Экономические науки/ 3. Финансовые отношения.

Медведєва Т.О.,

Білозерова Н.І. асистент

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М.І. Туган-Барановського, Україна

Особливості споживчого кредитування в Україні

Сьогодні в Україні більшість населення не може собі дозволити купувати товари тривалого користування за рахунок поточних доходів. Для цих категорій людей, а також пенсіонерів, інвалідів та інших малозабезпечених громадян придбання товарів тривалого користування стає неможливим. У цих умовах актуальність набуває вироблення концепції розвитку споживчого кредитування в Україні в умовах ринкової економіки.

Вивчення системи кредитування фізичних осіб є необхідним, перш за все, стосовно завдань, які стоять перед комерційними банками. Активна робота комерційних банків у галузі обслуговування приватних осіб є необхідною умовою зміцнення ресурсної бази, розширення ринків їх успішної конкурентної боротьби з небанківськими фінансово-кредитними закладами. При цьому мова повинна йти не тільки про вдосконалення техніки кредитування і розширення видів кредитних послуг, але і про вироблення цілого комплексу нових принципів стосунків банків з фізичними особами. Тому особливо актуальним є вивчення закордонного досвіду і його творче використання стосовно умов вітчизняної економіки, що матиме позитивну роль і допоможе уникнути істотних помилок у побудові моделі економічного механізму стосунків партнерів у процесі кредитування [3].

Метою дослідження є оцінка ситуації на ринку споживчого кредитування і аналіз особливостей роботи банків з населенням в Україні.

Цю проблему досліджували такі автори: В.Н. Василенко, В.К. Мамутов, І.Г. Брітченко, Н.С. Меджибовська, А. Улановський, Д. Гриньков та інші.

Споживчий кредит – це кредит, який видається фізичній особі на її власні потреби. Об’єктом кредитування може бути практично кожний предмет споживання (товар або послуга). Кредитують купівлю житла, побутової і оргтехніки, автомобілів, оплату навчання, відпочинку, лікування, проведення ремонту квартир і будинків [5]. Кажучи економічною мовою споживчий кредит – це кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору [4].

Сьогодні 30-50% всіх покупок в торговельних мережах здійснюються в кредит. Лідером продаж у розстрочку є побутова, а також аудіо- і відеотехніка. Найбільш розповсюджена сума покупки в кредит - $300-400. Біля 80% всього ринку споживчого кредитування сконцентровано в крупних торгових мережах: «Фокстрот», «Ельдорадо», «АБВ-техніка», «Евросеть», «Биттехніка» т. ін.

Кредитуванням в торгових мережах займаються як банки, так і підконтрольні їм кредитні союзи та інші кредитні оператори. При цьому 70-90% кредитів, які видані покупцям у цих магазинах, випадають на ПриватБанк, Правекс-Банк, «Еврокредит» (банк «Надра»), Альфа-банк і Дельта-банк. Лідерами по кількості представництв в торгових точках є: ПриватБанк (2000 представництв), Дельта-банк (1500), «Надра» (1250), Правекс-Банк (1200) та Альфа-банк (500) [2].

Сума кредиту дорівнюється ціні покупки товару або послуги мінус перший внесок особи, що бере кредит. Його розмір коливається від 0 до 25% в залежності від виду товару (послуги), банку та інших факторів. Сьогодні у більшості банків розмір першого внеску не перебільшує 10-15% суми кредиту.

Однією з особливостей споживчого кредиту є його середній термін погашення. Кредит на відпочинок, навчання, лікування, ремонт видають на період від 6 місяців до 1,5 років, покупка побутової техніки – півтора-два роки, квартири, машини – до трьох років, а іноді і довше.

Документи для оформлення кредиту: паспорт або документ, який його замінює; довідка з місця роботи про доходи за останні пів року-рік. Деяким банкам необхідна копія свідоцтва про шлюб, свідоцтва народження дітей. Окрім документів банк може потребувати від клієнта відкрити в нього поточний рахунок, з якого цей клієнт зможе вести розрахунки по кредиту [5].

У контексті запровадження системи споживчого кредитування необхідним є розвиток інфраструктури банківської системи. Удосконалення системи електронних платежів і форм розрахунків в економіці, розширення мережі банкоматів, уніфікація кредитних карток, їх акцептування у будь-яких терміналах незалежно від банку-емітента, відкриття в регіонах України процесингових центрів банків необхідне для запобігання виникненню помилок при операціях з кредитними картками, розвиток та вдосконалення системи економічної освіти населення [1].

Можна зробити висновок про те, що недостатня увага українських комерційних банків до роботи з населенням має нині як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Основні з них, безумовно, пов’язані з економічною нестабільністю і законодавчою неврегульованістю. Проте перспективи роботи банків із населенням в Україні великі. Банкам України доцільно вивчати та використовувати досвід зарубіжних країн для здійснення споживчого кредитування.

Література:

1. Брітченко І.Г. Переваги застосування нових кредитних технологій // Схід. – 2003. - №3. – С. 55-57.

2. Гриньков Д. Опасные сети // Бизнес. – 2006. - №31. – С. 48-51.

3. Меджибовська Н.С. Дати кредит – і не збанкрутувати // Вісник НБУ. – 1996. - №5. – С. 35-38.

4. Положення Національного банку України «Про кредитування» (Затверджено постановою Правління Національного банку України 28.09.1995 р. №246).

5. Улановский А. Потребительский кредит: что нужно знать пред тем, как идти в банк // Финансы для всех. – 2005. - №12. – С. 10-11.