Носов С.Г.
Особливості функціональної асиметрії
головного мозку у хворих на епілептичні психози з неальтернативним
типом розвитку
Дослідження особливостей міжпівкульної функціональної асиметрії головного мозку при
розвитку епілептичних психозів є недостатньо вивченою проблемою, і відомості з
літературних джерел не становлять чіткої системи наукових знань з питань
клініко-нейрофізіологічних закономірностей виникнення психотичних станів при
епілепсії. Метою дослідження є
визначення закономірностей
функціональної міжпівкульної асиметрії головного
мозку при виникненні неальтернативних епілептичних
психозів з різними типами перебігу при різних варіантах динаміки епілептичних
нападів. Задачами дослідження стали: 1.
Визначення особливостей функціональної асиметрії головного мозку, що
спостерігається до розвитку епілептичних психозів з неальтернатитвним
типом формування. 2. Визначення закономірностей динаміки функціональної
асиметрії головного мозку під час розвитку неальтернативних
епілептичних психозів з різними типами перебігу при різних варіантах динаміки
епілептичних нападів. Матеріали та
методи дослідження. Нами було обстежено 170 хворих віком від 19 до 50
років, що страждають на епілептичні психози (F06 за МКХ-10) з неальтернативним
типом формування, транзиторним, нападоподібним
та хронічним перебігом. Серед обстежених нами були виділені 3 групи хворих на неальтернативні епілептичні психози. Перша група
досліджених хворих (18 хворих) характеризувалась розвитком епілептичних
психозів у поєднанні зі зниженням частоти епілептичних нападів аж до повного їх
припинення, але без електрофізіологічного феномену «насильницької нормалізації
ЕЕГ». В залежності від ступеню зниження
частоти нападів хворі 1 групи були розподілені на 2 підгрупи: до 1 підгрупи (10
чол.) ввійшли хворі, у яких відзначалось виражене (більш, ніж на 50% відносно
первинної частоти) зниження частоти епілептичних нападів до виникнення і (або)
протягом розвитку психотичного стану, а до 2 підгрупи
(8 чол.) були віднесені хворі на епілепсію, у яких спостерігалось помірне
зниження частоти нападів до виникнення і (або) протягом розвитку епілептичного
психозу менш, ніж на 50% відносно первинної частоти. До 2 групи (127 чол.) ввійшли хворі, у яких
спостерігалось підвищення частоти епілептичних нападів до виникнення і (або)
протягом, після епілептичного психозу з різним типом перебігу. Третя група
вбирала 25 хворих на епілепсію, у яких не відмічалось помітної зміни частоти
епілептичних нападів до виникнення і (або) протягом епілептичного психозу. В
роботі використовувались клініко-психопатологічний та електроенцефалографічний
метод обстеження хворих для визначення функціональної міжпівкульної
асиметрії головного мозку (МПА).
Результати дослідження представлені
в таблиці 1.
Таблиця 1.
Порівняльна характеристика динаміки МПА
при розвитку неальтернативних епілептичних психозів
|
Номер групи (підгрупи) дослідження |
Частотні діапазони |
Тип перебігу психозів |
||
|
Транзиторний |
Нападоподібний |
Хронічний |
||
|
Динаміка МПА до та під час розвитку психозів |
Динаміка МПА до та під час розвитку психозів |
Динаміка МПА до та під час розвитку психозів |
||
|
1 (1) |
β |
- |
0 |
0 |
|
α |
- |
0 |
0 |
|
|
θ |
- |
Зниження
різнобічної (переважно лівобічної) МПА в скронево-тім’яних зонах |
0 |
|
|
δ |
- |
0 |
Підвищення вліво (скроня-лоб) |
|
|
1 (2) |
β |
- |
0 |
0 |
|
α |
- |
0 |
0 |
|
|
θ |
- |
Зниження
переважно лівобічної МПА в
лобно-скронево-тім’яних зонах |
0 |
|
|
δ |
- |
0 |
Підвищення вліво (лоб-скроня) |
|
|
2 |
β |
0 |
Підвищення вліво (лоб-скроня) |
Підвищення вліво (лоб-скроня) |
|
α |
Підвищення
вліво (скроня) |
0 |
Підвищення вліво (лоб-скроня, потилиця) |
|
|
θ |
Підвищення вправо або вліво (скроня) |
Підвищення вліво (лоб-скроня) |
Підвищення вліво (лоб-скроня) |
|
|
δ |
Підвищення вправо або вліво (скроня-лоб) |
Підвищення вліво (лоб-скроня, тім’я) |
Підвищення вліво (лоб-скроня, тім’я) |
|
|
3 |
β |
0 |
Підвищення вліво (лоб-скроня) |
Підвищення вліво (лоб-скроня) |
|
α |
0 |
Підвищення вліво (лоб-скроня) |
Підвищення вліво (лоб-скроня) |
|
|
θ |
Зниження лівобічної МПА |
0 |
0 |
|
|
δ |
Підвищення вліво (скроня-лоб) |
Підвищення вліво (лоб-скроня, тім’я) |
Підвищення вліво (лоб-скроня, тім’я) |
|
Примітка. Оцінка результатів
порівняльного аналізу МПА до та під час розвитку психозу: 0 - відсутність
достовірної динаміки МПА до та під час розвитку психозу (р>0.05); заповнені
текстом клітини таблиці – істотні, достовірні зміни МПА до та під час розвитку
психозу (р<0.05).
