Географія, економічна географія

Сонько С.П., Катренко О.С.

Криворізький економічний інститут Київського національного економічого університету ім. В.Гетьмана, Криворізький державний педагогічний університет

Просторова організація елементів соціальної інфраструктури м. Кривого Рогу: історія формування і сучасний стан

Соціальна інфраструктура пройшла доволі складний шлях формування, зародившись і почавши розвиватись у складі виробничої інфраструктури, вона, на сьогоднішній день, стала незамінною складовою суспільного життя і розвитку. Саме соціальна інфраструктура у розвинутих країнах світу забезпечує більше половини ВВП поряд із значною часткою зайнятого в ній економічно активного населення країни. Ситуація у країнах, що розвиваються докорінно відрізняється від економічно розвинутих країн (до 20% ВВП і приблизно 10% трудових ресурсів), але і в ряді вище зазначених країн, з кожним днем роль соціальної інфраструктури стає все вагомішою і вагомішою. Тож актуальним постає дослідження соціальної інфраструктури, як цілісної системи в умовах розвитку і функціонування ринкових відносин.

Системне дослідження соціальної інфраструктури такого великого і потужного промисловго центру як Кривий Ріг виконується вперше (на сьогоднішній день, існують лише дослідження з окремих підсистем соціальної інфрастуктури, зокрема праці О.Й. Завальнюк), що лише підкреслює актуальність обраної нами теми та разом з цим має широке теоретичне і практичне значення, так як дозволить розширити і систематизувати теоретичні знання та дає можливість з практичним ознайомленням стану даної проблеми: відкритті особливостей стану проблеми в місті, перебігу суспільногеографічних процесів та явищ, виділенні закономірностей, недоліків та наданні рекомендацій.

Кривий Ріг почав і довгий час розвивася лише як промисловий центр Російської імперії, її сировина база. Довгі роки зовсім не приділялась увага розвитку навіть елементарних підприємств соціальної інфраструктури, населення яке проживало в місті було позбавлено навіть найнеобхідніших послуг вже не говорячи про розвиток інтелектуальної і духовної сторони особистості. Лише в кінці 19 ст., на території міста починають виникати перші школи, лікарні, банки, магазини, ресторани та ін., тобто в мешканців міста вперше майже за 100 років існування Кривого Рогу з’явилась можливість жити повноцінним життям. Просторова організація елементів соціальної інфраструктури почала формуватитсь на основі вже існуючої просторової організації суспільства, яка формувалась доволі стихійно: на базі відкритих покладів залізної руди виникали промислові підприємства, навколо яких в подальшому формувались робітничі селища, що у свою чергу стали основою для формування первинних систем розселення та виникненні мікрорайонів, що стало основою для формування басейново-зіркової територіальної структури господарства (рис.1).

Сучасного вигляду просторова організація елементів соціальної інфраструктури починає набувати лише з 1950-60-х років, коли відповідно директивам органів управління міста починають різко зростати кількість освітніх, медичних закладів, формується Соцмісто – потужний торговий комплекс, відкривається два універмаги (район Соцміста та ХХ Партз’їзду). Саме в цей час починає формуватись багатоядерність елементів соціальної інфраструктури. На сьогднішній день, відповідаючи загальноукраїнським та світовим тенденціям натериторії міста швидкими темпами розвиваються заклади торгівлі, дозвілля і відпочинку, підприємства інформаційно-телекомунікаційних послуг.

Сучасні територіальні ядра підприємств соціальної інфраструктури сформувались і розвиваються під впливом різних факторів та за часткою концентрації підпрємств тієї чи іншої галузі можна виділити наступні типи:

· Дзержинський – діловий, адміністративний, освітньо-науковий і торговий;

· Центрально-Міський – історичний і культурний центр;

· Саксаганський – культурний;

· Жовтневий – комплексний.

Переше і найпотужніше, на сьогоднішній день територіальне ядро підприємств соціальної інфраструктури м. Кривого Рогу сформувалось на території Дзержинського району міста, сьогодні це великий діловий, торговий, освітній і культурний центр міста (рис.2.);

Друге значне теритріальне ядро елментів соціальної інфраструктури сформувалос на території історичного центру міста – Центрально-Міського району, що є результатом традиційної привабливості даного району для мешканців міста, значному ступеню транспортної доступності.

Третє ядро є одним із наймолодших тому на сьогоднішній день, на нашу думку воно перебуває в стані подальшого формування. Серед провідних факторів, що призвели до формування даного ядра на території Саксаганського району міста можна зазначити: значний ступінь транзитності території району лініями маршрутів міського транспорту, високому рівню густоти населення та значній частині вільних територій привабливих для будівництва великих торгово-розважальних комплексів ( METRO, O'KEY, ТАКО та ін.).

Зазначення жовтневого центру обслуговування як комплексного автори роботи пояснюють його дійсно таким значенням для мешканців даного району та Тернівського, так як для отримання різного виду послуг радіус обслуговування для них Дзержинського і Центрально-Міського районів є дуже великим.

У цілому сучасна просторова організація елементів соціальної інфраструктури м. Кривого Рогу є доволі складною та недосконалою. Характерним рисами якої є:

· Тяжіння підприємств соціальної інфраструктури до "червоних ліній", районів із високою концентрацією населення та високим ступенем транзитності території;

· Обмеженість абоповна відсутність підприємств на території районів з низьким рівнем густоти населення (приватний сектор, райони низькоповерхової забудови);

· Подальше формування територіальної структури господарства з переходом до радільно-кільвого типу, тобто поступове наближення до оптимальності.