Економічні
науки 15. Державне регулювання економіки
Д.е.н., професор Пасічник Ю.В.
Черкаський
державний технологічний університет
СПЕЦИФІЧНІСТЬ
ОКРЕМИХ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ
Вагомим чинником забезпечення економічного зростання є
стабільне функціонування суспільної системи. А це є можливим, коли система
перебуває у такому стані, що не викликає значних відхилень від заданих
параметрів, які визначаються метою та завданнями. Коли ж на систему впливають
чинники, які суттєво коригують стан системи, що позначається на параметрах
системи, то вона починає генерувати нові якості. Якщо вони не відповідають меті
та завданням, система відхиляється від стабільного стану і починає
функціонувати в іншому режимі.
Суттєві зміни
соціального та економічного характеру, що нині відбуваються в Україні,
генеруються чинниками зовнішнього та внутрішнього напрямів, які при певному
поєднанні можуть мати не лише позитивні ефекти, але й негативні та становити
реальну загрозу.
Є очевидним, що проблема національної безпеки стосується
практично всієї суспільної системи – від державних інтересів до будь-якого
жителя конкретної країни. Так, у відомій ієрархії потреб А. Маслоу (США)
безпека посідає друге місце після потреб фізіологічних [1]. Витоки про
економічну безпеку сягають найдавніших часів. Згідно з дослідженнями
Р. Роуза, згадки про прообраз економічної безпеки знаходимо ще у Древньому
Римі та Греції [2]. Важливого значення економічній безпеці почали надавати
в другій половині ХХ ст., коли, в основному, ареною змагань держав стала
економіка, а не масштабні військові простори.
У теоретичних
конструкціях щодо проблем економічної безпеки – Концепції економічної безпеки
України [3], ст. 17 Конституції України [4], Законі України “Про основи
національної безпеки України” [5], визначені основні чинники та напрями проявів
домінантів економічної безпеки. Необхідно відзначити, що в цих документах
вагоме місце належить такому чиннику як тіньова економіка. Тіньова економіка,
як економічне явище, зародилась із оформленням людських спільнот в державні
утворення, а наприкінці ХХ – початку ХХІ століття стала вагомо коригувати
економічний розвиток практично в усіх країнах. Обсяги тіньової економіки в
кінці ХХ – початку ХХІ ст. вражають. Так, згідно досліджень виконаних
Ф. Шнейдером, який в ролі основного методу використав “метод попиту на
готівку” було доказано, що в розвинених країнах тіньова економіка сягає 12%
ВВП, у країнах із перехідною економікою – 23%, в кранах, що розвиваються – 39%
ВВП. Згідно даних МВФ в 2000 р. загальносвітовий оборот тіньової економіки
склав близько 8 трлн. дол. – 20% світового ВВП при розрахунку паритету
купівельної спроможності [6].
Обсяги
тіньової економіки в Україні сягають 45-50% ВВП [7]. В арсеналі сучасної фінансової науки є достатня кількість
теорій і концепцій захисту від зовнішніх ефектів. Один із досить ефективних
засобів запропонував А.С. Пігу (Англія). Суть його теорії полягала у
використанні державою фіскальних інструментів – податків або субсидій.
Застосовуючи відповідні ставки оподаткування, можна змусити об'єкти, які
ініціюють негативні зовнішні ефекти, зменшити виробництво або поставку товарів
в окремі регіони до рівня народногосподарського оптимуму в конкретній країні.
Аналогічної точки зору щодо субсидій дотримується К. Lammers [8].
З’ясуємо загрози
економічній безпеці. Залежно від стадії суспільного розвитку країни, її взаємин
із своїми географічними сусідами, міжнародними організаціями та іншими
чинниками, які можуть превалювати в конкретних ситуаціях, визначаються загрози
економічній безпеці. Аналіз джерел формування цих загроз, визначення їх
параметрів та напрямів впливу є важливим завданням державних структур.
Проаналізувавши наявні загрози економічній безпеці України, найбільш
вагомі зведемо в табл. 1.
Таблиця 1
Класифікація окремих загроз економічній безпеці України
|
Вид економічної безпеки |
Індикатори |
Вплив на економічне зростання |
|
Військова |
Наявність військових формувань інших держав на території України; військові
формування на кордонах України; недостатнє забезпечення зберігання військових
снарядів; недостатня кваліфікація військовослужбовців. |
Відволікання фінансових ресурсів на ліквідацію загроз. |
|
Інформаційна |
Частка від загального обсягу книжок, в тому числі навчального змісту, виданих українською мовою; відсоток програм радіо, телебачення, кінофільмів українського
виробництва; відсоток програм на радіо і телебаченні патріотичного, виховного,
духовного змісту і відсоток інформації в засобах масового користування про
Україну за кордоном. |
Засилля іноземної продукції в інформаційному просторі України не
сприяє розвитку власного промислового, інтелектуального виробництва:
недостатня інформованість про потенційні можливості України не сприяє
залученню інвестицій, розширенню туристичного, культурного, спортивного тощо
бізнесу. Все це не сприяє збільшенню виробництва продукції, заробітної плати,
а отже, і ВВП. |
|
Фінансова а) банківська |
Значний рівень річних відсотків з комерційних кредитів, який станом
на 1.06.2006 р. складав у межах 18-20 % річних; коливання курсу долара.
