефективності її застосування:

-відповідність концепції, сформульованих поза цілей і завдань створеною системою безпеки реальним і потенційним погрозам

- ступінь достатності виділюваних ресурсів для реалізації концепції

- здатність служби безпеки вирішити стоячи перед нею завдання

- ефективність реалізації концепції підприємства.

Література

1. О. Грунин, С. Грунин Экономическая безопасность организации — СП6.: Питер, 2002. — 160 с.

2. Г.В.Козаченко, В.П.Пономарьов, О.М.Ляшенко. Економiчна безпека підприемства: сутнiсть та механiзм забезпечення: Монографiя. — К.:Лібра, 2003. – 280 с.