Економічні науки/2. Банки і банківська система

Павлова І. В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михаїла Туган-Барановського

Вплив грошових агрегатів на розвиток економіки  України

Велику роль у розвитку кредитних відносин і здійсненні грошово-кредитної політики відіграють грошові агрегати. Наукове обгрунтування принципів класифікації грошової маси, формування грошових агрегатів є значним внеском у теорію і практику економічного і монетарного регулювання. Вони розкривають структуру грошової маси на основі принципу ліквідності. Досить важливим і цікавим у грошовому агрегуванні є принцип нарощування, за яким кожний наступний агрегат включає в себе попередній [1].

Актуальність розгляду грошового агрегування полягає у тому, що грошові агрегати дають чітке уявлення про те, що включає грошова маса, з яких елементів вона складається. Також грошові агрегати переконливо доводять, що сучасні гроші — це кредитні гроші, гроші-капітал. Їх застосування дає змогу не лише ґрунтовно аналізувати зміни грошової маси, а й визначати ступінь розвитку грошової системи країни, шляхи стабілізації і зміцнення національної валюти.

Метою дослідження є визначення впливу грошового агрегування на особливості функціонування економічної системи України.

Після створеної національної грошової гривневої системи у 1997 році коефіцієнт монетизації економіки становив усього лише 3,5%. Але з 2000 року починається посилення процесів економічного зростання, що призводить до щорічного збільшення грошової маси. Так, у 2003 році вона зросла майже на 47%,  у 2004 р. – на 32%, у 2005 р. – на 54%. У результаті грошова маса у 2005 році досягла 194 млрд. грн., що становило приблизно 40% до ВВП. І це при тому, що в розвинених країнах рівень монетизації економіки становить: у Великій Британії – 100%, Німеччині – 70%, Швейцарії – 120%, США – 70%, Китаї - 100-120% ВВП. Це свідчить про те, що у 1997-2005 рр. перед нашою країною залишалася проблема підвищення рівня монетизації економіки, адже недостатня кількість грошей зумовлює зростання кредиторської і дебіторської заборгованості [1]. Але проаналізувавши статистичні дані І,ІІ кварталів 2007 року, ми бачимо, що обсяг грошової маси за цей період досяг 329 млрд. грн., а це становить приблизно 111,7%  до ВВП (обсяг ВВП – 294,496 млрд. грн.). Якщо поточні темпи росту грошової маси збережуться до кінця року, 2008 рік економіка зустріне з грошовою масою у обсязі 375 млрд. грн., що вже у цьому році дуже сильно відобразилося на зростанні цін.

Однією з особливостей грошової системи нашої країни є висока питома вага готівки, готівкових грошей і виділення такого структурного елементу грошової маси, як грошова база. Потреба в такому понятті та його значення визнача­ються його складовими елементами. Грошова база — це сума готівки, яка знаходиться поза банківською системою, загальні резерви комерційних банків, сума обов'язкових та позанормативних резервів готівки в касах.

У 2005 році грошова база (агрегат М4) становила 82,7 млрд. грн., а кошти поза банками (агрегат М0) — 60,2 млрд. грн. У поточному 2007 році  грошова база зросла до 118-123 млрд. грн., тобто за два роки майже на 100%, у свою чергу обсяг готівки в обороті (кошти поза банками) зросли приблизно до 75 млрд. грн. Тому ще раз підкреслимо, що в Україні грошова база є одним із засобів регулювання грошового обігу, грошової маси. А той факт, що поняття "грошова база" використовується і в окремих розвинених країнах, свідчить про її універсальний характер.

Отже, ми бачимо помітний дисбаланс у динаміці грошових агрегатів: грошова маса у зростанні значно випереджає грошову (монетарну) базу та кількість готівки поза банків, які з початку року залишаються у „мінусах”.

В Україні до М3, окрім М2, належать кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінні папери власного боргу банків. У результаті на поточний 2007 рік сума коштів за трастовими операціями банків вже складає приблизно 256 млрд.грн. А також НБУ залучив 15,8 млрд. грн. коштів банків, чим він намагався ліквідувати зазначений дисбаланс.

Позитивним є також те, що середньозважена річна облікова ставка НБУ, зменшилася із 9,5% у 2005-му до 8,0% у 2007 році, хоча залишається все ще високою. Те саме можна сказати і про тенденцію зміни відсоткової ставки рефінансування.

Для України особливо важливими є умови кредитування, що має безпосереднє значення для розвитку підприємництва, здійснення розширеного відтворення. Отже, зниження відсоткових ставок, а отже, розширення можливостей одержання кредиту відбувається не дуже швидко. Якщо 2005 року відсоткова ставка  була близькою до рівня свого часу лихварського капіталу і становила 16,4%, у 2007 році вона знизилась до 14,1%. Це дуже висока плата за кредит, тому потрібно нарощувати економічні можливості, накопичувати капітал, щоб створити сприятливі умови для розвитку кредитних відносин.

Таким чином, по-перше, монетарні методи відіграватимуть більшу роль у тому суспільстві, де вони повніше і активніше сприятимуть кількісному зростанню економіки та її якісному удосконаленню, підвищенню її ефективності. Ці процеси, в свого чергу, визначають істотне поліпшення структури грошової маси, зміну співвідношення між готівкою і безготівковими грошима, зростання у грошовій масі депозитних сертифікатів, цінних паперів, наближення нашої грошової маси до структури грошей розвинених країн. По-друге, становлення і розвиток товарно-кредитного господарства потребує подальшого удосконалення кредитних відносин: нарощування і раціонального використання позикового капіталу, зменшення облікової ставки НБУ, відсоткових ставок за кредитами, що надаються комерційними банками, подальшого розвитку фондового ринку, перетворення фондової біржі на активний механізм притоку капіталів та здійснення структурних зрушень в економіці.

Література:

1.                         Чухно А.А. Природа сучасних грошей, кредиту та грошово-кредитної політики // Фінанси України. – 2007. – №1 – с. 3-16

2.                         Основні монетарні параметри грошово-кредитного ринку України у червні 2007 року // Вісник НБУ. – Серпень 2007 – с. 71

3.                         www.presa@aub.com.ua