Экономические науки/ 3.Финансовые отношения

Якубовская Е. О., студентка гр. ОА-05-В Назаренко О.В.

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского

Порівняння податкових систем України та країн ЄС

В сучасних умовах порівняння української податкової системи з її аналогами в країнах-членах ЄС потрібно для визначення конкурентоспроможності нашої країни на світовому ринку товарів та інвестицій та вибору головних векторів реформування податкових відносин. Порівняння необхідне у деяких напрямах: за рівнем загального податкового навантаження, його розподілу між основними видами податків та групами платників, фіскальної ефективності податкової системи; ефективності регулюючої дії останньої; достовірності розрахунків податкових зобов'язань тощо.

Про порівняльний рівень податкового навантаження за
видами податків у окремих країнах дають уявлення дані таблиці 1.

Таблиця 1 - Рівень оподаткування податками на корпоративний прибуток, ПДВ та акцизів в Україні та у країнах – членах ЄС у 2006 р.

(%)

Країни	Податок на прибуток корпорації	ПДВ	% до ВВП
			податок з прибутку	ПДВ	акцизи
Україна	25,0	20,0	4,7	4,9	2,0
В середньому по ЄС –25	27,4	19,4	3,1	7,7	3,1
В середньому по ЄС–15 (старі члени)	31,4	19,7	3,4	7,5	3,0
В середньому по ЄС– 10 (нові члени)	21,5	19,0	2,6	7,8	3,3
в тому числі:
Словенія	25,0	20,0	1,4	9,0	3,6
Чехія	28,0	19,0	4,4	6,4	3,3
Латвія	15,0	18,0	2,1	7,7	3,2
Литва	15,0	18,0	0,6	7,4	3,4

За всіма видами основних податків (ПДВ, податок з корпоративного прибутку, податок з доходів громадян, обов’язкові збори соціального страхування) навантаження в Україні є вищим або на рівні середнього за країнами Європейського Союзу. Так, ставка ПДВ в Україні – 20%, в ЄС – 19,4%; податок з прибутку – відповідно 25,0% і 27,4%; соціальні внески підприємств –39,0% і 24,7%. Тільки за рівнем акцизних зборів, які є найефективнішими регулюючими податками, середні ставки в Україні (2,1% до ВВП) є нижчими, ніж в країнах ЄС (3,1%).

Особливо важливим є порівняння в оподаткуванні України та нових членів Євросоюзу - так званої групи ЄС–10. Практично в усіх цих країнах корпоративний прибуток, додана вартість, індивідуальні доходи громадян, фонд зарплати підприємств оподатковуються за значно нижчими ставками, ніж в Україні. В Ірландії ставка податку з корпоративного прибутку (12,5%) нижча вдвічі, в Естонії вона взагалі дорівнює 0%. Ставка ПДВ в Іспанії, Німеччині, Великобританії, Люксембургу знаходиться у межах від 15% до 17%. Соціальний податок підприємств (роботодавців) становить 16,3 % у Нідерландах, 10,7% – у Ірландії, 9,9% - у Великобританії та 0,5 % - у Данії. Індивідуальні доходи громадян в країнах ЄС– 10 в середньому оподатковуються на рівні від 6% до 12%, в Португалії –5,6%, у Греції –0,6% доходів.

Фіскальна ефективність системи оподаткування в Україні є нижчою від країн Євросоюзу практично з усіх видів податків. Маючи більш високі ставки в оподаткуванні індивідуальних доходів громадян, Україна акумулювала їх у 2006 році у сумі, що дорівнювала лише 3,8% обсягів ВВП, тоді як в країнах ЄС частка цих податків складала у 2006 р. 8,8% ВВП. Сума ПДВ, зібраного того ж року в Україні, становила 4,9% ВВП, в той час як у країнах Євросоюзу –7,7% ВВП.

Тільки з податку на прибуток підприємств фіскальна ефективність української системи може бути порівняна з аналогічними європейськими: цей податок дорівнював в Україні 4,7% ВВП, а у країнах ЄС – 3,1%.

Значно гірше виконується українською податковою системою й регулятивна функція. Наприклад, ПДВ у європейських країнах стягується за декількома ставками для різних за соціальною й економічною значимістю груп товарів і послуг, що забезпечує відповідну зацікавленість щодо їх виробництва і споживання. В Україні ж, як відомо, застосовується єдина ставка, що позбавляє цей податок регулюючого впливу.

Ми можемо зробити висновок з вищенаведеного порівняльного аналізу, що податкова система України має суттєві вади і є набагато обтяжливішою як для ведення бізнесу, так і для споживчого попиту порівняно з податковими системами країн ЄС. Вона має бути реформована у частині зниження загального податкового навантаження, зміни структури рівня оподаткування, покращення податкового клімату, вдосконалення виконання фіскальної та регулюючої функцій податків, реорганізації самої податково-митної служби тощо.

Отже, підготовка реформаційних змін повинна відбуватись випереджаючими темпами для того, щоб не відновлювати наше відставання від Євросоюзу. При цьому орієнтуватися потрібно на динамічні трансформації, що спостерігаються у країнах – нових членах ЄС, які є одними з головних конкурентів України на світових ринках товарів і капіталів.

Лі тература:

1. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – С 456.

2. Пінчук А.А. Удосконалення податкової системи України // Фінанси України. – 2005.-№7.-С 25.