Коровіна О.В.
Криворізький економічний
інститут Київського національного
економічного університету ім.
Вадима Гетьмана
Інвестиції мають віирішальне
значення для відтворювальних процесів у залізорудній промисловості України. У
сучасній ринковій економіці становить інтерес визначення місця
інноваційних в загальній системі інвестицій.
Аналіз ряду літературних джерел, зокрема [1-5]
дозволив встановити найбільш характерну класифікацію інвестицій.
Інвестиції в об'єкти
підприємницької діяльності здійснюються в різних формах,
відповідно до яких виділяють фінансові, реальні, інноваційні та інтелектуальні
(у їх складі) інвестиції.
Характерні
для залізорудних підприємств реальні інвестиції – це вкладення
коштів у реальні активи як матеріальні
(основні та оборотні виробничі засоби, будівлі, споруди, обладнання,
товарно-матеріальні цінності), так і нематеріальні
(патенти, ліцензії, "ноу-хау", технічна, науково-практична,
інструктивна, технологічна, проектно-кошторисна та інша документація).
Найбільший
інтерес становлять інноваційні інвестиції, акцент на них робиться, зокрема, у
роботі [5]. Інноваційні інвестиції – це вкладення
коштів у нематеріальні активи, пов'язані з впровадженням досягнень науково-технічного
прогресу (НТП). Інноваційні інвестиції (вкладення в інновації) забезпечують
кількісні і якісні поліпшення виробничої діяльності підприємств завдяки впровадженню
досягнень НТП і здійснюються з метою отримання прибутку, скорочення витрат на
виробництво, успішної протидії конкурентам на товарних ринках, або досягнення
соціального ефекту, наприклад, поліпшення екології, охорони здоров'я та умов
життя населення, освіти. Інноваційні інвестиції складаються переважно з інтелектуальних інвестицій –
вкладень в об'єкти інтелектуальної власності, що випливають з авторського,
винахідницького і патентного права, права на промислові зразки і корисні моделі
(так звані права користування).
Інноваційні інвестиції можуть здійснюватися або у формі
придбання готової науково-технічної продукції (патентів на наукові відкриття,
винаходи, промислові зразки і товарні знаки, марки) або у формі розробки нової
науково-технічної продукції безпосередньо на підприємстві чи сторонніми установами
на замовлення підприємства.
За формами відтворення до
реальних належать інвестиції, що спрямовуються на підвищення ефективності
виробництва, оновлення, розширення та створення нових виробництв (будівництво
нових підприємств та розширення діючих виробничих підрозділів основного та
допоміжного призначення), реконструкцію виробництва (переобладнання діючих
цехів новою технікою та впровадження нових технологій, що здійснюється за
єдиним комплексним проектом підприємства в цілому), технічне переоснащення
виробництва (комплекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного
рівня виробництва окремих цехів, виробництв без розширення наявних виробничих
площ, за рахунок заміни старого обладнання на нове, продуктивніше шляхом
механізації, автоматизації виробничого процесу, запровадження прогресивної
технології та ноу-хау, заміни фізично зношеного обладнання), створення нових
технологій тощо.
Найбільш загальною може бути така класифікація реальних
інвестицій [5].
За джерелами фінансування:
•
централізовані – за рахунок коштів
державного бюджету та державних кредитів;
•
децентралізовані – за рахунок
довготермінових банківських кредитів, власних коштів підприємств, іноземних
інвестицій.
Здійснення реальних інвестицій є головною формою реалізації
стратегії економічного розвитку підприємства. Вони мають високий ступінь
протиінфляційного захисту, забезпечують підприємству стабільні передбачувані
обсяги чистих грошових потоків і, як правило, більш високий рівень рентабельності
порівняно з фінансовими інвестиціями.
В меньшій мірі для залізорудних підприємств характерні фінансові інвестиції,
під якими розуміють вкладення коштів у різні фінансові інструменти, наприклад,
фондові цінні папери, спеціальні банківські вклади, депозити, паї. Разом з тим
такі інвестиції можуть відігравати певну роль в загальному процесі
інвестуванння.
Раціональне використання інвестицій буде сприяти
економічному зростанню пдприємств залізорудної промисловості України.
Література
1. Управление инвестициями: В 2 т. / В.В. Шеремет, В.М. Павлюченко, В.Д.
Шапиро. — М., 1998.
2. Федоренко
В.Г. Інвестиційний менеджмент:
Навч. посіб. — К., 1999.
3. Черваньов Д.М.,
Нейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного
розвитку підприємств України. — К., 2000.
4. Швандар В
А., Базилевич А.И. Управление
инвестиционными проектами: Учеб. пособие. — М., 2001.
5. Черваньов Д.М. Менеджмент
інвестиційної діяльності підприємств: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес,
2003.