Педагогические
науки
2. Проблемы подготовки
специалистов
О. В. Кофанова
Національний
Технічний Університет України "КПІ"
ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ
ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ХІМІЇ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ЕКОЛОГІВ
Надзвичайну важливість хімічних та біохімічних підходів для вивчення біосферних процесів, зв’язків між організмами та їх середовищем було обґрунтовано ще в працях В. І. Вернадського [1]. Наукові досягнення в області екології повністю підтвердили доцільність та плідність такого комплексного підходу.
Цілісне сприйняття складних
процесів, що відбуваються в біосфері, має формуватися на основі послідовного
накопичення фундаментальних знань з загальної, неорганічної, органічної хімії,
хімії біогенних елементів тощо. На жаль, загальна шкільна освіта містить
уривчасті, досить часто не зв’язані між собою хімічно-біологічні знання. Все це
сильно гальмує формування екологічного мислення у фахівців різних напрямів
підготовки, а особливо - у майбутніх інженерів-екологів.
У зв’язку з цим розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес підготовки інженерів-екологів авторські курси з дисциплін "Загальна хімія", "Біогеохімія", "Екологія людини" тощо, які створюють фундаментальну базу для формування послідовної та цілеспрямованої системи екологічних знань. Дана система базується на дослідженні залежності властивостей речовин та їхньої реакційної здатності від їх просторової будови, умінні знаходити закономірності протікання хімічних і біохімічних процесів, аналізувати вплив на них різних чинників, а також на знанні наслідків дії фізіологічно активних речовин природного і штучного походження на процеси, що відбуваються в біосфері, вивченні можливості впровадження превентивних заходів, які не дозволять допустити погіршення екологічної ситуації в країні.
Проблемно-орієнтований
підхід до навчання хімії майбутніх інженерів-екологів має на меті сфокусувати
увагу студентів на аналізі та вирішенні реальних або модельних проблемних
ситуацій. Причому, досить часто важливим є не тільки розв’язок поставленої
проблеми (на жаль, не всі проблеми можуть бути вирішені на сьогодні), скільки
здатність учня грамотно її сформулювати та запропонувати науково обгрунтовані
шляхи її вирішення.
В процесі навчання хімії студентів-екологів
Національного технічного університету України "КПІ" викладачами активно
застосовуються педагогічні технології, спрямовані на підвищення ефективності
засвоєння навчального матеріалу з метою його застосування в змісті фахових
дисциплін, у подальший професійній діяльності тощо.
Індивідуалізація
навчально-виховного процесу останнім часом є однією з провідних освітніх ідей.
Індивідуально-орієнтоване навчання - це таке навчання, при якому передбачається
максимально враховувати індивідуальні особливості учня, спрямовувати його
діяльність на формування знань, вмінь та навичок, необхідних для набуття
предметних і фахових компетентностей, для досягнення успіху в професії та житті
[2].
Зазначимо, що індивідуалізація
навчання є необхідним, але не єдиним кроком на шляху підвищення ефективності
навчання хімії. Вважаємо за доцільне також впровадження диференційованого
підходу до навчання хімічно спрямованих дисциплін. Сучасні комп’ютерні
технології дозволяють оцінити й початкову підготовленість студентів, і
швидкість засвоєння ними навчального матеріалу, застосовувати різноманітні критерії
оцінювання якості отриманих знань.
Пропонуємо побудувати
навчально-виховний процес таким чином: продовження "руху" студента за
навчальною програмою можливе тільки за умови виконання ним певного набору
завдань за матеріалом конкретного розділу курсу. Студенти, які повністю та
якісно виконали запропоновані їм індивідуальні завдання, зможуть переходити до
опанування матеріалу наступного розділу, а ті студенти, які допустили помилки,
мають виправити їх та зробити додаткові завдання з розділу, що вивчається.
Очевидно, що, залежно від
характеру зроблених помилок, потрібно диференційовано пропонувати студентам
завдання для додаткового опрацювання. На початковій стадії їм зазвичай
надається можливість самостійного пошуку та виправлення помилок. Ті студенти, які успішно справляться з цим,
одержують контрольні завдання, виконання яких надає їм можливість перейти до
опанування наступного розділу курсу. Для найслабкіших студентів передбачається
так звана «додаткова допомога», яку надають або найбільш обізнані студенти
курсу (за пропозицією викладача) або викладач.
Запропонована організація
навчання хімії дозволяє гарантувати якісне опанування навчального матеріалу
більшістю студентів, але різні індивідуальні можливості учнів обумовлюють і
різні витрати часу на це. Більш того, щоб відійти від усередненого підходу до
навчання, студентам, які скоріше здатні засвоїти навчальний матеріал з курсу,
запропонуються більш складні завдання або надається можливість самостійно (під
керівництвом викладача) опанувати додаткові розділи з дисципліни.
Зрозуміло, що такий підхід до засвоєння навчального
матеріалу з хімії суттєво змінює роль викладача, збільшуючи на нього
навантаження. Але така організація навчального процесу, без сумніву, дозволить
не тільки врахувати індивідуальні особливості учнів, їх початковий рівень
підготовки з хімії, математики та інших споріднених дисциплін, а і підвищить
ефективність навчання, змінить на краще його мотивацію та плідність співпраці
викладачів та учнів.
Література
1. Вернадский В. И. Очерки геохимии: Избр. соч. Т. 1, М.: Изд-во АН
СССР, 1954, 394 с.
2. Прядехо А. Алгоритм
развития познавательных способностей учащихся / Педагогика, 2003.- № 3.- С.
8-15.