Педагогічні науки / 2. Сучасні методи навчання
К.п.н. Гапон Ю.А.
Київський національний авіаційний університет, Україна
Модульна організація системи
вправ для навчання
англійської мови професійного спілкування
Запропонована система вправ передбачає стартовий рівень
володіння англійською мовою не нижче В1 (незалежний рубіжний користувач) і
розрахована на досягнення студентами немовних спеціальностей рівня В2+ –просунутого
незалежного користувача англійською мовою у сфері професійного спілкування.
Система вправ будується на
матеріалі автентичних
текстів професійної і академічної спрямованості, а також текстів
загальноосвітнього характеру,
зміст яких
орієнтований на формування у
студентів соціокультурної компетенції, необхідної в умовах міжнародної
академічної мобільності.
Відбір текстів здійснюється з
урахуванням характеристик, адекватних домінуючій дидактичній спрямованості
модуля на навчання певного
виду
мовленнєвої діяльності. До таких характеристик належать жанрово-стильова
приналежність (наукова стаття, фрагмент монографії, розділ / частина / параграф підручника з профілюючого предмету,
інструкція / керівництво, нормативний документ, реклама, інформаційне
повідомлення
науково-популярного, соціокультурного, академічного або ділового характеру|вдачі|,
белетристика); форма викладу (монологічна, діалогічна, змішана); мовні
засоби (граматика і термінологічна лексика, властиві для усної або письмової
форми підмови спеціальності);
зміст
(професійно
значуща інформація, яка на понятійному рівні доступна для розуміння студентами
даного етапу (курсу) професійної підготовки, інформація, яка представляє практичний інтерес в умовах
академічної мобільності в системі міжнародної кредитно-трансферної системи
вищої освіти).
Побудована|споруджена| на відібраному текстовому матеріалі,
модульна система вправ включає три комплекси:
а) комплекс дотекстових мовних лексико-граматичних вправ;
б) комплекс текстових
умовно-мовленнєвих вправ;
в) комплекс післятекстових
умовно-мовленнєвих та мовленнєвих вправ.
Будучи для кожного модуля
обов'язковою і жорсткою за кількістю і хронологією змістових комплексів, запропонована
система є варіативною за
обсягом, характером і
тривалістю виконання окремих комплексів у залежності від домінуючої цільової
установки того або іншого модуля і тих конкретних навчальних завдань, які вирішуються в рамках того чи іншого модуля, а саме: формування соціокультурних,
соціолінгвістичних і прагматичних компетенцій, пов'язаних з читанням (1-й
модуль), діловим листуванням (2-й модуль), академічним письмом (3-й модуль) і
усним (монологічним і діалогічним) мовленням (4-й модуль).
Віднесення окремих видів
мовленнєвої діяльності до того чи іншого модуля не означає, що в кожному з
чотирьох модулів відсутні інші три види мовленнєвої діяльності. Навпаки, в
рамках кожного модуля втілюється
загальновизнаний
принцип комплексного (інтегрованого) підходу до вивчення/навчання іноземної мови; проте|однак| дидактичний акцент при цьому ставиться на
одному з чотирьох видів мовленнєвої діяльності, який для даного модуля є ведучим. Цей
провідний вид мовленнєвої діяльності визначає програму і метод/стратегію
окремого модуля, його мету,
навчальний матеріал, дескриптори результатів, зміст і прийоми аудиторної і позааудиторної (лабораторної, самостійної) роботи,
критерії, інструменти і шкалу оцінок результатів начального процесу. Іншими
словами, той чи інший провідний вид мовленнєвої діяльності обумовлює ті дидактичні
характеристики, які перетворюють модуль на логічно завершену частину дисципліни «Англійська мова
для професійного спілкування». У цьому смислі наша система вправ, як невід'ємний
компонент модуля, не є
виключенням: у кожному
конкретному модулі вона матиме свої особливості.
На прикладі другого комплексу (комплексу
текстових вправ) розглянемо
докладніше, в чому полягає варіативність запропонованої системи.
Текстові вправи забезпечують
практику в читанні спеціальної літератури як самостійному виді мовленнєвої
діяльності, пов'язаній з отриманням
інформації професійного і академічного характеру. Причому практика в читанні обов'язково присутня в
кожному модулі, незалежно від того, який вид мовленнєвої діяльності є ведучим
(цільовим). Така вимога пояснюється тим, що навчальна робота в усіх модулях
курсу, незалежно від їхньої орієнтації на той чи інший вид мовленнєвої
діяльності, здійснюється на матеріалі письмових текстів. Проте, залежно від домінуючої
дидактичної мети
конкретного модуля, характер
текстових вправ міняється.
Базовим «майданчиком» виконання
текстових вправ є модуль № 1, де провідною метою навчального процесу є оволодіння
студентами зрілим
читанням літератури професійної і академічної тематики. Завдання
текстових вправ – забезпечити вмотивовану практику в читанні шляхом моделювання
тих ситуацій спілкування, що передбачають наявність умінь, пов’язаних з комунікативною
компетенції зрілого
читця. Це досягається завдяки
використанню комунікативних завдань
(завдань-інструкцій),
що відтворюють ті професійно
або академічно значущі ситуації, які, у свою чергу, формують в свідомості студента установку
на читання, як засіб
отримання інформації,
необхідної для вирішення проблеми (комунікативного завдання), представленої в завданні-інструкції.
Залежно від складності
комунікативного завдання,
сформульованого в завданні-інструкції,
а також рівня активності, самостійності і креативності| навчальної мовленнєвої поведінки студента в заданій
ситуації текстові вправи підрозділяються на (1) умовно-комунікативні
(умовно-мовленнєві) і (2) власне комунікативні (мовленнєві).
