Філологічні науки/3

Ритікова ЛЛ.

Національний аграрний університет, Київ

Сучасні тенденції розвитку біотехнологічної

термінології англійської мови

У останні десятиліття стрімко зріс інтерес лінгвістів і фахівців різних галузей науки і техніки до проблем галузевих терміносистем, що пояснюється зростаючим потiком наукової і технічної інформації, процесами інтеграції наук, посиленням процесів термінотворчості.

Останній чинник особливо важливий для біотехнології у зв'язку із загостренням екологічних проблем, виснаженням запасів непоновлюваних енергоресурсів, зростанням цін на них . Все це зумовило глобальний інтерес до проблеми біобезпеки, під якою в науці розуміється захищеність суспільства, цивілізації й навколишнього середовища від шкідливої дії біологічно небезпечних організмів та їх продуктів, що містяться в природних або генно-інженерно-модифікованих біологічних об'єктах.

В українській германістиці в останнє десятиріччя англомовне термінознавство представлено численними працями із різних галузей суспільної діяльності: кібернетики, економіки, медицини, лінгвістики, тощо. Водночас англомовна термінолексика сфери біотехнології майже не досліджувалася у вітчизняному термінознавстві.

Біотехнологічна термінологія, яка є предметом дослідження, – це молода терміносистема, що перебуває у стані формування, тому вивчення загальних тенденцій розвитку термінологій в англійській, українській та російській мовах та окремих її особливостей цікаве, на наш погляд, як з теоретичного, так і практичного поглядів. Вивчення словотвірних і синтаксичних типів термінів біотехнології з погляду їх продуктивності/непродуктивності, дослідження дериваційного потенціалу сучасних термінів біотехнології, виявлення синтагматичних і парадигматичних відношень і зв'язки термінів на різних рівнях ієрархії є актуальним. Зараз ученими констатується, що спеціальна лексика у більшості галузей знань не становить упорядкованої системи, яка відповідала б сучасному рівню науки і запитам практики.

Біотехнологічна термінологія виникла на базi термiнологiй сумiжних дисциплiн - біології, генетики, екології, біоетики, філософії, соціології, психології, юриспруденції. Вона мiстить велику кiлькiсть термiнiв, запозичених із цих наук.

Оскiльки термiнологiя біотехнології має широкi та розгалуженi семантичнi зв'язки з сумiжними термiнологiями, чiтку межу мiж нею та іншими провести неможливо.

Пiсля необхiдних уточнень було сформовано робочий варiант термiнологiї аграрної біотехнології, який становить головний об'єкт нашого дослiдження, в обсязі 279 термiнів.

За своєю структурою терміни аграрної біотехнології розподіляються так: однослiвних лексем - 130, словосполучень - 149.

Серед однослівних термінів є прості слова - 31 (24 %), похiдні - 50 (38 %), складні - 49 (38%).

Переважають такi словотвiрнi суфiкси: -ion,- ing,- ance (-ence),-er.

Більш вживані наступні словотвiрнi префiкси: anti-, trans- ,re-.

Двочленні словосполучення, тобто термiни, до складу яких входять два повнозначних слова, належать, головним чином, до таких структурних типiв:

N + N ( pesticide resistance, semantic codon , gene therapy),

A + N ( structural gene, biological resourses, monoclonal antibody),

N + Prep + N (culture of cells, hybridization of cells, labeling of foods ),

Past Participle + N ( biobased products, linked genes/markers),

Present Participle + N ( flanking region, reading frame),

N + Gerund ( cell engineering, gene splicing, cromosome walking).

Серед тричленних словосполучень зустрічаються власне словосполучення та лексичнi одиницi з перехiдним статусом: gene expression profiling, genetically modified organism, plant-incorporated protectants, single nucleotide polymorphisms, herbicide-tolerant crop.

Серед тричленних словосполучень невелику кількість становлять прийменниковi конструкцiї: vertical transfer of genes.

Серед термiнiв-словосполучень найбiльшу частку складають двохслiвнi - їх налічується 134. Трислiвних термiнiв - 11 . Решта – 4 словосполучення з чотирьмя компонентами. Максимальна кiлькiсть слiв у складi термiна - чотири.

