Проф. Ганін В.І.,

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди,

ст. викл. Дух Л.І.,

Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти.

Концептуальні засади громадянського

виховання студентів

Стаття присвячена актуальним проблемам громадянської освіти студентів. Висвітлено основні аспекти громадянської освіченості, її мета, деякі завдання кафедр університету щодо формування компетенцій, необхідних для активної участі в житті суспільства на всіх рівнях.

Ключові слова: громадянин, демократія, компетентність, громадянська чесність, демократизація навчально-виховного процесу.

Якість життєдіяльності суспільства визначається ефективністю процесів формування та реалізації людського потенціалу.

В усі часи й епохи суспільство, держава, вища школа ставили перед собою завдання - сприяти становленню громадянина - людини з відповідними правами й обов'язками, яка поважає й дотримується норм і правил співжиття, прийнятих у даному суспільстві, уміє в правовий спосіб задовольнити свої інтереси, відчути себе соціально, морально, політично й юридично дієспроможною.

Ідея громадянської освіти та громадянського виховання сягає античних часів, класичних республік Греції та Риму. Саме в них зародилася республіканська модель громадянськості, яка розглядає особистість як члена політичного суспільства. Вона передбачає відчуття належності до політичної спільноти як частини загального громадянського життя, вірність своїй державі, лояльне ставлення до правових норм суспільства, пріоритет громадянських обов'язків над індивідуальними інтересами.

Українська суспільно-політична думка тісно пов'язана з історичною долею українського народу, тому її характерною особливістю є ідея свободи, справедливості, добра і правди. Громадянознавчі аспекти простежуються у творах Г.Сковороди, М.Драгоманова. Б.Кістяківського, М.Грушевського, В.Сухомлинського.

Головні цілі громадянської освіти були окреслені ще на міжнародному конгресі ЮНЕСКО 1978 року.

Громадянська освіта передбачає знання та навички, потрібні для реалізації громадянських прав і свобод, користування інститутами сучасної правової держави, зосереджує увагу на правах та обов'язках громадян, формуванні компетенцій, необхідних для участі в житті суспільства на всіх рівнях.

Формування у молоді громадянських цінностей є однією із найактуальніших проблем української педагогічної науки та навчально-виховної практики.

Актуальність проблеми формування у молоді громадянських цінностей зумовлена об'єктивними проблемами і закономірностями суспільно-політичного та економічного розвитку нашої держави.

Найдійовішим із чинників, який зумовлює актуальність проблеми, є той, що Україна конституційно закріпила за собою статус демократичної, соціальної, правової держави, яка орієнтується на розбудову громадянського суспільства.

Мета громадянської освіти, як зазначено в Концепції громадянської освіти в Україні, - „сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі у житті суспільства”.

Громадянська освіченість передбачає:

· знання про право та його роль у суспільстві, основи конституційного ладу країни; знання прав людини, механізмів й інститутів їх захисту; національних і міжнародних документів з прав людини;

· політичні знання - це знання демократичних принципів функціонування політичної системи і влади;

· культурологічні знання передбачають оволодіння культурним надбанням своєї нації; виховання доброзичливого ставлення до культури міжлюдських відносин.

· економічні знання про сутність ринкових відносин як елемента демократії, формування економічного мислення; основних економічних принципів; фінансової та податкової системи; системи соціального забезпечення та соціального захисту; проблеми розвитку системи господарювання; економічної поведінки.

Сучасні концепції розвитку освіти і виховання громадянина розробляються й втілюються в життя на кафедрах ВНЗ з урахуванням змін, зумовлених сучасним розвитком країни.

Молодіжний вік 17–18 років – це період становлення ідейно-моральної зрілості і духовного засвоєння моральних цінностей людства. На думку Сухомлинського В.О., це пора “глибокого осмислення становлення до оточуючого середовища і до власного життя та діяльності, відчуття повноти і розквіту своїх фізичних і духовних сил, усвідомлення щойно відкритої перспективи духовно багатого, головного смислу життя”. Це час самовизначення, інтенсивного спілкування з іншими людьми, прагнення контактувати із значно ширшим колом друзів і знайомих. Тобто перед нами вже особистість, з якою потрібно працювати так, щоб допомогти їй утвердити себе в середовищі однолітків і дорослих, утвердитись у своїх можливостях, зайняти реальну позицію в колективі. Для студентів групи – це, в першу чергу, навчання і громадська робота.

