Толочко К.В., Ярних Т.Г.

Національний фармацевтичний університет

ПРО НАПРЯМКИ СТВОРЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ ПРОСТАТОПРОТЕКТОРІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Попередні дослідження показали, що серед лікарських препаратів (ЛП) з простатопротекторною дією (простатопротектори) переважають препарати рослинного (фітопрепарати) та природного походження і їх кількість на вітчизняному фармацевтичному ринку продовжує зростати [1]. Але, нажаль, більшість з них надходить від закордонних виробників, пропозиції від яких за ціною значно перевищують ціни від вітчизняних виробників. Тому актуальним постає завдання з пошуку напрямків для створення вітчизняних простатопротекторів рослинного і природного походження. Бажано, щоб основу складали субстрати з полівалентною дією: антигіперплазійною, антиканцерогенною, протизапальною. Серед вказаних субстратів можуть розглядатись продукти бджільництва і рослинні субстрати. Наше повідомлення торкається пошуку можливих рослинних субстратів.

Вивчення даних з літературних джерел показало, що перспективним претендентом з отримання рослинного субстрату може розглядатись кора осики (тополі тремтячої, Cortex Populi Tpemulai).

Встановлено, що кора осики широко застосовується в народній медицині при цілій низці захворювань різних органів і систем, а також як протипаразитарний засіб. Так, відвар з кори осики застосовують внутрішньо для лікування лихоманки, малярії, туберкульозу легенів, хронічного бронхиту, кашлю, цинги, шлункового болю, ревматичного і подагричного болю у суглобах, гострого і хронічного запалення сечового міхура, паразитарних інвазій та ін.

На кафедрі лікарських форм Алтайського державного медичного універститету з використанням оригінальної технології був створений лікарський препарат з кори осики – екорсін. Токсикологічне його вивчення на доклінічному етапі в науково-дослідному інституті фармакології Томського наукового центру показало, що екорсін (сухий екстракт кори осики) малотоксичний і відноситься до группи безпечних лікарських засобів, бо йому не властиві алергійні, імунотоксичні і мутагенні властивості [2].

Сухий екстракт кори осики має чітко окреслену противиразкову дію, сприяє підвищенню терапевтичного ефекту плантаглюцида, масла облепіхи і гастроцепіна. Подальше фармакологічне вивчення противиразкової дії екорсіна показало, що гастрозахисна його дія не поступається дії лікарських препаратів порівняння – алантона і гастроцепіна [3].

При курсовому призначенні екорсіна спостерігається протисекреторна і цитопротекторна дія [4].

Під час експерименту на моделі хронічної виразкової хвороби шлунку у пацюків було продемонстровано виразкозаживляючу дію сухого екстракту кори осики, яке можна співставити з таким у противиразкового лікарського препарату гастроцепін [5].

На кафедрі фармакогнозії Національного фармацевтичного університету також були проведені дослідження вегетативних і генеративних органів осики тремтячої (Populus tremula L.). Була виявлена наявність і проведене кількісне визначення основних груп діючих речовин фенольної природи: флаваноїдів, фенологлікозидів, кумаринів, дублячих речовин і оксикоричних кислот. Комплекси таких фенольних сполук, які були отримані з листків і кори осики, в експерименті проявили протизапальну, анальгетичну, діуретичну, протиоксидантну і протинабрякову активність при досить низькій токсичності [6].

Окремо були отримані і досліджені ліпофільні екстракти листків і кори осики. Встановлена наявність насичених і ненасичених жирних кислот, токоферолів, хлорофілів, коратиноїдів [7].

Додатково, в корі осики виявлений цілий спектр мікроелементів: мідь, молібден, кобальт, цинк, залізо, йод, нікель.

Таким чином, результати проведеного аналізу джерел науковї літератури дозволяють стверджувати, що субстрати з кори осики (тополі тремтячої) можуть розглядатись як перспективний напрямок для створення вітчизняних простатопротекторів рослинного походження. Про це свідчить вміст в них значної кількості фенольних сполук, мікроелементів, які мають загальноукріплюючу, жовчогінну, протимікробну, протизапальну, протинабрякову, діуретичну і анальгетичну дію. Для отримання таких субстратів можуть слугувати різні органи осики, з послідуючою розробкою нових вітчизняних простатопротекторів, що є предметом наших подальших досліджень.

Література:

1. Россихин В.В., Чистяков А.Г., Зайченко А.В. Клинико-экспери-ментальная характеристика современных простаторотекторов // Провізор. – 2007. – №22. –С. 32-36.

2. Доклиническое токсикологическое изучение экорсина / Г.В. Карпова, Т.И. Фомина, Т.В. Ветошкина и др. // Экспериментальная и клиническая фармакология. – 2000. – №4. – С. 61-63.

3. Сухой экстракт коры осины в экспериментальной терапии язвенной болезни желудка / С.Г. Крылова, Е.П. Зуева, Т.Г. Разина и др. // Экспериментальная и клиническая фармакология. – 2000. – №2. – С. 44-47.

4. Влияние сухого экстракта коры осины на секреторную функцию желудка / С.Г. Крылова, Е.П. Зуева, Т.Г. Разина др. // Экспериментальная и клиническая фармакология. – 2000. – №5. – С. 31-33.

5. Изучение влияния экстракта коры осины на развитие хронического язвенного процесса в желудке у животных / Е.П. Зуева, Т.И. Фомина, Т.Г. Разина и др. // Экспериментальная и клиническая фармакология. – 1999. – №1. – С. 28-30.

6. Бородіна Н.В., Ковальов В.М. Кількісне вивчення фенольних сполук Populus tremula L. // Фармаком. – 2004. – №1. – С. 75-78.

7. Ковальов В.М., Бородіна Н.В. Вивчення ліпофільних речовин Populus tremula L. // Вісник фармації. – 2003. – №4. – С. 55-59.