Сінєльніков Б.В.                          

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Еволюція освіти в умовах переходу до інформаційної (постіндустріальної) стадії цивілізаційного прогресу.

Становлення постіндустріального суспільства в Україні супроводжується загостренням соціально-економічних суперечностей, інвестиційною та інноваційною кризами, загостренням диспропорцій відтворення ресурсів у галузевому та регіональному аспектах. Сучасна концепція трансформації економічної системи ґрунтується на тезах про безперервність економічних перетворень у суспільстві та залежність перетворень від їх динаміки.

Політика переходу до інформаційного (постіндустріального) суспільства в Україні спонукає до проведення реформ в сфері освіти та науки. Стратегічні цілі розвитку освіти та науки в Україні визначаються необхідністю забезпечити високий рівень конкурентоспроможності країни, економіки та окремої особи в глобалізованому світі при обмежених ресурсах. Еволюційні кроки розвитку такого процесу розглянуті на засіданні Асоціації ректорів ВТНЗ України та колегії Міністерства освіти та науки України /м. Харків, 2007р./, де було зазначено, що важливим завданнями є завершення створення єдиного інформаційного простору для закладів освіти, науки та інновацій України та інтеграція його в європейську науково-освітню інформаційну мережу, а також передбачено включення до планів навчальних дисциплін сучасних інформаційних, нано- та ресурсозберігаючих технологій [1].

Нано-технології розглядаються в якості базису для створення нових технологій, що дасть можливість перетворити методи роботи в усіх головних секторах промисловості. В світлі такої постановки питання, ключовим підходом до здійснення реформ у сучасних умовах є тісна взаємодія освіти, науки та високотехнологічних виробництв, які формують інноваційний процес. Такий підхід визиває об’єктивну необхідність створення двох ланок вищої освіти:

1.                 Масова вища освіта, що надає базові знання більшості населення України.

2.                 Передова (елітна) вища освіти, що готує конкурентоздатний людський капітал на основі використання в навчанні наукових досліджень.

Тому наступним елементом подальшого розвитку реформ вищої освіти становиться кардинальна зміна участі ВТНЗ у виконанні наукових досліджень, як основи елітної університетської підготовки та занурення в реальні процеси розбудови економіки України. Елітна освіта зумовлює значні відмінності від стандартних методик та технологій, тому що високі технології пов’язані, перш за все, з дисциплінами фізико-математичного і хіміко-біологічного профілю, а реально має місце тенденція скорочення планів підготовки фахівців технічних спеціальностей і збільшення майбутніх фахівців з інформатики, менеджменту, маркетингу, економіки. В умовах глобалізації, що характеризується стрімким розвитком високих технологій, запорукою успішного функціонування ВТНЗ є гнучкість програм навчання, відповідність навчальних програм міжнародним стандартам, вимогам глобального ринку, потребам суспільства, постійне удосконалення способів і моделей передачі знань.

Передовий досвід говорить про те, що в силу ряду історичних причин гуманітарна складова освіти віддає перевагу філософії, соціології, стратегічному менеджменту, маркетингу і іншим гуманітарним дисциплінам, у той час питома вага технічних наук значно менше перших.

Досягнення країн 7-ки та «азіатських тигрів» в галузі науки і техніки, їх висока конкурентоздатність пояснюється функціонуванням сучасної системи залучення в науку талановитої молоді з інших країн та її перепідготовки для роботи в провідних наукових центрах, пов’язаних з розробкою «ноу-хау». Рівень технічної моделі освіти і науково-технічних досягнень на цій основі в Україні був вищим, що стало економічно основою міграції інтелектуалів за кордон. Тому необхідно підкреслити, що до негативних наслідків соціально-економічних перетворень слід віднести зменшення попиту на робочу силу та падіння її ціни, як фактора виробництва, різке скорочення реальних доходів населення, в тому числі вихованців ВТНЗ.

Проблеми ліквідації межі між наукою, дослідженнями, інноваціями, курсовими і дипломною роботою майбутніх випускників визивають об’єктивну необхідність в розгляді цілої низки дискусійних питань. Оцінка знань студентів ВТНЗ в масовій освіті залишиться на базі тестів, в елітному ВТНЗ в основу оцінки знань необхідно покласти проблеми створення нових продуктів інтелектуальної власності (нанотехнології, ресурсозберігаючі, інформаційні технології). В умовах елітної освіти головним стане практичне застосування знань на основі ідеї, яку визначає студент на основі своїх мрій про своє майбутнє. Такий підхід змінить цикл «наука-техніка-виробництво», коли майбутній випускник ВТНЗ практично використовує знання курсу «Стратегічний маркетинг», робить в своїх практичних роботах необхідні документі для  «майбутнього» діла. Це створить об’єктивні умови для прискорення процесу вступу майбутнього випускника на ринок інтелектуальної власності, а також підвищить вартість його робочої сили, як фактора виробництва, на вітчизняному і світовому ринках.

Створення умов переходу до ринку в Україні відбувається з великими труднощами, своєчасно не було підготовлено виваженої програми структурної перебудови економіки, виробництво розвивається екстенсивно, має витратний характер, це стало наслідком, тому що в перехідний період не було враховано потребу в підготовці менеджерів з організації НДДКР. В умовах прискорення НТП такий капітал стає центральним ресурсом успішного соціально-економічного розвитку і найважливішим чинником конкурентоспроможності національної економіки і її структур. Такий підхід не тільки дає можливість виділити важливі галузі підготовки фахівців і напрямки технологічного прориву України в умовах інформаційного суспільства, але і визначити найважливіші професії, здатні забезпечити економічний розвиток в умовах переходу до постіндустріального суспільства. Визначені і подальші кроки еволюційного розвитку вищої школи в НТУУ «КПІ». Для цього потрібно посилити інноваційну складову науки, розгорнути роботу технополісу «Київська політехніка» за зразками кращих технічних університетів [2].

Найхарактернішою рисою розвитку суспільства став факт завершення автономії економіки, підпорядкування її соціальним функціям. Матеріальною основою зміни місця й ролі економіки у житті суспільства стали процеси, що відбувалися саме в економіці під впливом розвитку НТР, скорочення часу між науковими відкриттями та впровадженням їх результатів у виробництво. Економічне зростання  - головна мета політики. Воно дає економічні ресурси, необхідні для вирішення соціальних проблем, накопичених в нашому суспільстві. Розглянуті питання еволюційного розвитку вищої освіти і науки посилять інтенсивну складову оптимістичного сценарію економічного розвитку України до 2050р., де поставлено завдання: при середньорічних темпах приросту ВВП на рівні 5,9% зайняти достойне місце у світовій спільноті, що відкриває перспективи зайняти позиції в першому її ешелоні.

Висновок

1.                Необхідно удосконалити структуру систем освіти з урахуванням тенденції формування інформаційно-технотронного укладу і потреб переходу до неперервної освіти в умовах інформаційного /постіндустріального/ суспільства.

2.                Розглянута стратегія враховує вирішення проблеми розширення освітянського простору ВТНЗ та їх інтеграцію у світовий освітянський простір.

  3. Розвиток Болонського процесу – довгий процес необоротних, поступових змін складної системи «наука-освіта» у достатньо великому інтервалі часу.

Література

1.                Звернення асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів та керівників провідних промислових підприємств України// Київський Політехнік. 5 квітня 2007р.

2.                Згуровський М.З. Наша мета – найвищий рівень освіти./ Київський політехнік. 7 вересня 2006 р.