Экономические науки/ 13.Региональная экономика

Рязанцев В.Л.

Херсонський національний технічний університет, Україна

Організаційно-економічні засади та стратегії розвитку малого бізнесу Херсонщини як важливого джерела доходів до місцевого бюджету

Формування конкурентоспроможної соціально спрямованої економіки з розвиненою приватною ініціативою, підприємництвом та з його важливою складовою - малим бізнесом, має стати стратегічним курсом економічної політики України. Недооцінка ролі та значення малого бізнесу така ж небезпечна як і його абсолютизація. У таких умовах для забезпечення ефективного та збалансованого соціально-економічного розвитку малого бізнесу, визначення ролі, значення та функцій малих суб'єктів господарювання особлива увага має приділятися аналізу стану, виявленню головних тенденцій та стратегій розвитку цього сектора економіки та його складових елементів. Слід звернути увагу на таку складову сектора малого бізнесу як малі підприємства (МП), оскільки їхня питома вага в загальній кількості суб'єктів підприємницької діяльності найбільша. Передумовою соціально-економічного розвитку країни є ефективне функціонування малого бізнесу в регіонах, бо саме в містах та селах приховані найгостріші проблеми цього сектору та зосереджені найпотужніші резерви його розвитку.

Малі і середні підприємства давно визнані важливим фактором розвитку місцевих економік за наступними причинами: керівники компаній дуже зацікавлені в успіху; проста структура керування МСП; можуть гнучко і винахідливо реагувати на зміну ринкової кон'юнктури; мають кращі можливості для створення робочих місць і одержання прибутку. Однак МСП у деяких регіонах зтикаються з низкою проблем: процентна ставка по кредиту вище в регіонах, яким надається допомога; відсутність надання фінансових послуг - лізингу, факторингу, венчурний капітал; географічні фактори, що ускладнюють доступ до основних фінансових послуг; доступ до професійних послуг по бізнес-консалтінгу і бізнес-навчанню для МСП. Відповідно у контексті регіональної політики необхідні нові фінансові розробки, які би відповідали потребам МСП.

У менш розвинутих регіонах нові фінансові технології стануть стимулом для використання інновацій і пожвавлення фінансової й економічної систем. У регіонах, що переживають економічний спад, вони продовжать впливати на економіку і після припинення фінансування за допомогою грантів. Більш того, в основній кількості випадків будуть розвиватися партнерські відносини між приватним і державним секторами. Саме тому нові фінансові розробки потребують фінансової підтримки усіх зацікавлених сторін. У цьому контексті дуже важливим є практичний досвід у тих країнах, які проходили той же шлях, що і Україна. У першу чергу, йдеться про російську практику підтримки малого і середнього бізнесу. Для досягнення цих цілей використовуються всі методи, що перебувають у розпорядженні регіональних співтовариств, та інструменти державного регулювання. На перший план висуваються наступні завдання: удосконалення умов підприємницької діяльності й підготовка правових актів; розвиток фізичної, інституціональної та інформаційної структур регіону; ріст підприємницької культури й управлінської кваліфікації; заохочення кооперування підприємців і розвиток діалогу всіх сторін (адміністрацій регіонів, підприємців, профспілок, фінансових кіл, муніципальної влади, учених). Реалізації вироблених заходів у регіональних співтовариствах сприятимуть спеціалізовані організації - агентства регіонального розвитку.

Так само як і на рівні національного уряду, подібні організації діють на основі спеціального законодавства, сформовані за рахунок державних засобів і використовують асигнування з регіональних бюджетів для реалізації основних напрямків своєї діяльності, підконтрольні відповідним органам виконавчої влади регіональних співтовариств. У той же час вони користуються значною господарською самостійністю, а їхня діяльність будується переважно на комерційній основі. Державний характер капіталу агентств регіонального розвитку і їхня націленість на рішення завдань, певними урядовими органами регіональних співтовариств, сполучаються із близькістю до конкретних підприємницьких структур, що діють на місцевому ринку, і орієнтацією на їхні потреби. Як правило, агентствам регіонального розвитку надане право на всі основні види комерційної, промислової й фінансової діяльності, участь у капіталі підприємств й організацій, здійснення кредитних і гарантійних операцій, випуск цінних паперів, виконання зовнішньоекономічних функцій. Основні напрямки діяльності агентств регіонального розвитку виходять із загальних цілей економічної політики регіональних співтовариств і містять у собі: розробку й організацію реалізації програм розвитку секторів і галузей економіки, участь у національних і міжнародних програмах; сприяння створенню нових підприємств, у тому числі у високотехнологічних й експортноорієнтованих галузях, підвищення їхньої конкурентно-здатності; надання фінансової підтримки підприємцям, включаючи кредити, субсидії, венчурне фінансування, гарантії; сприяння розвитку сучасних технологій у сферах виробництва, послуг, комунікацій, інформації: створення фізичної та інституціональної інфраструктури для розвитку підприємницької діяльності (промислові полігони, технологічні парки, бізнес-інкубатори, центри підтримки малого бізнесу, центри передачі технологій тощо); надання підприємцям широкого кола інформаційних, консультаційних, навчальних й інших послуг.

Результатами діяльності агентств регіонального розвитку користуються в першу чергу саме малі й середні фірми, а ряд програм і проектів орієнтовані винятково на цю групу підприємств.

Література:

1. Владимиров К.М., Чуйко Н.Г., Рогальський О.Ф, Місцеві фінанси. – Херсон: ХНТУ, 2005. – 293 с.

2. Звіти з архіву ГФУ Херсонської облдержадміністрації