Медицина, педіатрія
Підвисоцька Н.І., Логуш
Л.Г.*
Буковинський державний медичний університет
Кафедра педіатрії та медичної генетики
Клініко-генетична характеристика дітей
з уродженими вадами серця
Уроджені вади серцево-судинної системи (УВС) стали предметом пошуку багатьох дослідників, оскільки їх частота складає 7-12 випадків на 1000 новонароджених.
У своїх дослідженнях ми прагнули визначити частку спадковості в розвитку УВС у дітей Чернівецькій області. Використовуючи моделі полігенного успадкування (D.S.Falconer), обчислено коефіцієнт успадкування схильності до УВС, який відображає вклад генетичної мінливості в загальну мінливість популяції та визначає тип успадкування в кожному конкретному випадку.
При проведенні клініко-генеалогічного аналізу було вивчено 144 родоводи дітей з УВС. Обтяжений спадковий анамнез по серцево-судинній патології встановлено у 18,1±3,2% дітей з УВС. Аналіз даних засвідчив, що мультифакторні УВС виявлялися у 81,2%, УВС внаслідок тератогенного впливу впродовж вагітності матері – 1,4%, генетичне успадкування вади встановлено у 4,9% випадків. Передача патологічної ознаки здійснювалася частіше по материнській лінії (76,9±8,3%), при цьому частіше відзначалась (у 4,3 рази) вразливість осіб чоловічої статі. У 3,8±3,8% випадків успадкування реєструвалося за батьківською лінією, у 19,2±7,7% - за обома лініями.
Частота родичів пробандів І-ІІІ ступенів
спорідненості, які мають в анамнезі або на даний час УВС, склала 1,5%. Ураженість
серед родичів І ступеня спорідненості у 1,5 разів частіше, ніж серед родичів ІІ
ступеня спорідненості. Коефіцієнт успадкування схильності до УВС серед родичів
І ступеня спорідненості складає 1,9%.
Для ілюстрації типу успадкування, характеру перебігу захворювання приводимо
приклад клінічного спостереження.
Хворий П.В., 10.06.1997 року народження, який знаходився на стаціонарному
лікуванні в кардіоревматологічне відділення ОДКЛ №1 м. Чернівці.
Загальний стан хлопчика середнього ступеня важкості. Шкірні покриви та
видимі слизові оболонки бліді, периоральний ціаноз, кінцівки холодні на дотик.
При поступленні скаржився на болі в ділянці серця (в спокої та під час
фізичного навантаження), задуху, ціаноз, серцебиття. При аускультації тони
ритмічні, приглушені, вислуховується грубий пансистолічний шум у всіх точках,
над легеневою артерією – більш звучний, діастоло-систолічний шум, межі серця
розширені. Характерний симптом «котячого муркотіння» на верхівці та основі
серця. Печінка виступає з-під реберної дуги на
Астенічної тілобудови, зниженого вигодовування. При огляді відмічено
наступні стигми дизембріогенезу: синофриз, гіпертелоризм очей, тонкі губи, зменшена
кількість підшкірної жирової клітковини, гіпотрофія м’язів.
Сімейне генеалогічне дерево пробанда виглядає наступним чином:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
І
Відомості
про родину пробанда:
В1 – сестра пробанда,
1980 року народження, здорова.
В2 – пробанд, 1997
року народження, хворий на комбіновану УВС, дефект міжшлуночкової перегородки,
стеноз легеневої артерії.
З боку
матері:
Б1 – мати пробанда,
1971 року народження, народилася та виросла у Сторожинецькому районі, м.
Сторожинець, домогосподарка, хворіє на УВС, дефект міжшлуночкової перегородки
та гіпертонічну хворобу.
А2 - дід пробанда, 1947 року народження, здоровий.
А1 – бабка пробанда, 1949 року народження, здорова.
З боку
батька:
Б2 – батько
пробанда, 1966 року народження, народився та виріс у Сторожинецькому районі, м.
Сторожинець, працює водієм, контактує з дизпаливом та бензином, хворіє на
хронічний бронхіт.
А4 – дід пробанда,
1948 року народження, здоровий.
А3 – бабка пробанда,
1946 року народження, хворіє на гіпертонічну хворобу.
При проведенні додаткових методів дослідження було отримано наступні дані:
електрокардіографія - відхилення ЕВС вліво, ознаки перевантаження правого
шлуночка, лівого шлуночка та лівого передсердя з порушенням процесів
реполяризації; ультразвукове дослідження серця - серце 4-х камерне, сформоване
правильно, помірна гіпертрофія та дилятація лівого шлуночка, більш виражені
гіпертрофія та дилятація правого шлуночка, відмічається підклапанний дефект
міжшлуночкової перегородки ~
Таким чином, комплексне клініко-генетичне дослідження
дозволило підтвердити мультифакторну природу УВС. Передача патологічної ознаки
здійснювалася частіше по материнській лінії. Частота УВС у родичів пробандів
знижувалась із зменшенням ступеня спорідненості до пробанда.