Виходячи з цього, зусилля професорсько-викладацького складу кафедр спрямовані на звільнення студентів від власної нерішучості, нездатності відчути власну гідність, соціальну значущість, свободу й рівність у стосунках з іншими. Бо низка негативних тенденцій, старіння населення, бідність, відплив кваліфікованої робочої сили за кордон, деформації у сфері зайнятості, маргіналізація величезної кількості підготовлених фахівців, які посилюються системними проблемами державного управління, ставлять суспільство перед необхідністю об’єднати зусилля для їх подолання.

Заради людини і саме через викладача наша держава повинна забезпечувати політичну стабільність, високий рівень соціально-економічного, культурного, духовного розвитку суспільства.

Такий підхід дає можливість формування громадянськості певного морально-духовного стану майбутніх вчителів, а саме:

· відчуття власної свободи та разом з тим відповідальності,

· віри у суспільні цінності та готовність їх захищати,

· віри у власні сили,

· власну спроможність влаштувати життя відповідно до національних традицій та цінностей демократії.

Предмети прородничо-математичного циклу сприяють утвердженню гуманістичних, громадянських цінностей через розкриття цілісності світу, взаємозв'язку людини з природою, з механізмами господарювання відповідальності за збереження довкілля та життя на планеті, розвитку критичного мислення.

Основні завдання кафедр:

· сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі в економічних, громадсько-політичних процесах, критично-конструктивне ставлення студентів до життя суспільства;

· сприяти становленню активної позиції студентів з метою реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні;

· створити умови для набуття студентами досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії.

Під час проведення лекцій та практичних занять з дисциплін кафедр, наприклад, фінанси, гроші та кредит, економіка підприємства, розміщення продуктивних сил, статистика, бухгалтерський облік, аудит, економічне оцінювання, економічний аналіз та інші, крім конкретики, студенти отримують навички вирішення задач соціальної спрямованості.

Це, зокрема, оцінювання та прогнозування політичних, економічних, соціальних та культурних подій і явищ, через оцінку ефективності впливу рівня оподаткування на рівень забезпеченості населення достатніми коштами, нарахування заробітної платні, рівень інфляції, доходів населення, зайнятості у виробничій і невиробничій сферах діяльності. Відпрацьовуються вміння приймати рішення і вибирати стратегію діяльності з урахуванням загальнолюдських цінностей та суспільних, державних, виробничих, особистих інтересів (вигоди). Відбувається адаптація до вимог і умов споживача; спілкування державною мовою, користування сучасними засобами ЕОТ та передовими інформаційними технологіями; вміння аналізувати загальні і локальні соціально-економічні проблеми.

Така цілеспрямованість викладачів кафедри у навчальному процесі (аудиторній роботі) є складовою державного механізму формування державної кадрової політики.

Насамперед, це: всебічний гармонійний розвиток та реалізація особистості (майбутнього вчителя, економіста); повага до суспільно-корисної праці вчителя, працівника, роботодавця; соціальний діалог та партнерство з Міністерством освіти і науки України, держави в цілому; спільна відповідальність всіх суб’єктів державної, соціальної, економічної політики за розвиток кадрового потенціалу України; громадський контроль у прийнятті та реалізації рішень у сфері державної кадрової політики.

Викладачі кафедри чітко розуміють, що формування майбутнього вчителя – це золотий фонд національного кадрового потенціалу.

Практично всі лекції і семінарські заняття супроводжуються короткими диспутами, повідомленнями під гаслом: „А як у них”, тобто у передових країнах: рівень життя, зарплати, пенсії, мотивація до праці, охорона довкілля, передові технології, банківські операції тощо.

Такий підхід сприяє розвитку системи вмінь аналізувати зовнішню і внутрішню політику держави, знати її історію і специфіку розвитку, трансформувати загальні проблеми і процеси, використовувати методологію; приймати рішення і вибирати стратегію діяльності з урахуванням загальнолюдських цінностей.

Проведення індивідуальних занять з метою поглибленого розуміння окремих економічних явищ і процесів, наприклад „Життя студентів у дзеркалі доходів і видатків” дає змогу студентам формувати уявлення про рух грошових коштів, оцінити фінансові можливості родини, кожного її члена, будувати сімейний бюджет на певний період часу та планувати витрати майбутніх періодів (весілля, житло, квартира тощо).

Певну увагу активній участі студентів в реалізації ідей сталого людського розвитку викладачі кафедри приділяють і у вільний від аудиторного навчання час.

Залучення студентів до діяльності бухгалтерського корпусу регіону – це свого роду маленькі інвестиції в інтелектуальний потенціал студентів, підвищення престижу вищої економічної освіти, розвиток творчих здібностей, професіональної самореалізації.

У вільний від занять час студенти залучаються до наукової та методичної роботи: комп’ютерний набір підручників, навчальних посібників, опорних конспектів лекцій, наочного та роздавального матеріалу. Формуємо у студентів певні навички наукової культури.

