Економічні науки / 7. Облік і аудит
Фенік К.Ю.
Дніпропетровський державний аграрний
університет
Суб’єкти фінансового
лізингу: особливості визнання
Укладаючи договір фінансового лізингу, в першу чергу слід розібратись в
обмеженнях, які стосуються потенційних сторін такого договору. Особливо слід
звернути увагу на правомірність надання юридичною особою таких послуг.
Відповідно до статті 4. «Законі про фінлізинг» лізингодавцем
може бути лише юридична особа.
Держфінпослуг в своєму листі від 09.07.2004 року № 702/11-3/1 розглядаючи
правосуб’єктність осіб, які здійснюють операції з фінансового лізингу,
відмічає, що законодавство України не містить обмежень відносно кола юридичних
осіб, які можуть здійснювати діяльність з надання послуг фінансового лізингу.
Більш того, в даному листі Держфінпослуг зазначає, що в якості лізингодавця
може виступати і продавець (постачальник) предмета лізингу.
Однак, на жаль, дана позиція Держфінпослуг протидіє самому поняттю
фінансового лізингу, наведеному в ст.1 Закону про фінлізинг, де чітко вказано,
що лізингодавець має придбати у власність предмет лізингу у продавця у
відповідності з встановленими лізингоотримувачем специфікаціями та умовами.
Крім того, слід враховувати, що п.5 ст.4 Закона України від 12.07.2001р. №
2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових
послуг» (далі – Закон про фінпослуги) відносить фінансовий лізинг до фінансових
послуг, які у відповідності з його п.1 ст.5 можуть надаватись лише фінансовими
установами.
Однак при цьому п.4 ст.5 Закону про фінпослуги визначена можливість надання
окремих фінансових послуг юридичними особами, які не мають статус фінансової
установи, на основі окремих нормативно-правових актів державних органів, що
регулюють діяльність фінансових установ.
Нормативно-правовим актом, який передбачає право надання юридичними
особами, що не мають статус фінансової установи, послуг фінансового лізингу є
Положення, затверджене розпорядженням Держфінпослуг від 22.11.2004 р. № 21
(далі – Положення № 21) [7].
Юридична особа може надавати послуги фінансового лізингу лише за умови
наявності в її установчих документах цього виду діяльності (п.2.1 Положення №
21), а також:
-
внутрішніх правил з надання послуг
фінансового лізинга, затверджених уповноваженим органом юридичної особи та оформлених
у відповідності з вимогами п.4.2 та 4.3 Положення № 21;
-
керівників (засновників), що мають
непокриту (незняту) судимість за корисні злочини;
-
кваліфікованих робітників, які
безпосередньо здійснюють діяльність з фінансового лізингу, які мають вищу
фінансову, економічну або юридичну освіту, та не мають непокриту (незняту)
судимість за корисні злочини;
-
довідки про взяття на обілк юридичної
особи, виданої Держфінпослуг.
Для отримання довідки юридична особа надає Держфінпослуг наступні документи
(п.3.1. Положення № 21):
-
заяву про взяття на облік юридичної
особи;
-
реєстраційну картку юридичної особи, яка
містить загальну інформацію про неї;
-
копії зареєстрованих установчих
документів та всих змін та доповнень до них на момент подання заяви, завірених
нотаріально або органом, що зареєстрував оригінали документів;
-
копію свідоцтва про державну реєстрацію
юридичної особи;
-
оригінали правил, які регулюють порядок
надання послуг з фінансового лізингу та затверджені уповноваженим органом
юридичної особи;
-
довідку про освітньо-кваліфікаційний
рівень робітників юридичної особи;
-
довідку довільної форми про відсутність
у керівників (засновників) непокритої або незнятої судимості за корисні
злочини.
При цьому реєстраційна картка юридичної особи, а також довідка про
освітньо-кваліфікаційний рівень робітників додатково подається до Держфінпослуг
в електронному вигляді.
Ці документи розглядаються відповідними департаментами Держфінпослуг, які
приймають рішення про взяття на облік юридичної особи не пізніше 30
календарного дня з дня їх отримання. Повідомлення про прийняття рішення про
видачу юридичній особі довідки про взяття на облік юридичної особи
направляється (видається) протягом 3 робочих днів з дати прийняття відповідного
рішення.
До юридичних осіб, які не дотримуються вимог Положення № 21, відповідно до
п. 2 ст. 41 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг» Держфінпослуг може застосовувати штрафні санкції в розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, але не більше 1 % від розміру статутного капіталу юридичної
особи – суб’єкта підприємницької діяльності, яка здійснила правопорушення.
Отже, перед наданням послуг з фінансового лізингу для уникнення наступного
накладання штрафних санкцій юридичній особі слід зареєструватись у відповідному
порядку в Держфінпослугах.