Під час виконання
умовно-комунікативних вправ мовленнєве (комунікативне) завдання розв'язується на основі визначеного в
завданні-інструкції
порядку (алгоритму)
виконання мовленнєвих дій та/або з використанням
опор на вербальні, вербально-графічні, структурно-мовленнєві, логіко-синтаксичні
моделі або зразки. Розглянемо,
наприклад, завдання
на розвиток уміння робити
висновки на основі
прочитаного:
Даний текст є начерком письмового повідомлення про ____вказується
тематика / проблема _____ . Ваше
завдання – видозмінити
текст з тим, щоб він легше
сприймався на слух учасниками міжнародної студентської конференції. Для цього
необхідно внести до тексту такі слова або вирази, які допоможуть вам звернути
особливу увагу слухачів на найбільш важливі моменти виступу, наприклад: as appears from the above, consequently, accordingly, hence, therefore[...]. Знайдіть
в тексті відповідні
місця для цих виразів. (1)
Під час виконанні комунікативних
вправ мовна поведінка студента практично не регламентується жодними опорами, носить творчий характер і вмотивовується тією моделлю реальної
комунікативної ситуації, яка представлена в завданні-інструкції.
Таким чином відбувається перехід від тренування у вживанні мовних (в даному
прикладі – лексичних) засобів до практики
в мовленнєвій діяльності, пов'язаній з читанням:
Ваш колега підготував декілька варіантів тексту свого усного
повідомлення на
міжнародній конференції і звернувся до вас з проханням допомогти відібрати
один, який, на ваш погляд, буде найбільш доступним для розуміння слухачами.
Допоможіть колезі. (2)
Це завдання
супроводжується трьома варіантами тексту, в яких лексичні засоби передачі причинно-наслідкових
зв’язків (а) повністю відсутні; б) частково присутні; у) присутні повною мірою.
Як вже наголошувалося, розвиток навичок зрілого читання спеціальної
літератури триває також в усіх наступних модулях, але вже в якісно інших умовах, які характеризуються тим, що
стимулом до читання там виступають
комунікативні ситуації, відтворені в завданнях-інструкціях післятекстових вправ, орієнтованих на практику в
інших, відмінних від
читання, видах мовленнєвої діяльності – усному мовленні|промові| (аудіювання, монолог, діалог) і письмі. Іншими словами, в модулях,
де провідною метою
виступає навчання усного мовлення або письма, читання стає
засобом отримання змістовної інформації, на
основі і з приводу якої здійснюється цільова практика в усному мовленні (Модуль № 4) або письмі
(Модулі №№ 2, 3). Відповідно міняється й зміст завдань-інструкцій; тепер вони перетворюють читання на
допоміжний, «фоновий» вид мовленнєвої діяльності, обслуговуючий її інші види (у
нашому випадку професійно
/ академічно орієнтовані усне мовлення
і письмо) і саме в такій, найбільш природній якості, читання опановується
студентами.
Допоміжна роль, яку відіграє
читання в модулях 2, 3 і 4 обумовлює зміст запропонованого в
них текстового матеріалу. Так, в модулі № 2 зміст текстів для читання має бути «зручним»
для укладання вправ, які забезпечують практику написання листів професійної та
академічної тематики, тобто бути автентичними зразками цього виду кореспонденції, інструкціями з
оформлення офіційних листів, містити
фактологічний матеріал, який
студенти зможуть використовувати під час практики в написанні ділових листів
англійською мовою.
У модулі № 3 доцільно
використовувати автентичні
тексти, що є фрагментами лекційних курсів спеціальних дисциплін, тез, статей,
монографій, тобто ті тексти, на матеріалі яких студент зможе практикуватися в
написанні конспектів, рефератів, анотацій. У даному модулі в рамках самостійної роботи доречно використовувати тексти,
індивідуально відібрані кожним студентом для написання власних проектів
(курсових робіт, повідомлень
на семінарі, студентській конференції, олімпіаді).
У модулі № 4 тематика текстів
визначається тематикою навчального усного мовленнєвого| спілкування. Мовленнєву практику тут бажано
здійснювати не тільки
за матеріалами прочитаного протягом даного модуля, але й в усіх попередніх
модулях, коли зміст
раніше опрацьованих текстів перекликається або може бути пов'язаний з тематикою усної мовленнєвої практики.
Отже, в модулях 2, 3 і 4 текстові
вправи в «чистому вигляді»,
в якому вони пропонуються в модулі № 1, поступаються місцем післятекстовим вправам,
де читання є вже не метою навчання, а засобом, що визначає дискурсивний
вміст мовленнєвої практики в інших, відмінних від читання, видах мовленнєвої діяльності. Саме за
цих умов, коли складне уміння зрілого
читання органічно включається як необхідний компонент в інші, не менш складні,
ситуативно вмотивовані види мовленнєвої діяльності, створюється передумова
успішного формування відповідної
прагматичної компетенції.
Наприклад, умовно-комунікативне
завдання-інструкцію
(1) можна легко «пристосувати» для
використання в
навчанні академічного
письма (модуль № 3), замінивши останню фразу ([…] «Знайдіть в тексті відповідні місця для цих
слів.») фразою «[…] Підготуйте
конспект свого виступу.»
Для навчання усного
мовлення (модуль № 4)
можна вжити таку фразу: «[...]
Запропонуйте своєму товаришеві послухати редагований варіант виступу, щоб перевірити, наскільки
ваш варіант є зручним для усного сприйняття.»