Право/11. Криміналістика та судова медицина

Дирдін М. Є.

Національній університет державної податкової служби України

Кафедра кримінального права, процесу та криміналістики

ПРЯМЕ МАТЕРІАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ФІНАНСОВИХ ЗЛОЧИНІВ

Злочинність в Україні на сучасному етапі представляє собою загрозу національній безпеці. Ефективна боротьба з нею можлива тільки при успішному розкритті і розслідуванні злочинів, та у точній відповідності з кримінально-процесуальним законодавством. Разом з тим, успішне розкриття та розслідування злочинів у більшості випадків зумовлені ефективною слідчою діяльністю.

Розслідування злочинів, забезпечення законності у всіх напрямках даної діяльності – одне із головних правових завдань, котрі покладаються на правову державу. Сучасний етап розвитку суспільства показує нові форми життєдіяльності людей в сучасному суспільстві, що характеризується в даний час значним кількісним ростом та суттєвою якісною зміною злочинності.

Дивлячись на наше сьогодення, негативні явища, що відбуваються в нашій державі, а, зокрема, в правоохоронній діяльності: корупція, недостатнє фінансування, застаріла матеріально-технічна база, недосконале законодавство, та інше, про що багато можна говорити. Ці та інші фактори обумовлюють значне збільшення інтенсивності, тяжкості та напруженої роботи органів досудового слідства, що на ряду з недостатнім рівнем оплати труда слідчих, їх низьким матеріально-технічним забезпеченням та іншими подібними факторами обумовили якісний некомплект слідчих кадрів.

Необхідно створити сприятливі умови слідчому при виконанні ним безпосередніх обов’язків щодо розкриття та розслідування злочинів.

Коротко, що ми вище відзначили ще раз говорить про актуальність питання щодо стимулювання і активізації діяльності робітників слідства та розшуку, включаючи при цьому матеріальне зацікавлення.

В юридичній літературі питання прямого матеріального стимулювання не розглядається, хоча воно, на жаль, є провідним стимулятором у слідчій діяльності при розкритті та розслідуванні злочинів.

Пряма матеріальна зацікавленість слідчих працівників при виконанні поставлених перед ними завдань, дозволила б значно підвищити ефективність і результативність слідчої діяльності, зменшилось зловживанням владою, корумпованість тощо.

Але пряме матеріальне стимулювання (зацікавленість) потрібно відмежовувати від заробітної плати та премій тощо. Пряме матеріальне стимулювання (зацікавленість) повинна утворюватись від розслідування конкретної кримінальної справи, яку розслідує слідчий чи слідчо-оперативна група. Це введення конкретного розміру матеріальної винагороди у певному конкретно-фіксованому процентному співвідношенні від суми розшуканого і поверненого майна, коштів, цінностей; заохочення слідчого при розкритті і розслідуванні резонансних злочинів, тяжких та особливо тяжких фінансових, економічних злочинів тощо.

Дані пропозиції щодо прямого матеріального стимулювання (зацікавлення) ефективно застосовувати при розкритті та розслідування злочинів, які вчиняються у фінансових, економічних та бюджетних сферах.

Постає питання, а що від цього нововведення отримує держава та суспільство в цілому?

По-перше, створюється пряма матеріальна зацікавленість робітників слідства та розшуку щодо активізації слідчої діяльності, пошуку нових форм та методів розкриття та розслідування злочинів.

По-друге, вирішується ряд питань щодо ліквідації або зменшення кількісних показників стосовно корупції у правоохоронній сфері, не порушення кримінальних справ, а якщо таке відбулось, то незаконне закриття їх.

Втретє, зменшується латентність відповідних видів фінансових, економічних та бюджетних злочинів.

Вчетверте, кошти та майно будуть повертатися державі, а від так – це реальне наповнення державного бюджету та спеціальних фондів.

Окрім цього, положення щодо прямого матеріального стимулювання слідчої діяльності при розслідуванні фінансових злочинів повинно бути узаконеним, тобто регулюватися окремим законодавчим чи підзаконним актом або доповнити вже існуючі правові акти даним положенням.

Це дасть змогу ліквідувати або зменшити корумпованість в правоохоронній сфері до чого так прагне держава. При такому порядку, слідчий буде на пряму зацікавлений у розкритті та розслідуванні фінансових злочинів і доведення їх до логічного кінця. Це буде його стимулювати до принципової відповідальності за свою роботу, робити її якісною та без завуальованих помилок; дасть змогу активізувати засоби та методи слідчої діяльності, а окрім цього ще і пошук нових можливостей розслідування.

Безумовно слідчі можливості, на наш погляд, вказують про наполегливу необхідність перевтілень, оскільки, як справедливо зазначив В.П. Бахін, «не помічати або робити вигляд, що на практиці відсутній розрив між можливостями та потребами - означає утворювати умови для подальшого розвитку негативних проявів в правоохоронній сфері» [1; с. 26].

Література:

1. Бахин В.П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования. К., 1991.