ТЕЗИСЫ ­НА СЛЕДУЮЩЕЙ СТРАНИЦЕ


Економічні науки/3.Фінансові відносини

К.е.н. Медведєва І.Б., Смирнова Ю. В.

Харківський національний економічний університет

Фінансовий супермаркет

як інститут фінансового ринку України

 

Український фінансовий ринок, як і світовий, постійно підлягає істотним якісним та кількісним змінам, які полягають в ускладненні його структури
та посиленні конкуренції. У такому середовищі ефективно розвиватися зможуть тільки великі банки зі значним рівнем капіталізації. Надаючи стандартні набори послуг, банки стали більше уваги приділяти підвищенню якості обслуговування клієнтів. Проте, необхідною умовою їх подальшого розвиту стає пошук нових видів діяльності, одним з яких є створення фінансових супермаркетів.

У вітчизняній науці проблема розвитку і функціонування фінансових супермаркетів належить до маловивчених. Перші спроби таких українських дослідників як Реверчук С. К. і Матюшко В. І., Кльоба Л. та ін.[1,2] налаштовано
на тлумачення поняття «фінансовий супермаркет» і з’ясування сутності та причин інтеграції банків з іншими суб’єктами підприємництва, і передусім, зі страховими компаніями. Проте проблеми, що стосуються їх розвитку, в Україні досліджено ще недостатньо.

Саме тому метою статті є систематизація позитивних та негативних аспектів взаємодії різних фінансових інститутів у межах фінансового супермаркету, а також переваг та недоліків останнього у роботі з клієнтами.

Фінансовий супермаркет – це установа, що надає клієнтам широкий спектр фінансових послуг [1]. Класичним фінансовим супермаркетом є структура, яка пропонує клієнтам в одному і тому ж місці під одним брендом широкий набір банківських, страхових та інвестиційних послуг. Тобто сутнісним підґрунтям створення фінансового супермаркету є комплексність і якість послуг та можливість їх вільного ви­бору покупцем.

Головною метою створення фінансових супермаркетів є збільшення прибутку за рахунок впровадження перехресних продажів фінансових продуктів.

В Україні розвиток фінансових супермаркетів відбувається у двох формах: як відділення банку (АБ «Брокбізнесбанк», ВАТ «VAB банк», КБ «Українська фінансова група», АКБ «Укрсоцбанк», АКІБ «Укрсиббанк», АТ «Кредит Банк (Україна)» та ін.) та як  незалежної установи (фінансовий супермаркет «МЕГА ПОЛІС», іпотечний супермаркет «Т.О.Ч.К.А»).

Аналіз літературних джерел [1 – 3] дозволяє визначити переваги та недоліки співпраці окремих інститутів у вигляді фінансового супермаркету та виявити позитивні та негативні фактори у роботі з клієнтами. Їх сутність подано у табл. 1.

Таблиця 1

Переваги та недоліки функціонування фінансового супермаркету

Перевага або

недолік

Для клієнта

Для учасників фінансового

супермаркету

Банк

Страхова компанія
та ін.

Перевага

можливість економії власних ресурсів (часу, енергії)

економія адміністративних, управлінських, маркетингових і технологічних ресурсів

замкненість сервісу, тобто всі питання – юридичні, нотаріальні, страхові і т. п.–  можна вирішити, не виходячи за межі одного офісу

підвищення конкурентоздатності

зростання обсягів продажу послуг

можливість придбати страховий поліс дешевше ніж у страховій компанії

можливість роботи з конкретною зацікавленою аудиторією

можливість отримання консультацій із потрібних клієнтові продуктів і послуг

розширення діяльності і клієнтської бази

сервіс після продажу у вигляді безкоштовної правової та консультаційної підтримки

впровадження спеціальних партнерських програм у межах фінансов­ого супермаркету

доступ до нових каналів продажу своїх продуктів і нових клієнтів у межах одного офісу

стимулювання розвитку культури обслуговування клієнтів

акумулювання коштів і створення ре­сурсної бази для реалізації програм кредитування

зростання рівня лояльності з боку клієнтів за рахунок їхньої довіри до банку, з яким співпрацюють ці інститути

підвищення якості послуг і недопущення незадовільного рівня сервісу у супермаркеті


Недолік

відсутність необхідного продукту (наприклад, страхового)

потреба у перекваліфікації персоналу та додатковому навчанні

не надання послуги страхування, що потребує значного документообігу

необхідність мінімізації часу продажу продуктів, синхронізації каналів надходження інформації про продукти, створення програмного продукту, здатного об'єднати весь перелік послуг

ускладнення вибору одного з альтернативних варіантів через фінансову неграмотність, поява недовіри клієнта щодо достовірності даних

необхідність формування значного набору альтернативних послуг, продукти мають бути порівняними один з одним

Слід також зазначити, що клієнт, обравши фінансовий супермаркет як посередника, має звертати увагу на його різновиди, бо вони мають свої відмінності, які подано у табл. 2.

Таблиця 2

Відмінності між різновидами фінансових супермаркетів

Фінансовий супермаркет,

як відділення банку

Фінансовий супермаркет,

як незалежний консультант

більш надійний з точки зору клієнта, бо працює на фінансовому ринку достатньо довгий час і використовує відомий бренд банку

створюється як окремий фінансовий інститут, що пропонує послуги різних банків, страхових компаній, але має невеликий досвід роботи, бо працює менше року

клієнт отримує лише ті послуги, які є в наявності у даного банку, що лобіює продукти конкретного бренду

клієнт отримує не тільки продукт, що відповідає саме його умовам, але і впевненість, що це краща пропозиція на ринку на день звернення

частіш за все співпрацює з однією страховою компанією, юридичною фірмою, туристичною агенцією і т.п.

через співпрацю з багатьма фінансовими інститутами намагається надати клієнту максимальний вибір і показати  альтернативні продукти, на практиці доказавши їх вигідність для клієнта

є можливість придбати страховий поліс дешевше, ніж у страховій компанії

можна отримати не тільки страховий поліс дешевше, ніж у страховій компанії, але
й кредит зі знижкою: 0,5 – 1 %; при появі на ринку умов, які будуть вигідніші за поточний кредит, обов’язково запропонують безкоштовно перекредитуватися з переводом боргу
в банк з більш вигідними умовами

 

Отже наявність переваг та недоліків функціонування фінансових  супермаркетів та відмінностей між їх різновидами, які було систематизовано у роботі, свідчить про необхідність розроблення науково-обґрунтованого методичного забезпечення щодо оцінювання їх діяльності. А оскільки мікроекономічна взаємодія фінансових посередників у рамках фінансового супермаркету формує кооперативну структуру, то ефективність такої взаємодії доцільно розглядати на базі моделей теорії ігор, а саме теорії класичних кооперативних ігор, у чому
і полягає подальший напрям дослідження.


Література:

1. Реверчук С. Фінансовий супермаркет – перспективна форма розвитку ринку фінансових послуг // КредоІнвест. – 2006. – № 10 – С. 16 – 17.

2. Кльоба Л. Фінансово-інвестиційний супермаркет – перспективний проект розвитку АТ «Кредит Банк» (Україна)» // Зовнішньоекономічний кур’єр. – 2006. – № 1-2 – С. 27 – 28.

3.  Мельничук М. Сделать бизнес на избранном // «Дело» от 8.11.2007 г.