Висновки:
1.
Під час виникнення епілептичних психозів з неальтернативним
типом формування спостерігається переважно лівобічна патофункціональна
МПА біоелектричної активності головного мозку з різними варіантами динаміки
нападів.
2. При формуванні неальтернативних
психозів з хронічним і нападоподібним перебігом з
супутнім патогенетично пов’язаним вираженим зниженням
частоти нападів спостерігається лівобічне підвищення скроневої, і в значно
меншій мірі, лобної МПА в дельта діапазоні та її зменшення в тета діапазоні,в лівобічних скронево-лобних та тім’яних ділянках
мозку. Це свідчить про досить малу напруженість активності вогнищевої
епілептичної системи і зростаючу тривалу активність медіобазальних
утворень в мозку з підсиленням формування дифузної епілептичної енцефалопатії.
3. При розвитку неальтернативних
психозів з нападоподібним та хронічним
перебігом, помірним зниженням частоти
епілептичних нападів під час утворення психозу нейрофізіологічна картина, яка
стосується патологічної динаміки МПА, складається з тих же особливостей, які притаманні
розвитку психозів з вираженим зниженням частоти нападів, але відрізняється
більш вираженою лівобічною МПА дельта хвиль та меншим зниженням МПА тета
діапазону в лівій півкулі з рівнозначним охопленням як лобних, так і скроневих
ділянок мозку, що свідчить про більш виражену медіобазальну
дисфункцію, яка спостерігається не тільки в
скроневих, а й в лобних зонах мозку, і яка обумовлює досить високу активність
як вогнищевої, так і дифузної складової епілептогенезу, але з деяким
переважанням останньої.
4. У випадку виникнення неальтернативних
психозів з супутнім вираженим збільшенням частоти епілептичних нападів при транзиторному перебігу психотичних станів виникає формування
правобічної або лівобічної МПА в тета
діапазонах в скроневих зонах мозку, а також правобічне або лівобічне збільшення
МПА дельта ритму в скроневих та лобних ділянках, що залежить від клінічних
особливостей психозу. Нападоподібні психози
характеризувались лівобічним підвищенням МПА у всіх частотних діапазонах, крім
альфа, і це відбувалось переважно у лобно-скроневих ділянках мозку за винятком
дельта ритму, лівобічна МПА якого сягала й тім’яних зон. Хронічні психотичні стани виникали при вираженому лівобічному
зрушенні МПА у всіх частотних діапазонах в лобно-скроневих зонах мозку, а в
дельта діапазоні – і в тім’яних відділах. Відмічені зміни МПА
свідчать про виразне зростання активності вогнищевої епілептичної системи
порівняльно з дифузними перманентними медіобазальними
змінами, і про підвищення діяльності
останніх високою активністю вогнищевої складової епілептогенезу, з
подальшим розвитком дифузних енцефалопатичних
змін зі зростанням специфічних змін особистості, деменції і продуктивних
психотичних розладів.
5. При розвитку психозів з незмінною
частотою епілептичних нападів спостерігалась лівобічне збільшення МПА у всіх
частотних діапазонах за винятком тета, динаміка якого виявилась несуттєвою.
Відмічені зміни характеризують відносну
динамічну рівновагу активності вогнищево-пароксизмальної та стійкої дифузної медіобазальної
складових епілептогенезу.