Кравець Т. С.
Донецький
національний університет економіки та торгівлі
Імені Михайла
Туган-Барановського
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ
МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ЛІЦЕНЗІЯМИ
Сьогодні технічні розробки і технології відіграють у світовій торгівлі більш важливу роль, ніж торгівля готовою продукцією. У приоритетних наукомістких галузях виробництва важко знайти всесвітньо відомих виробників конкурентоспроможної продукції, які не використовують чужі чи не пропонують на ринку власні новітні розробки як об’єкти ліцензій.
В
Україні внутрішній ринок ліцензій лише формується, проте він має
значні перспективи і за правильної державної політики може бути ефективним.
Цілком очевидно, що задачу розвитку провідних галузей виробництва і піднесення
економіки практично неможливо вирішити без активного виходу вітчизняних
підприємців на світовий ринок ліцензій.
Україна,
яка прагне увійти до світового ринку, повинна мати власний
юридичний інструментарій і правовий механізм, які будуть відповідати світовій
практиці. Але, на жаль, таких апробованих атрибутів міжнародної торгівлі
ліцензіями наша країна ще не має. А це, у свою чергу, зумовлює велику
ймовірність продажу за безцінь перспективних розробок, безповоротної втрати
ноу-хау та об’єктів патентованих винаходів.
Міжнародний технологічний обмін і співробітництво є особливо
значущими для технологічноорієнтованих підприємств і організацій, які зробили
ставку на високу конкурентоспроможність продукції, що випускається, і надання
послуг [З].
Економічна ефективність придбання ліцензії має визначатися з
урахуванням ефекту, який досягається у ліцензіатів та у споживачів ліцензійної
продукції. Це основна вимога до оцінки економічної ефективності закупівлі
ліцензій. Як правило, існує можливість вибору з кількох пропозицій різних
підприємств (фірм) щодо придбання ліцензій або проведення власних досліджень і
розробок. Від правильно проведеного попереднього аналізу багато в чому залежать
рівень і якість продукції, який досягаються згодом, терміни її освоєння та
економічні показники використання нововведення. Оцінити доцільність придбання
ліцензії можливо за наступними критеріями:
новизна об’єкта ліцензії, наявність відомостей про використання,
технічна готовність, серійність очікуваного виробництва, патентна чистота, терміни
одержання і підготовка документації з предмета ліцензії, можливість і терміни
освоєння, фірма-ліцензіар, політичний чинник (у разі придбання ліцензії за
кордоном) та техніко-економічна доцільність міжнародної купівлі ліцензій, що
виявляється до проведення розрахунків економічної ефективності придбання
ліцензій, які дають можливість визначити, який варіант економічно більш
вигідний, а також, який економічний ефект буде досягнуто в обох випадках.
Сьогодні патент на винахід - це документ, виданий
компетентним державним органом винахіднику або його правонаступнику, який
засвідчує наявність у його власника виняткового права на винахід на території
даної держави. Завдяки патенту можна монопольно зміцнити свою перевагу на всіх
етапах виробництва та збуту і, обмежуючи конкуренцію, прямо впливати на процес
встановлення ціни. Через територіальний характер дії патентного права патент
виконує свої функції тільки у межах держави, яка його видала. Цим зумовлено
юридичну необхідність патентування винаходів в іноземних країнах для
встановлення їхньої правової охорони [1].
Патентування
винаходів в іноземних державах передбачає досягнення
таких цілей: забезпечення експорту промислової продукції - поставка машин,
матеріалів, приладів, обладнання тощо - в країні патентування, створення умов
для безперешкодного вивозу товарів; використання патентів як об’єктів
комерційних операцій (продаж ліцензій,
надання допомоги при будівництві об’єктів, розроблення технологічних процесів,
здійснення науково-технічного співробітництва тощо); установлення патентної
блокади зовнішніх ринків від проникнення продукції конкурентів.
Запропонований для патентного захисту об’єкт повинен мати
більш високі техніко-економічні показники супроти найкращих зразків того самого
призначення. Інакше кажучи, об’єкт, що патентується, має витримати конкуренцію
під час реалізації в процесі експорту товарів, експортних поставок, при
виготовленні його зарубіжними фірмами чи використанні на зарубіжних
підприємствах. Тому, вирішуючи питання про патентування винаходів за кордоном,
необхідно, передусім, звернути увагу на практичну значущість винаходу,
визначити технологічний рівень об’єктів, у яких винахід буде застосовано [2].
Як правило, патентування в іноземних державах не має
визнаватися доцільним, якщо патент можна легко обійти: наприклад, конструктору
іноземної фірми вдається скористатися ідеєю винаходу і знайти інший,
рівноцінний запатентованому конструктивний варіант, а ця фірма може навіть
запатентувати такий варіант. Інколи об’єктом патентного захисту може бути такий
об’єкт, використання якого надто важко чи навіть неможливо проконтролювати:
наприклад, хімічні та деякі інші процеси (способи) виробництва, оскільки цех
заводу є недоступним для огляду. У такому разі доцільність патентування
вважається сумнівною.
Подавати заявки на патенти в іноземні держави можна через
Український інститут промислової власності (Укрпатент), Європейське патентне
відомство, Євразійське патентне відомство, Міжнародне бюро Всесвітньої
організації інтелектуальної власності. Ці відомства, уповноважені приймати
міжнародні заявки, користуючись можливістю, яку надає Договір про патентну
кооперацію. Подати заявки можна і безпосередньо до країни патентування.
Доцільність міжнародної купівлі ліцензій має визначатися з
урахуванням економічної ефективності даного придбання, з урахуванням ефекту,
який намагаються досягти ліцензіати та споживачі ліцензійної продукції, а
також з низкою інших вимог до ліцензійних
договорів, які забезпечують переконливість висновку про перевагу того чи іншого
варіанта нової техніки через придбання ліцензії або на базі власних досліджень
та розробок. Кожен винахід, запропонований для патентування, має бути якомога
скоріше освоєний промисловістю. Для цього підприємствам, які патентують свої
досягнення, необхідно вжити рішучих заходів для використання винаходів в
Україні, оскільки без промислового втілення винаходу не може бути ні експорту,
ні вигідно проданої ліцензії.
Сьогодні основні положення ліцензійних договорів визначаються
не стільки законодавчими актами, скільки ситуацією й умовами купівлі-продажу,
про які учасники договорів домовляються між собою. Тому ці умови потребують
оволодіння патентно-ліцензійною наукою і навичками ліцензійної торгівлі широким
колом керівників фірм, підприємців, розробників нової техніки, комерсантів,
оскільки патентно-ліцензійною безграмотністю вітчизняних власників об’єктів
техніки успішно користуються їхні закордонні конкуренти.
Таким чином, патент постав одним з найважливіших засобів
конкурентної боротьби за ринки, оскільки винахід, що охороняється патентом, дає
можливість виступити на ринку з новим товаром монопольно, під державною
охороною.
1. Вступ України
до СОТ: новий виклик економічній реформі / За ред. І. Бураковського та . ін.-
К.: Альфа-принт, 2004.
2. Геєць В.
Структура економіки і структурна політика її стабілізації// Економіка України.-2006.-№4. - С.59.
3. Делійський
А.А. Передмова // Патентування винаходів в Україні. - К.: Ін Юре, 2006 – С. 7 -9.
4. Мельник Т.
Тенденції розвитку міжнародних торговельних відносин та зовнішнього сектору
України // Економіст.-2004.- №11.-С. 53.