Певну увагу формуванню активу групи приділяють куратори академічних груп. Від того, як працюватиме актив групи, хто ввійде до складу активу, залежатиме майбутня доля групи, її успіхи і невдачі.

Формування активу групи допомагає створити в ній атмосферу доброзичливості, взаємодопомоги, взаємної відповідальності, атмосферу творчості, захопленості, громадської активності.

У новоствореній групі є як позитивні неформальні лідери, так і негативні. На сьогодні вже виявлені такі лідери, і позитивні лідери зайняли домінуюче положення в групі, на їх основі сформовано актив групи.

Культивування у студентів почуття корпоративної приналежності до колективу факультету університету забезпечується такими заходами:

- індивідуальні бесіди зі студентами за темою "Невідвідування занять: свобода вибору та відповідальність за нього". Пояснюється всезростаюче значення дисципліни і особистої відповідальності за доручену справу.

- відвідування музеїв, перегляд театральних вистав, кінофільмів. Мистецтво – це засіб спілкування людей, засіб пізнання дійсності, засіб виховання, прищеплення знань і норм поведінки в суспільстві.

Ми намагаємося відкривати молоді красу у звичному й буденному, а також роздуми про деякі етапи минулого.

З цією метою доцільно організувати екскурсії студентів до музею університету, музею природи, до обласної, районної бібліотек, на фотовиставки.

Таким чином, через розумову і фізичну працю, громадську діяльність і морально-естетичні відносини до студентів приходить розуміння: красу потрібно цінувати, берегти і примножувати; моральної доблесті і краси людина може досягти в повсякденному трудовому житті.

Традиційно викладачі кафедр сприяють проведенню оглядів-конкурсів художньої самодіяльності серед студентів нового набору "Дебют першокурсників". Беручи участь у цьому конкурсі, студенти розкривають свої здібності, талант, співають і читають вірші, танцюють, інсценують уривки з п’єс. Це теж є одним із кроків адаптації, основним завданням якого є допомога студентам піднятись на більш високий рівень освіченості і загальної культури, професійної кваліфікації та громадянської активності.

 Для формування здорового способу життя та забезпечення повноцінного розвитку особистості викладачі кафедр сприяють залученню студентів до фізичної культури (спортивні секції, змагання, ігри тощо).

Оздоровчий туризм не потребує значних капіталовкладень, а найбільш позитивно впливає на адаптацію студентів. Безліч позитивних вражень і емоцій залишається у студентів-першокурсників після походів.

Не бажано залишати поза увагою питання здорового харчування як у їдальні, так і в гуртожитку.

Доцільні бесіди з питань особистої гігієни, режиму праці та відпочинку, здорового способу життя, психопрофілактика алкоголізму, тютюнопаління та ін.

Оскільки основна маса студентів університету – це дівчата, то виховну роботу спрямовуємо на виховання у студенток переконань, що за будь-яких обставин жінка виконувала і буде виконувати свою священну місію – материнство.

Щоб застерегти студентів від розчарування і прикростей перших невдач у професійній діяльності, особлива увага приділяється розширенню у них правових знань. З цією метою проводяться зустрічі з працівниками центру зайнятості, запрошуються на виховні години викладачі основ права з більш детальним роз’ясненням правових ситуацій.

Одним із пріоритетних напрямів у навчальному процесі кафедр є виховання екологічної культури під час вивчення курсу „Регіональна економіка”. У позаурочний час проводиться комплекс еколого-виховних заходів у галузі охорони природи: екскурсії, оформлення композицій, виставок, написання рефератів, доповідей, які обговорюються на наукових конференціях. Викладачі кафедр заохочують студентів до участі у різноманітних виставках та конкурсах плакатів на природоохоронну тематику; проводяться бесіди ("Екологічні проблеми електроенергетики", "Червона книга – знак біди)"; організовується відвідування природничого музею, ботанічного саду тощо.

Реалізація таких заходів сприяє більш системному навчанню наших студентів – майбутніх викладачів, ковалів покоління, якому притаманні демократична громадянська культура, відповідальність та готовність до компетентної участі у житті суспільства.

Література:

1. Громовий В. Принципи громадянської освіти//Директор школи. – 2000. - № 45.

2. Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001р. №2235//Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 13.

3. Рагозін М. Громадянське виховання: методологія і організація у світлі європейського досвіду// Шлях освіти. – 1999. - № 4.

4. Шумилов О. Громадянське суспільство в Україні: історія, сьогодення і перспективи // Сучасність. – 2000. - № 6.

5. http://www./khpg./org/osvita.htm/ - Громадянська освіта на сайті Харківської правозахисної групи.