Так, протягом кінця 2004-І половини 2005 р. коливання склало в межах 7 %. |
Зниження інвестиційної активності. |
|
б) бюджетна |
Виплати із заощаджень громадян згідно із Законом “Про внесення змін
до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян
України”, які станом на 1.01.2005 р. складали в межах 128 млрд. грн. Законом
України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” передбачено виплатити 9
млрд. грн. заощаджень. |
Нестабільність бюджетної складової зумовлює адекватні негативні
процеси у функціонуванні економіки України, що суттєво впливає на доходи,
прибуток, заробітну плату, а отже, і на ВВП |
|
|
Загальна сума державного боргу, яка протягом 2000-2004 рр. коливалась
у межах 75-80 млрд. грн., що складало від 60 до 30 % ВВП. Нестабільність
податкового, митного, валютного законодавства. Часта зміна ставок |
|
Є очевидним, що в сучасних непередбачуваних
реаліях ХХІ ст. на суспільну та бюджетну систему, які є відкритими,
здійснюється вплив різноманітних чинників, зокрема й негативного змісту, тому
основним завданням забезпечення економічної безпеки, є формування відповідних
захисних дій.
Слід зазначити, що в Україні ще необхідно сформувати
власну систему моніторингу, прогнозного та оперативного реагування на дії цих
чинників, оскільки в окремих випадках з’являється загроза національній
небезпеці України.
Здійснимо оцінку
найбільших загроз економічній безпеці з аналізом відповідних тенденцій протягом
8 місяців 2007 р. Найбільш вагомими чинниками, які впливають на нормальне функціонування
підприємств, є рівень збитковості та рівень дебіторської та кредиторської
заборгованостей.
Фінансовий результат суб’єктів господарювання від
звичайної діяльності до оподаткування у січні-жовтні 2007 р., за попередніми
даними, був позитивним і становив 94,6 млрд. грн. (загальна сума прибутку
становила 115,1 млрд. грн., збитків 20,5 млрд. грн.). За підсумками
діяльності у січні-жовтні 2007 р. збитково працювали 34,0 % всіх
підприємств .
Щодо рівня дебіторської і кредиторської заборгованості,
оприлюднених у офіційних засобах масової інформації, то у січні-жовтні 2007 р.
вона з усіх суб’єктів господарювання становила відповідно 506,3 та 645,4 млрд. грн.,
в тому числі питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі
дебіторської заборгованості становили 25,6 %, кредиторської 24,6 %. Така
тенденція зумовлює негативні ефекти у вітчизняній економіці, що у поєднанні із зменшенням
темпів зростання промислового і сільськогосподарського виробництва зумовлюють
негативні чинники, що в сукупності призводить до значного зменшення обсягів
ВВП.
Для зменшення загроз економічній безпеці України є доцільним:
розробка та затвердження в законодавчому порядку стратегії, концепції та відповідної
моделі економічної безпеки; визначення завдань та функцій координуючих центрів
з моніторингу, оцінки та розробки упереджувальних заходів щодо нівелювання
загроз; сприяння бізнесових контактів між господарюючими суб’єктами України та
інших держав з метою забезпечення стабільної роботи вітчизняних підприємств; розробка
упереджувальних заходів щодо відвернення економічних загроз внутрішнього і
зовнішнього напрямів; забезпечення фінансовими ресурсами із Державного бюджету
України функціонування всієї системи економічної безпеки.
Література:
1. Левашов А. Государство
обязано обеспечить финансовую безопастность населения // Санкт-Петербургское эхо. –
1996. – № 51. – 17 января.
2. Rosa R.
Filozofia Bezpieczenstwa. – Bellona: 1995. – 348 р.
3. Концепція економічної безпеки
України / Ін-т економ. прогнозування, Кер. проекту В.М. Геєць. – К., 1996.
4. Конституція України. – К.:
Феміна, 1996. – 64 с.
5. Закон України “Про основи національної безпеки України” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 39. – Ст. 351.
6. Латов Ю.
Эволюция исследований неформального сектора экономики за рубежом // Теневая
экономика: экономические и социальные аспекты. – М.: 1999.
7. “Зеркало
недели”, – № 47 – 7 декабря. –
8. Lammers K. Regionalförderyng and Schiffbausudventionen in der Bundersrepublik. – Tübingen: Mohr, 1989. – 207 р.