Найбільш типовими значеннями лексичної довжини є 1 - 3 основи, вони складають майже 99 % вiд загальної кiлькостi термiнiв біотехнології . Найтиповiшими значеннями словотвiрної довжини є 1 - 5 морфем (близько 97 %). Найтиповiшими значеннями графiчної довжини є 7 - 20 лiтер (82 %)

Розподiл термiнiв біотехнології за лексичною, словотвiрною та графiчною довжиною свiдчить про те, що у цiй сферi лексики, так само, як у мовi загалом, вiдбуваються оптимiзацiйнi процеси. Структурно простiшi й коротшi термiни є зручними для користування, але можливостей комбiнування двох-трьох морфем чи п'яти-шести лiтер замало для найменування величезної кiлькостi фахових понять. Коротшi термiни не завжди задовольняють користувача також з погляду точностi, оскiльки досить важко виразити змiст складного поняття через двi-три ознаки, враховуючи, що для характеристики однiєї ознаки потрiбна щонайменше одна коренева чи словотвiрна морфема. З iншого боку, довгi термiни, якi надають бiльшi можливостi для адекватного вiдображення великої кiлькостi складних фахових понять, "вiдштовхуються" мовою згiдно з законом економiї мовленнєвих зусиль. Отже, у процесi становлення та розвитку термiнологiї внаслiдок свiдомого чи несвiдомого вiдбору, зокрема, внаслiдок конкуренцiї мiж термiнами, перевага надається термiнам, довжина яких становить приблизно 20 - 50 % вiд максимальної. Одиниці меншої довжини функціонують у мові для створення найбiльш важливих i часто вживаних термiнiв (що відповідає вимогам економiї зусиль), а бiльшої - термiнiв для вираження особливо складних, але рiдше вживаних понять (що відповідає вимогам точностi).

Дослідники відзначають неухильне зростання й широке розповсюдження багатокомпонентних термінів в мові науки, що обумовлене необхідністю віддзеркалення нових відкриттів, їх інноваційного впровадження у всі сфери життя соціуму. Хоча розробка біотехнології не є пріоритетом лише англо-американського наукового співтовариства, вона обслуговується виключно англомовною терміносферой, в якій провідне місце належить багатокомпонентним термінам, що семантично відбивають глобальні і національно специфічні зміни в біологічній та біотехнологічній науці.

Термінологія біотехнології негайно реагує на процеси, що відбуваються в суспільстві. Обговорення морально-етичних і екологічних проблем людства спричиняє проникнення в термінологію лексичних одиниць, в структурі яких присутнє відношення до предмету/явища, що позначається з боку суб'єкта мови. Наприклад, ecological risk - екологічний ризик , environmentally-friendly - екологічно безпечний, нешкідливий для навколишнього середовища, аcceptable risk - допустимий ризик, food safety - безпека продуктів харчування.

Дане явище цілком зрозуміле, оскільки, з одного боку, спостерігається взаємодія термінології біотехнології та загально-літературної мови, а з іншої – в наявності зростання рівня екологічної і морально-етичної свідомості в сучасному суспільстві. Цікаво зіставити високий відсоток екологічно значущій термінології в порівнянні з термінами, що маркують морально-етичний аспект використання біотехнології. Такий дисбаланс пояснюється відсутністю офіційно стандартизованих, точно диференційованих термінологічних одиниць в понятійній парадигмі біотехнологічної науки, що склалася.

Методологія біотехнологічних досліджень сприяла зближенню природничо-наукових і гуманітарних наук, а також фундаментальній і прикладній науковій діяльності. В результаті на початку ХХI століття біотехнологія трансформувалася в комплексну інтеграційну науку, об'єднуючу декілька десятків розділів і напрямів. Тому англомовна терміносистема біотехнології сформувалася на перетині терміносистем всіх об'єднаних нею наук. Таким чином, біотехнологічна терміносистема має яскраво виражений інтердісциплінарний характер. На підставі сказаного можна зробити висновок про те, що біотехно-логічний термін є знаком спеціального поняття. Біотехнологічна термінологія базується на термінології декількох десятків наук і є сукупністю спеціальних одиниць, що стихійно склалася. Біотехнологічна терміносистема – це понятійна модель даної царини знання.

Література:

1.Волкова И.Н. Стандартизация научно-технической терминологии. М.,1984.-С. 9

2.Гореликова С. Н. Природа термина и некоторые особенности терминообразования в английском языке // Вестник ОГУ, 2002. №6.

3.Кулебакин В. С., Климовицкий А. Я. Работы по построению научно-технической терминологии в СССР и советская терминологическая школа // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М.: Наука , 1970. - С. 15.

4.Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. Общая терминология. Вопросы теории.- М.: Наука, 2004. - С. 229.

Відомості про авторів

Ритікова Лариса Леонідівна, д.т. 522-15-54.

Mail:mr@i.com.ua