Проблеми впровадження в Україні страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та напрямки їх вирішення

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є одним із найбільш масових видів страхування, який у більшості країн світу є за формою обов’язковим видом страхування.

Здійснення такого виду страхування в обов’язковій формі зумовлюється кількома обставинами.

По-перше, транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки. Норми цивільного законодавства більшості країн світу визначають саме власника транспортного засобу відповідальним за завдання шкоди здоров’ю або майну інших осіб (третіх осіб), крім випадків коли дорожньо-транспортна пригода була наслідком дії непереборної сили.

По-друге, такі цивільно - правові відносини стосуються всього суспільства, мають масовий характер, оскільки учасником дорожньо – транспортної пригоди може бути кожен громадянин.

По-третє, навіть установлення цивільної відповідальності власника транспортного засобу не забезпечує своєчасного та повного відшкодування шкоди потерпілому, насамперед через відсутність достатніх коштів у власника транспортного засобу.

Під власником транспортного засобу розуміється юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству.

Суб’єктами обов’язкового страхування цивільної відповідальності є страхувальники, страховики, МТСБУ та треті особи – юридичні та фізичні особи, яким заподіяно шкоду транспортним засобом внаслідок дорожньо – транспортної пригоди.

Об’єктами обов’язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо – транспортної пригоди.

На сьогодні одним із найбільш поширених видів страхування цивільної, зокрема цивільно-правової, відповідальності є страхування ЦВ власників транспортних засобів. Його частка у країнах з розвинутим страховим ринком – близько 50-90% усіх страхових внесків. Зумовлено це, насамперед, зростанням інтенсивності дорожнього руху, що, в свою чергу, супроводжується кількісним зростанням дорожньо-транспортних пригод. Тому у багатьох країнах цей вид страхування – обов’язковий і відсоток власників ТЗ, котрі застрахували свою ЦВ, там наближається до 90-100%. Україна не є винятком, оскільки страхування ЦВ власників ТЗ тут здійснюється в обов’язковій формі ще з 28 вересня 1996 р.

Однак наразі свою ЦВ перед третіми особами в Україні щорічно страхує в середньому 10% власників автотранспорту. Питання обов’язкового страхування відповідальності автовласників для України є дуже актуальним. Росте кількість транспортних засобів, кожного року збільшується потік транзитного автотранспорту, практично не стає менше дорожньо-транспортних пригод.

За 2006 рік на дорожньо-вуличній мережі України сталося 150379 ДТП. Більше 80% ДТП сталися з вини водіїв.

За 2 роки від дня набуття чинності Законом про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності в Україні видано 4 968 551 поліс, а зібрані премії склали суму 796 млн. гривень.

Хотілося б відзначити сезонність у рівнях продажу полісів. Так, попит на страхування різко збільшується в літні місяці. Це пов’язане з тим, що в цей період автовласники масово проходять державний технічний огляд і в основному, купують короткострокові поліси на 15 днів або на місяць. Якщо порівнювати червень – липень 2005 і 2006 року, то у 2006 видано на 230 тис. полісів більше.

З іншого боку привертають увагу показники квітня 2005 і 2006 року. У 2005, коли автовласники знали, що ДАІ контролюватиме наявність полісів, всі швидко вишукувались в черги до страхових компаній. У квітні 2006 року термін дії річних полюсів минув і частини з них була пролонгована. Але майже 200 тис автовласників нові поліси не купили. Це відбивається на вартості страхування. Так середня вартість поліса за період з початку 2005 до липня 2006 склала 182грн.

І тут же помітна сезонність. Влітку, під час проходження техогляду, автовласники купують короткострокові поліси – це видно за середньою вартістю поліса. В цей час вартість поліса варіюється від 100 до 120 гривень. А восени, взимку і навесні, коли купуються річні поліси, середня вартість збільшується у два рази.

Що стосується виплат, то за всі 2 роки страхові компанії виплатили більше ніж 145 млн. грн. В цілому, кожного місяця виплачується приблизно від 7 до 9 млн. гривен. Якщо порівняти січень-грудень 2005 і 2006, то рівень виплат виріс приблизно в 4 рази. З кожним місяцем сума виплат зростає приблизно в 1,5 рази. Також треба звернути увагу, що за весь 2005 потерпілим виплачено 33 млн. гривень, а за 2006 рік страховики виплатили 112млн. гривень.

У Законі України про обо’язкове страхування цивільно – правової відповідальності чітко записано, що контроль за наявністю полісів повинні здійснювати органи Міністерства внутрішніх справ – на дорогах і Державна прикордонна служба – в пунктах пропуску через державний кордон України.

Однак, як засвідчує офіційна позиція ДАІ, застосовувати покарання за відсутність поліса неможливо юридично, адже інспектор ДАІ тільки складає протокол і накладає адміністративне стягнення за відсутність поліса. І він не уповноважений одержувати гроші від порушника. При цьому проконтролювати, чи сплачений штраф, немає ні технічної, ні юридичної можливості.

У квітні 2006 МТСБУ підписало договір про співпрацю з Департаментом ДАІ МВС і з метою організації контролю за виконанням автовласниками Закону України « Про обов’язкове страхування відповідальності і проведення попереджувальних заходів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху».

За цим договором контроль за наявністю полісів ДАІ проводить під час технічного огляду автотранспорту, при перереєстрації транспортного засобу, виявлені грубих порушень Правил дорожнього руху і при ДТП. Відповідне розпорядження про контроль підписане керівництвом Міністерства внутрішніх справ і відправлене в регіони.

Для зміцнення співпраці з Державтоінспекцією, Моторне Бюро створило Фонд превентивних заходів, ціль якого – фінансування заходів для профілактики, науково – технічному забезпеченню і пропаганди безпеки дорожнього руху.

Для повноцінного контролю необхідно внести зміни в чинне законодавство:

- внести обов’язок страхування відповідальності не пізніше трьох днів від дня придбання автомобіля, а не з часу його реєстрації. Заборонити реєстрацію автомобілів і їхній техогляд без полісів.

- значно збільшити розмір штрафу за відсутність поліса. На сьогодні максимальний розмір штрафу складає не більше 3 (трьох) євро.

- створити автоматизовані системи для контролю за виконанням штрафних санкцій і законодавчо закріпити ефективний механізм впливу на правопорушників за несвоєчасну оплату штрафу.

Використана література:

1.Ю. Перепечаенко. Дешевле грязи.//Бізнес – 2006-№23-с. 42

2. Над дорогами нашої країни витає смерть//Україна Business – 2006 - №37-с.3

3. Страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів//Юр.Газета – 2006- №21, http://www.yur-gazeta.com