Костенюк Л.В.

Асистент кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Загальна характеристика геоморфологічних умов

долини річки Черемош

Річка Черемош, один з найбільших допливів ріки Прут в межах України, бере свій початок на пн-зх схилі гори Команова, на висоті біля 1400 м. Черемош формується двома гірськими ріками – Білим та Чорним Черемошами, витоки яких знаходяться в Карпатах на кордоні з Румунією. Гідрографічна довжина річки – 175 км (за основну річку прийнято Чорний Черемош). Площа басейну – 3617 км², причому близько 60-70% цієї площі зосереджено на території Українських Карпат.

Сучасна долина Черемошу сягає 8-12 км і має добре виражені в рельєфі заплаву і п’ять надзаплавних терас. Середні висоти терас над урізом річки сягають І – 5, ІІ – 8, ІІІ – 30, ІV – 110, V – 135 м. Перша, друга і третя тераси – акумулятивні, четверта та п’ята – ерозійно-акумулятивні [2].

Однією з особливостей терасових рівнів долини Черемошу є те, що відносна їх висота у напрямку течії зменшується. Слід відмітити і те, що ІV і V тераси Черемошу вже втратили морфологічні ознаки терас і перетворилися в горбисто-грядові останці. І тераса вузька і виклинюється. Основну площу долини займає ІІ тераса. ІІІ надзаплавна тераса рівнинна, але менш широка, ніж ІІ, і розчленована долинами приток Черемошу на окремі масиви. На лівобережжі ця тераса добре збереглася від міста Кути до села Кобаки.

Русло річки Черемош складене валунно-гальковим матеріалом, що є причиною утворення багатьох рукавів, проток, численних островів, обриси і розміщення яких часто змінюються, особливо під час проходження повеней та паводків.

Ширина річкової заплави Черемошу – 0,5-2 км, покрита валунно-гальковим матеріалом, того ж складу, що й русло. Низька заплава прослідковується то зліва, то справа від русла річки і піднімається над урізом води приблизно на 0,5 м, висока заплава – на 1-1,5м. Уступ її різко виражений в рельєфі і добре прослідковується вздовж всієї річки. Поверхня цієї тераси рідко заливається водою і частково розорана.

Перша надзаплавна тераса підвищується на 3-5 м. Вона неширока і на лівому березі часто не прослідковується. На лівобережжі (біля с. Попельники) тераса відгалужується на захід і досягає басейну р. Рибниці біля сіл Рожнів і Джурів.

Поверхня першої тераси між річками Рибниця і Черемош сильно понижена, часто заболочена і являє собою недавнє ложе Рибниці, що протікала в цьому місці.

Друга надзаплавна тераса добре збереглася як на лівому, так і на правому березі. Відносна висота її зменшується вниз по течії. Так, в районі Вижниця-Кути висота тераси сягає 15 м, а в районі Вашківців – 5 м. на лівобережжі між селами Попельники та Новоселиця вододіл між Рибницею і Черемошем розмитий. Перша і друга тераси Рибниці з’єднуються тут з терасами Черемошу, і це свідчить про те, що на цих рівнях Рибниця впадала в Черемош.

Друга тераса розкинулася на обох берегах на 2-5 км і використовується під сільськогосподарські угіддя. Більша частина населених пунктів і доріг долини Черемошу зосереджена на цій терасі. Рівнинна поверхня тераси порушена іноді звивистими, ледве помітними пониженнями. Це сухі ложа приток Черемошу, які змінювали розташування своїх нижніх течій.

Третя надзаплавна тераса має відносну висоту над урізом води до 40 м при виході з гір і до 8 м при впадінні ріки в Прут. Як уступ, так і поверхня третьої тераси добре збереглися і чітко виявлені в рельєфі.

На лівому березі, північніше с. Кобаки (між г.Хасни і г.Каракура), третя тераса відсутня. Вона розмита водами Рибниці, яка в період формування першої та другої надзаплавних терас впадала тут в Черемош. Третя надзаплавна тераса чітко виражена на лівому березі Черемошу та частково на правому, паралельно до Карпатських гір (між Черемошом і Рибницею), від с.м.т. Кути до м. Косів.

Ця поперечна тераса являє собою плоску рівнину, поверхневі глини і суглинки якої сприяють застоюванню атмосферних опадів і як наслідок - формуванню заболочених територій. Саме тому більша її частина одержала від населення назву „багна”). Терасу цю можна назвати також „мертвою” долиною. З півдня вона обмежена Карпатськими горами та високим уступом, що залишився від ще більш давньої „мертвої” долини. З півночі її обмежують горби Черемош-Рибницького межиріччя” [2]. На правому березі третя тераса добре простежується від села Іспас до села Замостя, в районі ж міста Вашківці вона майже повністю знищена при утворенні першої та другої надзаплавних терас.

Четверта і п’ята надзаплавні тераси за своєю морфологією різко відмінні від перших трьох і розпізнаються головним чином по геологічній будові. Відносні висоти цих терас, як і більш молодих, зменшуються від гір до рівнини. Четверта тераса має висоти 130-100 м, п’ята – 140-125 м.

Треба зазначити також, що між четвертою і третьою надзаплавними терасами зустрічається іноді рівень, що має відносну висоту 85-60 м і служить ніби переходом між першою – третьою та четвертою – п’ятою терасами. Четверта тераса на правому березі р.Черемош починається біля села Іспас, прилягає до „мертвої” долини, і простягається до села Барбівці, де зливається з терасами Пруту. Фрагмент четвертої тераси установлено і на лівобережжі, біля с. Кобаки (г.Хасни), і в пониженнях Черемошу. Фрагменти п’ятої тераси зустрічаються на правобережжі лише між селами Іспас та Зеленів [2].

Список використаних джерел:

1. Кафтан А.Н., Кузнец А.Я., Онищук В.В.Закономерности русловых процессов рек Украинских Карпат и их практические приложения // Труды V Всесоюзного гидрологического съезда т.10.кн.1. Л.:Гидрометеоиздат, 1988.-с. 244-253;

2. Кожуріна М.С. Деякі питання геоморфології долини ріки Черемош // Наукові записки ЧДУ. Серія географічна, вип..1, Том ХІІІ. – 1955. – С.60-69;